56-та стрілецька дивізія (РСЧА)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
56-та стрілецька дивізія
На службі з 16 липня — 29 жовтня 1919
Країна РРФСР
Вид Радянська армія

56-та стрілецька дивізія — стрілецька дивізія, загальновійськове з'єднання РСЧА РРФСР у період Громадянської війни.

Історія[ред. | ред. код]

Започаткування дивізії[ред. | ред. код]

56-та дивізія сформована в 16 липня 1919 року шляхом переформування (перейменування) 5-ї Української радянської дивізії [1].

Бойова діяльність дивізії[ред. | ред. код]

У складі 9-ї армії 56-та дивізія вела бої з частинами Добровольчої армії Дону (на річці Хопер).

У серпні — вересні 1919 року дивізія вела бої проти кінної групи генерала Мамонтова (командира 4-го Донського корпусу Донської армії Збройних сил Півдня Росії), що проводила 10 серпня — 19 вересня рейд по тилах Південного фронту Червоної армії.

10 серпня 1919 року в районі станиці Добринської (Хоперського округу) війська 4-го Донського корпусу переправилися через річку Хопер і прорвали Південний фронт на стику 8-ї і 9-ї армій. Через деякий час були розбиті основні сили 40-ї дивізії РСЧА, а інші почали відступ. Назустріч тим, хто прорвався, була висунута з резерву Особливої групи Шоріна В.І. 56-та стрілецька дивізія, що розташовувалася в районі м. Кірсанов, а її авангардні частини у верхів'ях річки Цни нарвалися на бічну охорону донців і в зустрічному бою були розбиті[2].

У жовтні 1919 року 56-та стрілецька дивізія займала оборону по річці Дон у районі станиці Усть-Хоперська.


Розформування[ред. | ред. код]

29 жовтня 1919 року 56-ту стрілецьку дивізію було розформовано.

Командування[ред. | ред. код]

Начальники дивізії[ред. | ред. код]

  • Слувіс М. В. (16.07 — 16.10.1919)
  • Радецький (16.10 — 29.10.1919)

Підпорядкування[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сайт РККА. Энциклопедия. 56-я стрелковая дивизия. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 31 січня 2022.
  2. Шамбаров В. Е. Знаменитый рейд Мамонтова в 1919 году. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 31 січня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]