5 гривень (банкнота)
| 5 гривень | |
|---|---|
| Країна |
 Україна |
| Вартість | 5 ₴ |
| Висота | 63 мм |
| Ширина | 118 мм |
| Елементи захисту | захисне волокно, водяний знак, захисна стрічка |
| Тип паперу | спеціальний тонований |
| Роки друку | 1992—2015 (всі серії) |
| Лицьова сторона | |
 | |
| Дизайн | Богдан Хмельницький |
| Рік дизайну | 2013 |
| Зворотна сторона | |
 | |
| Дизайн | Іллінська церква |
| Рік дизайну | 2013 |
 5 гривень у Вікісховищі | |
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Графічний ролик-розповідь про 5 гривень на YouTube |
5 гривень — українські банкноти, що вводилися в обіг Нацбанком України з 1996 року. Знаходиться в обігу разом з п'ятигривневими монетами. З 2018 року п'ятигривневі банкноти поступово вилучаються та замінюються в обігу монетами відповідного номіналу. Крім цього, цей номінал між 1918—1920 роками випускала УНР.
Історія[ред. | ред. код]
Банкноти УНР[ред. | ред. код]
Після проголошення Української Народної Республіки (УНР) третім універсалом Центральної Ради у листопаді 1917 року почалася активна розробка власної валюти. Створенням своєї фінансової системи і грошових знаків, як ще одного чинника державотворення, опікувався Генеральний секретаріат фінансів та промисловості на чолі з Михайлом Туган-Барановським.[1] 1 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила «Тимчасовий закон про випуск державних кредитових білетів УНР». Першими українськими грошима стали банкноти «100 карбованців», оформлені художником-графіком Георгієм Нарбутом. Після проголошення самостійності УНР та з огляду на часті випадки фальшування нової купюри (яка робилася зі звичайного паперу, не мала захисних водяних знаків; окрім того більшовики, тікаючи з Києва, викрали і вивезли до Москви кліше грошового білета), Центральна Рада 1 березня 1918 року ухвалила закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів». Запроваджувалася нова грошова одиниця — гривня, «що має містити 8,712 долі щирого золота; гривня ділиться на 100 шагів; 2 гривні відповідають одному карбованцеві емісії 1917 р.».[1] З настанням радянського періоду в історії України, гроші у гривневому найменуванні зникли з обігу аж до середини 1990-х років. На початку 1920-х років, після розпуску УНР, Раднаркомом на землях Радянської України були запроваджені перші радянські карбованці (так звані «більшовицькі тисячки»)[2].
Сучасна Україна[ред. | ред. код]
У вересні 1991 року, після проголошення Україною незалежности у серпні того року на тлі розпаду Радянського Союзу, Верховною Радою УРСР було прийнято рішення щодо випуску банкнот-гривень[3]. Однак перед введенням гривні спочатку, 1992 року, була запроваджена перехідна тимчасова валюта — купонокарбованець. Перші банкноти-гривні були випущені Нацбанком України в обіг лише через 4 роки, під час грошової реформи 1996 року, протягом 2—16 вересня[3].
Зі слів автора перших банкнот сучасної України Василя Лопати, у квітні 1991 року відомих художників УРСР запросили для участі в розробці ескізів нової української валюти[4]. До складу колективу з розробки ескізів увійшли народний художник України Олександр Данченко, заслужений діяч мистецтв України Василь Перевальський, заслужені художники України: Володимир Юрчишин, Сергій Якутович і сам Василь Лопата. Робота по створенню банкнот проходила під егідою комісії Верховної Ради України з питань економічних реформ та управління народним господарством, а також комісії з питань культури й духовного відродження. У цій роботі взяли участь народні депутати України: Лесь Танюк, Павло Мовчан, Дмитро Павличко, Володимир Яворівський, Іван Заєць й інші. Ескізи банкнот розглядала Президія Верховної Ради під головуванням Леоніда Кравчука, який затвердив ескізи, підготовлені Василем Лопатою[4].
Загалом, з 1996 року Нацбанком України було введено в обіг три покоління 5-гривневих банкнот. Через відсутність необхідного для цього обладнання — напочатку 1990-х років банкноти доводилося друкувати у Канаді та Великій Британії. Надалі, починаючи з 2000-х років — вони вже друкувалися в Україні. Всі покоління є різними за дизайном, зокрема: різноманітними не лише за коліром та малюнком, але і за розміром — якщо перші дві серії мали однаковий розмір, то у третій його вже зменшили; крім цього, з кожною наступною серією — ускладнювался система їхнього захисту від підробки[5].
14 березня 2018 року Нацбанк оголосив про введення в обіг монет номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень, які поступово замінять банкноти відповідних номіналів, і 5-гривневі у тому числі. Монети номіналами 1 та 2 гривні були введено в обіг 27 квітня 2018 року, монети у 5 гривень — 20 грудня 2019 року, а монети у 10 гривень — 3 червня 2020 року[6][7]. Причиною цього рішення стало те, що паперові банкноти слугують лише рік, тоді як монети — до 20 років. Відповідно це дозволило економити щороку до 1 млрд гривень. Щороку Нацбанк вилучав з обігу близько 800 млн штук зношених банкнот. Причому половина з них — номіналом від 1 до 10 гривень[6]. З 1 жовтня 2020 року Нацбанк розпочав поступове вилучення з обігу всіх банкнот третього покоління[8][9]. Ці банкноти перебувають в обігу до прийняття окремого рішення Правлінням Нацбанку щодо їх повного вилучення[10].
Також, 2020 року, з метою поліпшення організації готівкового обігу, Нацбанк заявив про вилучення з обігу банкнот, випущених до 2003 року, тобто банкнот першого (1992 року випуску) та другого покоління (1994—2001 років випуску). З 1 жовтня того року ці банкноти перестали бути законним засобом платежу[11][12].
5-гривневі банкноти третього покоління після оголошення початку вилучення з обігу залишаються дійсним платіжним засобом. Ними можна продовжувати розраховуватися, їх не потрібно спеціально обмінювати. Водночас, потрапляючи в банки, вони більше не повертаються в готівковий обіг, а вилучаються банками та передаються до Нацбанку для утилізації. Після встановленої Нацбанку дати банкноти перестають бути платіжним засобом; усі магазини, ресторани, заклади сфери побуту не приймають їх під час готівкових розрахунків за товари та послуги; встановлюється часовий період для обміну на платіжні банкноти та монети у банках[6].
Опис випусків УНР[ред. | ред. код]
1919 року Директорія Української Народної Республіки надрукувала 5-гривневі банкноти[2]. Директорія діяла між з 14 листопада 1918-го до 10 листопада 1920 року, вона прийшла на зміну Гетьманату (Української Держави), який був повалений повстанням 14 грудня 1918 року[2]. Банкноти Директорії друкувалися у Кам'янець-Подільській фортеці та Станіславові, бо наприкінці 1918-го — на початку 1919 року значна територія країни, включаючи Київ, була захоплена більшовиками[2].
Банкнота мала максимально спрощений дизайн, на ній зображалися лише: тризуб та пояснювальні написи. Вони містили підпис Директора Державної скарбниці та дволітерно-одноцифрову нумерацію[2].
| Банкноти різних років випуску[13] | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Підпис | Розміри, мм | Основний колір[14] | Опис | Дата | |||||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | першого друку | випуску | вилучення з обігу | ||||
|
|
Г. Золотов А. Середа Г. Нарбут |
100 × 60 | Чорно-сірий | Герб «Тризуб», Номінал | Інформація державного казначейства | 1919 | 5 липня 1919 |
Після 1921 | |
Опис випусків сучасної України[ред. | ред. код]
Загальне оформлення[ред. | ред. код]
5-гривневі банкноти всіх поколіннь традиційно містять на аверсі графічний портрет Богдана Хмельницького (1596—1657) — політика, полководця і дипломата, провідника національно-визвольних змагань 1648—1657 років, творця Української козацької держави та гетьмана Війська Запорозького; а реверс — зображення Іллінської церкви у селі Суботів (Черкаська область) — родинну усипальницю Хмельницького, побудованої у 1650-х роках[15].
Банкноти мали написи «Національний банк України» та «Україна» (крім третього покоління). Крім підпису Голів Нацбанку України, банкноти першого покоління мали десятизначні номери, а всіх наступних поколіннь — дволітерні-семизначні номери. Вони друкуються на спеціальному білому папері, що має відтінок, який відповідає основному кольору банкноти[15].
Елементи захисту[ред. | ред. код]
Нацбанк випускає банкноти, що мають сучасний дизайн та надійний захист від підроблення[16]. Наявні елементи захисту на 5-гривневих банкнотах дозволяють гарантовано виявляти підроблені грошові знаки як при уважному візуальному та тактильному контролі без застосування спеціальних детекторів, так і за допомогою спеціального обладнання, що дозволяє перевіряти справжність банкнот в ультрафіолетовому та інфрачервоному діапазонах спектру[17].
| Елементи захисту | Перше покоління | Друге покоління | Третє покоління |
|---|---|---|---|
| Водяний знак | Так | Так | Так |
| Захисна стрічка | Так | Так | Так |
| Рельєфні елементи | Так | Так | Так |
| Суміщений малюнок | Ні | Так | Так |
| Райдужний друк | Ні | Ні | Так |
| Антисканерна сітка | Так | Так | Так |
| Кодоване латентне зображення | Ні | Ні | Так |
| Мікротекст | Так | Так | Так |
| Знак для сліпих | Ні | Так | Так |
| Видимі захисні волокна | Так | Так | Так |
| Невидимі захисні волокна | Ні | Так | Так |
| Флуоресцентний номер | Так | Так | Так |
| Магнітний номер | Так | Так | Так |
| Прихований номінал | Так | Так | Так |
| Флуоресцентний друк | Так | Так | Так |
| Високий друк | Так | Так | Так |
| Орловський друк | Так | Так | Так |
| Оптично-змінний елемент | Ні | Ні | Так |
|
Перелік випусків[ред. | ред. код]
Банкноти першого покоління[ред. | ред. код]
Банкноти цієї серії друкувалися канадською фірмою «Canadian Bank Note Company[en]» 1992 року. Вони мали водяний знак у формі тризубів, зображених світлими лініями, розташованими по всій площі купюр. Авторами ескізу банкнот є художники Василь Лопата й Борис Максимов[15].
Номер банкнот завжди починався з трійки. Розмежувати номери з підписами Володимира Матвієнка, Вадима Гетьмана чи Віктора Ющенка було неможливо, бо вони проставлялися на вже надрукованих банкнотах[18].
Банкноти ввели в обіг 1996 року. З 2003 року вони почали вилучатися з обігу, а 2020-го — перестали бути законним платіжним засобом[15].
| Перелік випусків 5-гривневих банкнот першого покоління | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Підпис | Зображення | Розміри (мм) |
Основний колір |
Опис | Дата | |||||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | друку | випуску | початку вилучення |
неплатіжності | |||
|
|
Володимир Матвієнко |
135 × 70 | Темно-синій | Гетьман Богдан Хмельницький | Іллінська церква у селі Суботів | 1992 | 2 вересня 1996 |
15 липня 2003 |
1 жовтня 2020 |
|
|
Вадим Гетьман | ||||||||
|
|
Віктор Ющенко | ||||||||
Банкноти другого покоління[ред. | ред. код]
Частина банкнот цієї серії друкувалися британською фірмою «De La Rue» у 1994 і 1997 роках, а інша частина — Банкнотно-монетним двором Нацбанку України (надалі всі українські банкноти друкувалися лише на цьому підприємстві) у 2001 році[15].
Одними із нововведень серії стало: з'явилася вживлена у папір захисна стрічка з повторюваним написом «5 гривень»; водяний знак у вигляді портрету Хмельницького, розташований у білому полі ліворуч купюри; знак для сліпих; суміщений малюнок[15].
Банкноти ввели в обіг 1997 року. З 2004 року вони почали вилучатися з обігу, а 2020-го — перестали бути законним платіжним засобом[15].
| Перелік випусків 5-гривневих банкнот другого покоління | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Підпис | Зображення | Розміри (мм) |
Основний колір |
Опис | Дата | |||||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | друку | випуску | початку вилучення |
неплатіжності | |||
|
|
Віктор Ющенко |
133 × 66 | Блакитно-синій | Гетьман Богдан Хмельницький | Іллінська церква у селі Суботів | 1994 | 1 вересня 1997 |
14 червня 2004 |
1 жовтня 2020 |
|
|
Віктор Ющенко |
1997 | 1 вересня 1998 | ||||||
|
|
Володимир Стельмах |
2001 | 5 березня 2001 | ||||||
Банкноти третього покоління[ред. | ред. код]
Банкноти цієї серії друкувалися у 2004, 2005, 2011, 2013 і 2015 роках[15]. Одними із нововведень серії стало: на аверсі, біля портрету Хмельницького, з'явився його родинний герб; водяний знак представлений, крім портрету Хмельницького, символом гривні; вживлена в папір захисна стрічка з написом «5 ГРН», тризубом, і цифрою «5» у два рядки; кодоване латентне зображення[15].
Банкноти ввели в обіг 2004 року. З 2023 року банкноти почали поступово вилучатися[15].
| Перелік випусків 5-гривневих банкнот третього покоління | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Підпис | Зображення | Розміри (мм) |
Основний колір |
Опис | Дата | |||||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | друку | випуску | початку вилучення |
неплатіжності | |||
|
|
Сергій Тігіпко |
118 × 63 | Блакитно-синій | Гетьман Богдан Хмельницький | Іллінська церква у селі Суботів | 2004 | 14 червня 2004 |
1 січня 2023[9] |
В обігу |
|
|
Володимир Стельмах |
2005 | 18 квітня 2005 | ||||||
|
|
Сергій Арбузов |
2011 | 1 листопада 2011 | ||||||
|
|
|
Ігор Соркін |
2013 | 1 червня 2013 | ||||||
|
|
Валерія Гонтарева |
2015 | 1 липня 2015 | ||||||
Кількість банкнот в обігу[ред. | ред. код]
Станом на 1 липня 2023 року в обігу в Україні перебувало 135,7 млн штук 5-гривневих банкнот, що складає 5,0 % від загальної кількості банкнот всіх номіналів[19].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б 1918 — закон про грошову одиницю УНР uinp.gov.ua Процитовано 11 серпня 2023
- ↑ а б в г д «Грошові знаки та монети України» shron1.chtyvo.org.ua Процитовано 25 жовтня 2023
- ↑ а б Історія національної валюти України bank.gov.ua Процитовано 7 листопада 2023
- ↑ а б Лопата, сучасна українська гривня та Чернігівщина cheline.com.ua 22 березня 2024
- ↑ Національний банк України — Гривня — Про банкноти — 5 гривень bank.gov.ua Процитовано 12 грудня 2023
- ↑ а б в Національний банк презентував нові обігові монети. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 14 березня 2018.
- ↑ Нова монета номіналом 10 гривень з'явиться в обігу в червні [Архівовано 10 травня 2020 у Wayback Machine.] // Офіційне Інтернет-представництво Національного банку України, 29 квітня 2020 р.
- ↑ Постанова Правління НБУ від 06.08.2020 № 115 «Про поступове вилучення з готівкового обігу банкнот номіналами 1 і 2 гривні зразків 2003—2007 років та обігових монет номіналом 1 гривня, виготовлених до 2018 року» zakon.rada.gov.ua Процитовано 12 грудня 2023
- ↑ а б Банкноти 5, 10, 20 та 100 гривень попереднього покоління поступово замінюватимуться в обігу на оновлені // Свйт НБУ, 11 жовтня 2022 р.
- ↑ Національний банк України — Гривня — Про банкноти bank.gov.ua Процитовано 12 грудня 2023
- ↑ Національний банк України. Лист N 11-111/5661-22932 «Про вилучення з обігу банкнот зразків до 2003 року». 10.12.2009. Архів оригіналу за 14.12.2021. Процитовано 19.03.2010.
- ↑ Правління Національного банку України. Постанова N 738 «Про вилучення з готівкового обігу банкнот випуску 1996 та 2001 років номінальною вартістю 50, 100 та 200 гривень». 14.12.2009. Архів оригіналу за 14.12.2021. Процитовано 19.03.2010.
- ↑ Банкноти України. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 29 червня 2008.
- ↑ Дмитро Харітонов. Українські паперові гроші (1917–2005). — Київ : Купола, 2005. — 112 с. — ISBN 966-8679-03-2.
- ↑ а б в г д е ж и к л Банкнота номіналом 20 гривень bank.gov.ua Процитовано 22 березня 2024
- ↑ Національний банк України — Про банкноти bank.gov.ua Процитовано 6 листопада 2023
- ↑ Вісім питань про рівень захищеності грошей expla.bank.gov.ua Процитовано 22 березня 2024
- ↑ 20 гривен 1992 года. Невідома Україна (рос.). Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 27 грудня 2011.
- ↑ Готівковий обіг в Україні на 01 жовтня 2023 року bank.gov.ua Процитовано 5 листопада 2023
Література[ред. | ред. код]
- Паперові гроші України з 1990 р. Каталог / за ред. М. Загреби, С. Яценка. — Київ: 2021—160 с. ISBN 978-617-95147-0-8
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:5 Hryvnia |
- Банкноти України на сайті НБУ [Архівовано 11 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- П'ять гривень на сайті currency.in.ua [Архівовано 15 грудня 2010 у Wayback Machine.]
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
