667AT Груша (тип атомних підводних човнів СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Проект 667АТ Груша
Yankee Notch class SSGN.svg
Yankee Notch.jpg
Під прапором СРСР СРСР
Спуск на воду 1969-1970 рр (3 човнів)
Виведений зі складу флоту 2002- рр
Основні характеристики
Тип корабля Підводний човен атомний (багатоцільовий з ракетами крилатими)
Розробник проекту ЛПМБ «Рубін»
Головний конструктор Марголін О. Я.
Класифікація НАТО Yankee-Notch
Швидкість (надводна) 15 вузлів (29 км/год)
Швидкість (підводна) 28 вузлів (54 км/год)
Робоча глибина занурення 320 м
Гранична глибина занурення 400 м
Автономність плавания 70 діб
Екіпаж 121 осіб
Розміри
Водотоннажність надводна 8880 т
Водотоннажність підводна 9684 т
Довжина найбільша (по КВЛ) 141,7 м
Ширина корпусу найб. 12,8 м
Середня осадка (по КВЛ) 7,8 м
Силова установка
2 водо-водяних реакторів ВМ-2-4, 2 паротурбіни ОК-700 потужністю к. с.
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
Носові: 4ТА калібру 533-мм (16 торпед, дві з ядерною ГЧ ), 2 ТА калібру 406-мм (4 торпеди)
Ракетне озброєння 32 ракети крилаті РК-55 «Гранат» для 8 ТА

Проект 667АТ «Груша» — серія атомних підводних човнів (ПЧАРК) здатних нести крилаті ракети класу “корабель-земля”. Переобладнано з проекту 667 «Навага», передано флоту 3 човни цього проекту, спочатку планувалося модернізувати 6 човнів.


Історія[ред. | ред. код]

Переобладнання проекту проводилося в Сєвєродвінську у 1983-1991 роках. Усі човни проекту входили у склад Північного флоту.

Конструкція[ред. | ред. код]

Корпус[ред. | ред. код]

Міцний корпус розділений на 10 відсіків: 1.носовий торпедний; 2.акумуляторний, житловий; 3.пост управління ракетами; 4.центральний пост; 5.ракетний-торпедний; 6.реакторний; 7.турбінний; 8.електродвигунний; 9.житловий; 10.кормовий торпедний.

Енергетичне обладнання[ред. | ред. код]

2 водо-водяных реактори ВМ-2-4 2 паротурбінных установки ОК-700 2 турбозубчатих агрегати ТЗА-635 2 турбогенератора 2 дизель-генератора ДГ-460 2 групи АБ по 112 елементів 48-СМ 2 гребних ЕД ПГ-153 по 225 КВт

Радіоелектронне і гідроакустичне обладнання[ред. | ред. код]

Навігаційний комплекс «Тобол-667АТ»

Озброєння[ред. | ред. код]

Ракета крилата РК-55 «Гранат» : стартова вага — 1700 кг, діаметр корпусу — 510 мм, швидкість 880 км/год, максимальна дальність — 2500 км, головна частина (ГЧ) — ядерна потужністю 100 кілотон, система наведення — інерціальна з кореляцією по рельєфу місцевості.

Експлуатація[ред. | ред. код]

Ремонти і модернізації[ред. | ред. код]

З човнів при переобладнані вирізався 5-ий відсік (ракетний) і на йлго місце вставлявся новий з 8-ма ТА калібру 533-мм для запуску крилатих ракет. Торпедні апарати були встановлені під кутом. Ці ТА могли використовуватися і для запуску звичайних торпед.

Інциденти[ред. | ред. код]

Бойове використання[ред. | ред. код]

Сучасний статус і перспективи[ред. | ред. код]

Оцінка проекту[ред. | ред. код]

Представники[ред. | ред. код]

Назва Заводський номер Закладений Спущений на воду Прийнятий флотом Виведений з Флоту
К-423
13 листопада 1970 (переобладнана у 1983-1986 рр.)
2002
К-253
1 листопада 1969 (переобладнана у 1984-1988 рр.)
2002
К-395
20 грудя 1969 (переобладнана у 1988 -1991 рр.)
1 вересня 2002

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • В.П. Кузин, В.И. Никольский «Военно-Морской Флот СССР 1945-1991» ИМО Санкт-Петербург 1996
  • А.Н. Гусев «Подводные лодки с крылатыми ракетами» С-Петербург «Галея Принт» 2000.
  • Справочная информация из С.С. Бережной «Атомные подводные лодки ВМФ СССР и России» МИА №7 2001.
  • В.Е. Ильин, А.И. Колесников «Подводные лодки России: Иллюстрированный справочник» ООО «Издательство Астрель», ООО «Издательство АСТ» 2002.
  • «История отечественного судостроения» т.5 Санкт-Петербург Судостроение 1996
  • Подводные лодки России Том 4, часть 1. ЦКБ МТ «Рубин» СПб. 1996.
  • Справочная информация из С.С. Бережной «Атомные подводные лодки ВМФ СССР и России» МИА №7 2001.
  • Ю.В. Апальков: Подводные лодки советского флота 1945–1991, том I. (etwa: J.W. Apalkow: U-Boote der sowjetischen Marine 1945–1991, Teil 1.) 2009, ISBN 978-5-903080-55-7 (russisch).
  • Н.В. Усенко, П.Г. Котов, В.Г. Реданский, В.К. Куличков: Как создавался атомный подводный флот Советского Союза. С-Пб 2004, ISBN 5-89173-274-2
  • Ю.В. Апальков: Корабли ВМФ СССР Том I – Подводные лодки. Часть 1 – Ракетные подводные крейсера стратегического назначения и многоцелевые подводные лодки. С-Пб 2002, ISBN 5-8172-0069-4 (russisch).
  • Oleg A. Godin, David R. Palmer: History of Russian underwater acoustics. World Scientific Publishing Company, 2008, ISBN 978-9812568250 (englisch).
  • Norman Polmar, Kenneth J. Moore: Cold War submarines: the design and construction of U.S. and Soviet submarines, 1945–2001. Free Press, 2003, ISBN 978-1574885941 (englisch).
  • Edward Offley: Scorpion Down: Sunk by the Soviets, Buried by the Pentagon: The Untold Story Ofthe USS Scorpion. Basic Books, 2007, ISBN 978-0465051854.