Перейти до вмісту

67-ма окрема механізована бригада (Україна)

Перевірена версія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
67-ма окрема механізована бригада
Нарукавний знак бригади (з грудня 2024 року)
Засновано5 квітня 2022
Країна Україна
Вид Сухопутні війська
Тип Механізовані війська
Чисельністьбригада
Війни/битви

Російсько-українська війна

Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Вебсайт67.army
Медіафайли на Вікісховищі

67-ма окрема механізована бригада (67 ОМБр) — механізоване з'єднання Сухопутних військ Збройних сил України.

Бригада була створена у 2022 році на базі підрозділів ДУК ПС. У 2022 році частина брала участь у Харківському контрнаступі. У 2023 році вела бої під Бахмутом та під Кремінною. У 2024 році брала участь у боях за Часів Яр. З червня 2024 року бійці 67 ОМБр тримали оборону на Лиманському напрямку.

Станом на січень 2025 року бригада виконує завдання на Курському напрямку.

Історія

[ред. | ред. код]

Передумови

[ред. | ред. код]

У 2014 році Росія почала проти України війну. У відповідь на це рух «Правий сектор» почав створювати добровольчі загони, які отримали назву Добровольчий український корпус «Правий сектор» (ДУК ПС).

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року ДУК «Правий сектор» оголосив мобілізацію в свої добровольчі підрозділи, які хоч і працювали у взаємодії із командуванням Сил оборони, але не були легалізовані у складі державних силових структур.[2]

З лютого по квітень 2022 року ДУК «Правий сектор» брав участь у боях на східному та південному напрямках, обороні Києва та звільненні 10 населених пунктів у Київській та Чернігівській областях.[3][4] 9 квітня в бою загинув командир 2-го окремого батальйону ДУК ПС Тарас Бобанич,[5] ім'ям якого згодом назвали 2-й стрілецький батальйон.[6]

Створення

[ред. | ред. код]

5 квітня 2022 року в пункті дислокації ДУК спільно з командуванням Збройних Сил України було створено 7-й Центр спеціальних дій ССО «ДУК». До його структури увійшли чотири батальйони «Правого сектора» під командуванням Дмитра Коцюбайла (Да Вінчі), Тараса Бобанича (Хаммера), друга Гонти, друга Кулібіна.[7][8]

16 квітня 2022 року командир ДУК ПС Андрій Стемпіцький повідомив, що командування корпусу вирішило сформувати окрему військову частину в складі ЗСУ. Мобілізуватися до цієї військової частини можна було через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Також Андрій Стемпіцький повідомив про можливість переведення колишніх бійців ДУК ПС із інших підрозділів ЗСУ.[9]

Харківський контрнаступ

[ред. | ред. код]

У вересні 2022 року 2-й батальйон ДУК взяв участь у Харківському контрнаступі. 5—6 вересня він атакував батальйон 421 МСП 4-ї танкової дивізії у районі Великої Комишувахи. Згодом вибив підрозділи 423 МСП 4 танкової дивізії, котрі почали відхід до Ізюма.[10]

У листопаді 2022 року 7-й Центр спеціальних дій ССО «ДУК» був переформований на 67-му окрему механізовану бригаду «ДУК» у складі Збройних Сил України.[8][11]

Бої за Бахмут

[ред. | ред. код]

4 березня 2023 року президент Володимир Зеленський відзначив успіхи бійців бригади під час оборони Бахмута, які вели бої разом з 56 ОМПБр, 93 ОМБр та 77 ОАеМБр.[12]

7 березня загинув Дмитро Коцюбайло, командир 1-го окремого механізованого батальйону «Вовки Да Вінчі».[13][14][15]

У квітні бійці 1-го батальйону «Вовки Да Вінчі» відбили наступ російської ПВК «Вагнер», яка намагалася взяти лісосмугу, що знаходиться за 500 метрів від дороги між Бахмутом та Часовим Яром.[16][17][18] Це була остання дорога, яка сполучала основні українські сили з військовими в Бахмуті. Нею захисники міста мали можливість вивозити поранених та перекидати техніку.[19] Через декілька днів бійці батальйону змогли просунутися вперед та зачистити частину лісосмуги, яка вела до цієї дороги.[20][21]

Бої за Кремінну

[ред. | ред. код]

У червні 2023 року бригада брала участь у боях в Серебрянському лісі під Кремінною. Там росіяни намагалися прорвати українську лінію оборони та розвинути свій наступ на втрачене ними восени 2022 року місто Лиман.[22] Одну з ділянок у Серебрянському лісництві утримував 2-й стрілецький батальйон імені Тараса Бобанича.[23][24]

24 серпня 2023 року президент України Володимир Зеленський вручив 67-й окремій механізованій бригаді бойовий прапор військової частини.[25]

У лютому 2024 року частина штурмового батальйону імені Героя України Дмитра Коцюбайла «Вовки Да Вінчі» 67 ОМБр увійшла до складу 59-ї мотопіхотної бригади їмені Якова Гандзюка.[26][27] 6 лютого 2024 року Сергій Філімонов повідомив, що він призначений командиром батальйону «Вовки Да Вінчі» у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади.[27][28] А майор Юрій Капустяк залишився командиром окремого штурмового батальйону імені Героя України Дмитра Коцюбайла у складі 67-ї бригади.[27][28]

Бої за Часів Яр

[ред. | ред. код]

5 квітня 2024 року бригада відбила російський штурм в районі Часового Яру.[29]

На 14 квітня в ході боїв за Часів Яр підрозділи 67-ї бригади втратили позиції на відведеному їм секторі оборони.[26][30] ДУК ПС того ж дня повідомив, що в бригаді працюють численні комісії, які складають списки бійців, котрі воюють в бригаді з перших днів її створення, а також розпочаті службові розслідування щодо командирів підрозділів бригади.[31][32] Наступного дня, 15 квітня 2024 року, Командування Сухопутних військ ЗСУ виокремило штурмовий батальйон бригади в окрему військову частину.[33]

На серпень 2024 року 67 ОМБр тримала одну з ділянок на Лиманському напрямку.[34]

Наступ на Курщині

[ред. | ред. код]

15 січня 2025 року бригада поділилась кадрами відбиття штурму російських військ, які атакували через кордон із Курської області у напрямку села Журавка Сумської області[35][36]. У березні 2025 року бригада продожувала обороняти села Журавку, Новеньке та околиці Басівки в Сумській області[37].


Бої на Дніпропетровщині

[ред. | ред. код]

Після втрати більшої частини Курщини у 2025 році, бригаду змістили на Олександрівський напрямок на Дніпропетровщині. З того моменту бригада бере активну участь у бойових діях, знищує противника, обороняється та навіть контратакує — так, 6 грудня 2025 року звільнила село Тихе[38], а у лютому 2026 — бере участь у контрнаступальних діях біля села Запорізьке[39].

Структура

[ред. | ред. код]

2022

[ред. | ред. код]

Станом на 5 квітня 2022:[7][8]

  • 1-й окремий штурмовий батальйон
  • 2-й окремий стрілецький батальйон
  • 3-й окремий стрілецький батальйон
  • 4-й окремий стрілецький батальйон

2025

[ред. | ред. код]
  • 1-й механізований батальйон[40]

Командування

[ред. | ред. код]

Побут і оснащення

[ред. | ред. код]

У березні 2023 року бригада отримала партію пікапів Mitsubishi L200 п'ятого покоління від фонду «Повернись живим».[52]

Бронетехніка:[40]

БМП-1, БМП-2, БТР-80, БТР-4 і іноземне озброєння

Танки:[40]

Т-64БВ, Т-72, M-55S (словенська модернізація Т-55, передані 47-ю ОМБр перед початком літнього наступу 2023 року[53]), іноді — західні зразки

Артилерія:[40]

2С1 «Гвоздика», 2С3 «Акація», М777 і РСЗВ

Протитанкові засоби:[40]

Стугна-П, FGM-148 Javelin і NLAW

Також є зенітні установки, ПЗРК, стрілецька зброя і БпЛА[40]

Втрати

[ред. | ред. код]

Традиції

[ред. | ред. код]

Символіка

[ред. | ред. код]

Гасло бригади: «Вогнем і мечем».

На емблемі 67 бригади — щит, оздоблений кантом. У центрі — ніж, з боків — автомати, що своїм розміщенням нагадують форму українського національного символу — тризуба.

В грудні 2024 року бригада отримала нову емблему — білий крилатий меч на червоному щиті.[54]

Вшанування

[ред. | ред. код]

Нагороджені

[ред. | ред. код]

Найвищими державними нагородами відзначені:

  • Дмитро Коцюбайло («ДаВінчі») — командир 1-го штумового батальйону. Герой України (2021).
  • Тарас Бобанич («Хаммер») — молодший лейтенант, командир батальону. Герой України (2022, посмертно).
  • Максим Лях («Фрост») — солдат. Герой України (2023, посмертно).
  • Андрій Жованик («Татарин») — лейтенант, командир роти. Герой України (2024, посмертно).
  • Михайло Яворський («Чикаґо») — старший солдат. Герой України (2024, посмертно).
  • Сергій Коновал («Норд») — лейтенант, командир роти. Герой України (2024, посмертно).

Соціальне висвітлювання

[ред. | ред. код]

16 грудня 2025 року, у Львові в Гарнізонний храм Петра і Павла УГКЦ відбулось урочисте погашення унікальної поштової марки 67 окремої механізованої бригади ЗСУ «Залізом і Вогнем» разом з представниками АТ Укрпошта[55][56][57].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Російські війська намагались перетнути кордон в Сумській області. Мілітарний. Чесні новини про армію, війну та оборону. (укр.). Процитовано 15 січня 2025.
  2. ↑ ЗАХИСТИ НАЦІЮ! СТАВАЙ ДО ЛАВ ДОБРОВОЛЬЦІВ!.
  3. ↑ Де воює ДУК «Правий сектор»? (укр.), процитовано 12 жовтня 2023
  4. ↑ ДУК "Правий сектор" звільнив 10 населених пунктів від російських окупантів.
  5. ↑ У бою загинув член Проводу НВР "Правий сектор" Тарас Бобанич.
  6. 1 2 Командир ДУК "Правий сектор" перейменував два бойові батальйони.
  7. 1 2 Львівський рекрутинговий центр Вовків Да Вінчі не належить до ДУК ПС. zahid.espreso.tv (укр.). Процитовано 16 лютого 2025.
  8. 1 2 3 Псевдо-піар Львівської мерії на батальйоні «Вовки Да Вінчі» (укр.). 31 січня 2024. Процитовано 16 лютого 2025.
  9. ↑ ДУК "Правий сектор" у структурі ЗСУ. Велика мобілізація.
  10. ↑ Віктор Кевлюк (14 вересня 2022). Український наступ. Що сталося на Слобожанщині?. LB.ua. Процитовано 15 лютого 2025.
  11. ↑ Дим, Нестор (12 грудня 2022). ДУК “Правий сектор” став 67-ю механізованою бригадою ЗСУ. novynarnia.com (укр.). Процитовано 15 лютого 2025.
  12. ↑ Звернення ЗЕЛЕНСЬКОГО за 4 березня (укр.), процитовано 13 жовтня 2023
  13. ↑ У боях загинув Дмитро Коцюбайло "Да Вінчі". Що про нього відомо. BBC News Україна (укр.). 7 березня 2023. Процитовано 17 червня 2023.
  14. ↑ Свобода, Радіо (14 березня 2023). Під Бахмутом загинув Герой України Дмитро Коцюбайло, «Да Вінчі» – президент. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 17 червня 2023.
  15. ↑ У бою загинув Герой України Дмитро Коцюбайло. Мілітарний (укр.). Процитовано 17 червня 2023.
  16. ↑ ЗСУ відбили атаку вагнерівців на дорогу життя до Бахмута: екшн-відео бою від роти "Гонор". LIGA. 19 квітня 2023. Процитовано 19 жовтня 2023.
  17. ↑ Бій роти Гонор за останню дорогу в Бахмут/DEFENDING "ROAD OF LIFE" BAKHMUT (укр.), процитовано 19 жовтня 2023
  18. ↑ Жесть! Як біля Бахмута український воїн з «Вовків Да Вінчі» на близькій відстані знищує 6 російських найманців «Вагнера» | БукІнфо. bukinfo.com.ua (укр.). 22 квітня 2023. Процитовано 19 жовтня 2023.
  19. ↑ Військовий відповів, що відбувається сьогодні на "дорозі життя" в Бахмут (відео). www.unian.ua (укр.). Процитовано 19 жовтня 2023.
  20. ↑ Відео бою від роти "Гонор": зачистка посадки біля останньої дороги на Бахмут. LIGA. 25 квітня 2023. Процитовано 19 жовтня 2023.
  21. ↑ Зачистка тієї самої посадки ротою Гонор/Combat engagement in woodline near "Road of Life" Bakhmut (укр.), процитовано 19 жовтня 2023
  22. ↑ Бій у лісі під Кремінною: росіян атакує 67-ма бригада ДУК ЗСУ. ВІДЕО. novynarnia.com (укр.). 22 червня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
  23. ↑ “Вони до чогось готуються”. Контрбатарейна боротьба під Кремінною 67-ї бригади ДУК із гаубицею M119. ВІДЕО. novynarnia.com (укр.). 11 серпня 2023. Процитовано 19 жовтня 2023.
  24. ↑ Воїни 67 ОМБр боронять рубежі неподалік Кремінної. @bastion_tv (укр.). 21 серпня 2023. Процитовано 19 жовтня 2023.
  25. ↑ З нагоди Дня Незалежності України Володимир Зеленський вручив державні нагороди, відзнаки та бойові прапори військовим частинам. Президент України. 24 серпня 2023. Архів оригіналу за 2 грудня 2024. Процитовано 19 лютого 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  26. 1 2 Ольга Кириленко (14 квітня 2024). Часів Яр: після втрати позицій в 67 бригаді почалися перевірки та переведення – УП. Українська правда (укр.). Процитовано 15 лютого 2025.
  27. 1 2 3 "Це нормальна практика: " У 67-й бригаді прокоментували перехід групи «Гонор» Філімонова у 59-ту бригаду, Надія Собенко, Суспільне Новини, 7 лютого 2024 року.
  28. 1 2 Сергій Філімонов заявив, що став командиром батальйону «Вовків Да Вінчі» у складі 59 ОМБ, Надія Собенко, Суспільне Новини, 6 лютого 2024 року
  29. ↑ У 67-й ОМБр показали відбиття штурму на східних околицях Часового Яру. Мілітарний. Чесні новини про армію, війну та оборону. (укр.). 5 квітня 2024. Процитовано 15 лютого 2025.
  30. ↑ Часів Яр: чому бої за нього настільки важливі, Олег Черниш, BBC News Україна, 17 квітня 2024 року
  31. ↑ Всіх командирів та бійців ДУК «ПС» переводять із 67 ОМБр, кістяком якої вони є. Проти командирів підрозділів розпочато службові розслідування, — ДУК «ПС», сайт Цензор.нет, 14.04.2024 року.
  32. ↑ ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ ЩОДО СИТУАЦІЇ В 67 ОМБР "ДУК, 13.04.2024 року.
  33. ↑ Ухвалено рішення про виокремлення штурмового батальйону 67-ї ОМБр в окрему штурмову військову частину, — Сухопутні війська ЗСУ, сайт Цензор.нет, 15.04.2024 року
  34. ↑ автор, Інший (13 серпня 2024). Українці своїх не кидають. Війна на позиціях 67-ї ОМБр і порятунок важко пораненого на Луганщині: ВІДЕОРЕПОРТАЖ. novynarnia.com (укр.). Процитовано 15 лютого 2025.
  35. ↑ 67 бригада відбила штурм росіян, які хотіли прорватися в Сумську область
  36. ↑ 67-ма бригада ЗСУ успішно зупинила спробу прориву росіян у Сумську область
  37. ↑ Кириленко, Ольга (21 березня 2025). "Оточення, як і каже командування, не було. Але і спланованого виходу теж не було". Що відбувалося на Курщині в останній місяць оборони. Українська правда. Архів оригіналу за 30 березня 2025. Процитовано 5 квітня 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  38. ↑ 67 ОМБр. Telegram. Процитовано 28 лютого 2026.
  39. ↑ Залізні соколи | 67 ОМБр. Telegram. Процитовано 28 лютого 2026.
  40. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Вакансії: 67 окрема механізована бригада. lfrecruiting.com.ua. Процитовано 7 серпня 2025.
  41. ↑ Воїни 67 ОМБр боронять рубежі неподалік Кремінної. @bastion_tv (укр.). 21 серпня 2023. Процитовано 19 жовтня 2023.
  42. ↑ Воїни 67 бригади ЗСУ відзвітували про роботу своїх «Гвоздик»
  43. ↑ Дрони 67 бригади добили російську бронетехніку на Донеччині
  44. ↑ Залізні соколи | 67 ОМБр. Telegram. Процитовано 28 лютого 2026.
  45. ↑ Фельдшер. Lobby X (укр.). Процитовано 7 березня 2025.
  46. ↑ НАГОРОДЖЕНІ НАЙВИЩОЮ ВІДЗНАКОЮ УКРАЇНИ — ГЕРОЙ УКРАЇНИ
  47. ↑ Савицька, Оксана Цвик, Дана (29 січня 2024). Боєць з Тернопільщини отримав орден «За мужність». Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 16 лютого 2025.
  48. ↑ Фотобанк Укрінформ - Олександр Поляєв.
  49. ↑ У Львові відкрили перший в Україні рекрутинговий центр 67-ї механізованої бригади | Львівська мануфактура новин.
  50. ↑ У Львові відкрили рекрутинговий центр 67-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Архів оригіналу за 20 січня 2025. Процитовано 29 грудня 2024.
  51. ↑ 67 окрема механізована бригада ЗСУ
  52. ↑ Бригаді «ДУК» передали нові автівки
  53. ↑ Axe, David (8 березня 2024). The 5th Tank Is Ukraine's New Hybrid Brigade, With German And Slovenian Tanks Armed With The Same British Gun. Форбс. Архів оригіналу за 27 травня 2024. Процитовано 17 вересня 2024. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка) (англ.)
  54. ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 16 лютого 2025.
  55. ↑ У Львові погасили поштову марку 67 окремої механізованої бригади «Залізом і Вогнем». www.ukrinform.ua (укр.). 16 грудня 2025. Процитовано 17 грудня 2025.
  56. ↑ У Львові погасили унікальну поштову марку 67 окремої механізованої бригади ЗСУ «Вогнем і мечем» (укр.). 16 грудня 2025.
  57. ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 17 грудня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=67-ма_окрема_механізована_бригада_(Україна)&oldid=48355423