6G

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

6G (від англ. 6th generation — шосте покоління) — шосте покоління мобільного зв'язку, впровадження якого очікується в 2026-2030-і роки[1][2], на основі стандартів телекомунікацій, наступних за стандартами 5G.

Поточні дослідження та очікувані характеристики 6G[ред. | ред. код]

Передбачається, що мережі зв'язку 6G будуть використовувати, зокрема, терагерцовий і субтерагерцовий діапазони частот[3] і забезпечать суттєво менший рівень латентності при передаванні даних, ніж мережі 5G.[4]

Однією з технологій, яка може бути реалізована в 6-му поколінні засобів стільникового зв'язку, є радіофотонні цифрові антенні решітки на базових станціях у сполученні з технологією Massive MIMO.[3][5][6][7] При цьому розглядаються варіанти базових станцій з антенними системами, в яких формуються 250 променів діаграми спрямованості в робочому секторі.[7] Для роботи з абонентами у верхній напівсфері (зв'язок з безпілотними літальними апаратами, передача даних на борт пілотованої авіації, зв'язок з низькоорбітальними супутниками) кількість антенних елементів буде зростати для охоплення зенітного сектора. Тому з метою спрощення апаратної реалізації і зниження вартості таких багатоканальних цифрових антенних решіток в них доцільно запровадити багатомодові оптоволоконні інтерфейси як різновид радіофотоніки.

Серед вимог до мереж 6G фахівці вказують швидкість передавання даних від 100 Гбіт/с до 1 Тбіт/с,[1][8] при цьому для управління мережами будуть використовувати системи штучного інтелекту.[9]

Очікується, що у мережах 6G будуть використовуватись нові принципи ліцензування та розподілу радіочастотних ресурсів між операторами на основі технології блокчейн.[10]

У 2018 р. Китай заявив про початок розробки стандарту мобільного зв'язку 6G.[11] Зокрема, такі дослідження проводить Південно-східний університет (Southeast University) в китайській провінції Цзянсу.[12]

З когорти дослідників технологій 6G також слід вказати міжуніверситетський проєкт ComSenTer [Архівовано 1 грудня 2018 у Wayback Machine.] (США), дослідну групу в університеті Оулу [Архівовано 8 грудня 2018 у Wayback Machine.] (Фінляндія), яка заявила про запуск першого у світі[8] експериментального сегменту інфраструктури 6G 6Genesis у 2018 році.

В серпні 2019 року Китайська компанія Huawei почала розробку мережевих рішень для стандарту 6G.[13][14]

В листопаді 2020 р. Китай запустив ракетою-носієм Long March 6 перший тестовий супутник, призначений для відпрацювання технологій 6G у терагерцовому діапазоні електромагнітних хвиль.[15]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б David, K., & Berndt, H. (2018). 6G Vision and Requirements: Is There Any Need for Beyond 5G? IEEE Vehicular Technology Magazine, September 2018. — doi:10.1109/mvt.2018.2848498 [1] [Архівовано 28 листопада 2018 у Wayback Machine.]
  2. Степутин А. Н. Николаев А. Д.. [2] Архівовано з джерела 2 квітня 2022
  3. а б Nelson, Patrick. Get ready for upcoming 6G wireless, too. Network World (англ.). Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018. 
  4. Nelson, Patrick. 6G will achieve terabits-per-second speeds. Network World (англ.). Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018. 
  5. Слюсар В. И. Развитие схемотехники ЦАР: некоторые итоги. Часть 2.// Первая миля. Last mile (Приложение к журналу «Электроника: наука, технология, бизнес»). — N2. — 2018. — C. 76 — 80.[3] [Архівовано 20 червня 2018 у Wayback Machine.]
  6. It’s Never Too Early to Think About 6G (англ.). IEEE Spectrum: Technology, Engineering, and Science News. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018. ,Никогда не рано задуматься о 6G. Русский перевод исходной статьи на Habr [Архівовано 1 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  7. а б Zekeriyya Esat Ankarali, Berker Peköz, and Hüseyin Arslan. Flexible Radio Access Beyond 5G: A Future Projection on Waveform, Numerology, and Frame Design Principles (англ.). IEEE Access, Volume 5, 2017. – Pp. 18295 – 18309. Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018. 
  8. а б Get ready for 6G mobile networks: 1Tbps speeds, microsecond latency and AI optimisation. TechRadar (англ.). 18 вересня 2018. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018. 
  9. Syed Junaid Nawaz, Shree K. Sharma, Shurjeel Wyne, Mohammad N. Patwary, Md Asaduzzaman. Quantum Machine Learning for 6G Communication Networks: State-of-the-Art and Vision for the Future (англ.). Preprint. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано Apr 2019. 
  10. Maksymyuk, Taras; Gazda, Juraj; Volosin, Marcel; Bugar, Gabriel; Horvath, Denis; Klymash, Mykhailo; Dohler, Mischa (2020-09). Blockchain-Empowered Framework for Decentralized Network Management in 6G. IEEE Communications Magazine 58 (9). с. 86–92. ISSN 0163-6804. doi:10.1109/MCOM.001.2000175. Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 4 листопада 2020. 
  11. У Китаї оголосили про початок розробки 6G. Архів оригіналу за 31 грудня 2018. Процитовано 30 грудня 2018. 
  12. Chinese experts set foot in 6G research (англ.). 4 січня 2019. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 4 січня 2019. 
  13. Huawei почав розробляти мережу 6G. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019. 
  14. Huawei begins 6G research at its Canadian R&D Centre. GSMArena.com (амер.). Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019. 
  15. China sends 'world's first 6G' test satellite into orbit [4] [Архівовано 8 листопада 2020 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]