Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії

7-й Одеський міжнародний кінофестиваль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
7-й Одеський міжнародний кінофестиваль
Постер ОМКФ 2016.jpg
Постер 7-го Одеського кінофестивалю
Фільм відкриття «Маргарита»
Фільм закриття «План Меггі»
Місце проведення Одеса, Україна
Нагорода Гран-прі «Золотий Дюк» («Палає, палає, палає»)
Заснування 2010
Ведучий Маша Єфросиніна
Дата проведення 15–23 липня 2016
Офіційний сайт
7-й Одеський міжнародний кінофестиваль у Вікісховищі?
← 6-й8-й →

7-й Одеський міжнародний кінофестиваль проходив в Одесі з 15 по 23 липня 2016 року. Стрічку «Маргарита» французького режисера Ксав'є Джаннолі було обрано фільмом відкриття, а стрічку «План Меггі» американської режисерки Ребекки Міллер — фільмом закриття. Ведучою церемоній відкриття та закриття стала акторка та телеведуча Маша Єфросиніна. Журі Міжнародного конкурсу очолив британський режисер і сценарист Крістофер Гемптон, який отримав на кінофестивалі почесного «Золотого Дюка» за внесок у кіномистецтво.

Володарем Гран-прі «Золотий Дюк», якого визначають за результатами глядацького голосування, став британський фільм «Палає, палає, палає» режисерки Чанії Баттон. Журі Міжнародного конкурсу визнало найкращим фільмом — румунську стрічку «Незаконні» Адріана Сітару, журі Національного конкурсу — стрічку «Гніздо горлиці» Тараса Ткаченка, журі Європейського документального конкурсу — стрічку «У Каліфорнії» Шарля Редона.

Перебіг фестивалю[ред. | ред. код]

Ведуча церемоній відкриття і закриття — Маша Єфросиніна

18 липня 2015 року, по завершенні 6-го Одеського міжнародного кінофестивалю, була оголошена дата проведення 7-го — 15-23 липня 2016 року[1]. З 10 грудня 2015 року по 10 квітня 2016 року тривав прийом заявок на участь у конкурсних програмах кінофестивалю[2].

23 березня 2016 року кінофестиваль оголосив про запровадження документальної конкурсної програми, до якої можуть відбиратися європейські повнометражні документальні фільми, тривалістю понад 60 хвилин[3].

Наприкінці березня стало відомо, що церемонії відкриття і закриття знову відбуватимуться в Одеському національному академічному театрі опери та балету, від якого було вирішено відмовитись у 2014 та 2015 роках через політичну кризу в країні та фінансові труднощі. «Для нас це повернення, наче до себе додому. При створенні цього оперного театру Дюк де Рішельє мав на меті об'єднати культурні еліти. Ми так само цього прагнемо, адже головна нагорода кінофестивалю — це статуетка „Золотий Дюк“», — заявила президент кінофестивалю Вікторія Тігіпко.[4] При цьому основною локацією заходу, як і раніше, виступив Одеський академічний театр музичної комедії імені М. Водяного, де проходили покази Міжнародної конкурсної програми та Гала-прем'єр.[5] Окрім Одеського театру опери та балету і Театру музичної комедії, кіномайданчиками фестивалю слугували: фестивальний центр «Родина» (місце проведення творчих зустрічей, майстер-класів, показів Українського національного конкурсу та ретроспектив), Потьомкінські сходи, кінотеатр «Stella Artois» на Ланжеронівському узвозі (місця проведення показів просто неба), кінотеатр «Сінема-Сіті» (місце проведення Кіноринку), арт-Центр імені Віри Холодної (місце проведення Film Industry Office) та коворкінг «Термінал 42» (місце проведення Digital Media Day)[6][7][8].

18 квітня 2016 року було представлено офіційний постер кінофестивалю, на якому зображена «муза» в образі ніжної і тендітної дівчини, яка уособлює свободу, творчість і споглядання. Постер був створений арт-проектом «Braty design studio» братів-близнюків Івана і Василя Костенків, які також робили постер для 6-го Одеського міжнародного кінофестивалю.[9] 10 травня було представлено офіційний відеоролик фестивалю, знятий режисером Ніконом Романченком, учасником Національного короткометражного конкурсу ОМКФ-2015[10].

8 липня було оголошено про запровадження нової позаконкурсної секції — «Серіали!», у рамках якої протягом фестивалю було показано по два перших епізоди шести серіалів, які відбиралися за принципом: «високий художній рівень, відображення передових тенденцій в сторітеллінзі європейської high-end драми, а також територіально — Західна і Східна Європа»[11][12].

14 червня 2016 року відбулась прес-конференція Одеського МКФ, на якій оголосили склад Міжнародної, Національної та Документальної конкурсних програм, а також склад журі. Усього в програмі фестивалю брали участь 114 фільмів із 36 країн світу, що на 11 робіт більше, ніж минулого року: 37 короткометражних і 77 повнометражних фільмів, серед яких три експериментальних фільми, 6 серіалів, 17 анімаційних фільмів, 18 документальних картин і 70 художніх.[4][13] На участь у конкурсних програмах було подано 864 фільмів із 75 країн. Для участі в Міжнародному конкурсі селекційною комісією було відібрано 12 стрічок з 16 країн (включаючи країни копродукції): два фільми стали дебютними роботами для режисерів, сім фільмів зняті режисерами-жінками. Українська кінокартина «Гніздо горлиці» взяла участь одночасно в Національному та Міжнародному конкурсах. Вперше за історію Одеського кінофестивалю до Міжнародного конкурсу потрапив мюзикл — польська стрічка «Доньки дансингу».[14]

Одеський оперний театр — місце церемонії відкриття і закриття фестивалю

15 липня 2016 року під керівництвом ведучої Маши Єфросиніної відбулась урочиста церемонія відкриття кінофестивалю, яка почалась з хвилини мовчання в пам'ять загиблих у результаті теракту в Ніцці. У відкритті серед усіх інших брали участь голова Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі, голова Одеської обласної ради Анатолій Урбанський, мер Одеси Геннадій Труханов та голова Державного агентства з питань кіно Пилип Іллєнко, який зачитав слова Євгена Нищука, міністра культури України, на підтримку незаконно засудженого до 20 років ув'язнення в Росії українського режисера Олега Сенцова. На завершення церемонії співачка Джамала виконала власну версію арії «Summertime» американського композитора Джорджа Гершвіна, на створення якої його надихнула, на думку співачки Алексіс Кохан, українська колискова «Ой ходить сон коло вікон». Після цього був показаний фільм відкриття — стрічка «Маргарита» французького режисера Ксав'є Джаннолі.[15][16][17]

16 липня традиційно у другий день фестивалю відбувся показ фільму на Потьомкінських сходах просто неба. Стрічкою open-air показу став американський німий фільм «Шерлок Холмс» (1916) Артура Бертелета, який тривалий час вважався втраченим, доки 1 жовтня 2014 року Сан-Франциський німий кінофестиваль і Французька сінематека не знайшли в архівах останньої в Парижі сім котушок плівки з копіями оригіналу[18]. Музичне оформлення до кінокартини для оркестру в складі 45 інструментів, спеціально для показу в Одесі написав композитор німого кіно Дональд Сосин спільно з Пітером Брейнером, а наживо його виконав симфонічний оркестр Одеського національного академічного театру опери та балету під диригуванням Ігоря Шаврука. За словами Вікторії Тігіпко, організатори фестивалю домовились з Одеською міською владою щодо призупинення реконструкції сходів на час проведення ОМКФ. Також вона додала, що кожен рік показ фільму на Потьомкінських сходах збирає понад 15 тисяч глядачів.[19] Генеральний продюсер кінофестивалю Юлія Синькевич заявила, що наступного року на Потьомкінські сходи запросять представників Книги рекордів Гіннеса, щоб зафіксувати наймасовіший кіноперегляд просто неба[20]. Крім того, щовечірні покази просто неба відбувались у кінотеатрі «Stella Artois» на Ланжеронівському узвозі[6].

Статуетка «Золотий Дюк» — приз Одеського кінофестивалю

22 липня, у передостанній день фестивалю, були оголошені перші переможці в категоріях «найкращий український короткометражний фільм» і «найкраща акторська робота». Також були названі призери серед українських фільмів за версією журі Міжнародної федерації кінопреси (ФІПРЕССІ) і вручені нагороди за найкращі проекти Пітчингу і Work in Progress.[21] Крім того, відбулися спеціальні події ОМКФ — Digital Media Day, метою якого було представлення нових технологій і тенденцій, їх впливу і взаємодії в сфері кінематографу, та OIFF Business Club, під час якого антрополог Джанін Ведел і продюсер Уберто Пазоліні поділилися своїм досвідом і ідеями[22][23].

23 липня 2016 року відбулась урочиста церемонія закриття кінофестивалю, під час якої вручили головні нагороди. Гран-прі «Золотий Дюк» за результатами глядацького голосування отримав британський фільм «Палає, палає, палає» Чанії Баттон. Друге місце глядачі віддали німецькій стрічці «Вітання з Фукусіми» режисерки Доріс Деррі, третє місце — українському фільму «Гніздо горлиці» режисера Тараса Ткаченка. Журі Міжнародного конкурсу на чолі з Крістофером Гемптоном назвало найкращим фільмом румунську стрічку «Незаконні» Адріана Сітару, найкращим режисером — Ксав'є Серона за фільм «Смерть від смерті» (Франція), найкращими акторами — Розалію Томас і Каорі Момої за «Вітання з Фукусіми» (Німеччина). Журі Європейського документального конкурсу обрало переможцем стрічку «У Каліфорнії» (Франція) Шарля Редона.[24][25] Після цього був показаний фільм закриття — картина «План Меггі» американської режисерки Ребекки Міллер[26].

Журі[ред. | ред. код]

Міжнародний конкурс[ред. | ред. код]

Наступні люди увійшли до складу журі Міжнародного конкурсу:[27][28]

Ім'я та прізвище Професія Країна
nothumb
Крістофер Гемптон
(голова журі)
режисер, сценарист Велика Британія Велика Британія
nothumb
Єва Нейман режисер, сценарист Україна Україна / Німеччина Німеччина
nothumb
Ребекка О'Браєн продюсер Велика Британія Велика Британія
nothumb
Уберто Пазоліні продюсер, режисер Італія Італія
nothumb
Алекс Росс Перрі режисер, сценарист Flag of the United States.svg США

Національний конкурс[ред. | ред. код]

Наступні люди увійшли до складу журі Національного конкурсу (повнометражного і короткометражного):[29][30]

Ім'я та прізвище Професія Країна
nothumb
Валентин Васянович режисер Україна Україна
nothumb
Шані Кляйн акторка Ізраїль Ізраїль
nothumb
Михайло Сегал режисер, сценарист Росія Росія
nothumb
Міра Сталева заступник директора Софіїського міжнародного кінофестивалю Болгарія Болгарія

Європейський документальний конкурс[ред. | ред. код]

Наступні люди увійшли до складу журі Європейського документального конкурсу:[31]

Ім'я та прізвище Професія Країна
nothumb
Рада Шешич режисер, кінокритик Нідерланди Нідерланди
nothumb
Марина Разбєжкіна режисер, продюсер Росія Росія
nothumb
Геннадій Кофман продюсер, програмний директор кінофестивалю Docudays UA Україна Україна

Міжнародна федерація кінопреси (ФІПРЕССІ)[ред. | ред. код]

Наступні люди увійшли до складу журі Міжнародної федерації кінопреси (ФІПРЕССІ):[32]

  • Україна Дар'я Бадьор — кінокритик / журналіст
  • Росія Олексій Гусєв — режисер / кіно- і театральний критик
  • Франція Гідеон Кутс — кінокритик / журналіст

Конкурсна програма[ред. | ред. код]

Лауреат Гран-прі «Золотий Дюк» виділений окремим кольором.
Найкращий фільм виділений окремим кольором.

Міжнародний конкурс[ред. | ред. код]

Наступні фільми було відібрано до Міжнародного конкурсу:[7][33]

Українська назва Оригінальна назва Режисер(и) Країна виробництва
Вітання з Фукусіми Grüße aus Fukushima Доріс Деррі[en] Німеччина Німеччина
Гніздо горлиці
Тарас Ткаченко Україна Україна
Італія Італія
Доньки дансингу Córki dancingu Агнешка Смочиньська[pl] Польща Польща
Дуже великий фільм Film Kteer Kbeer‎ Мір-Жан Бу Шаая Ліван Ліван
Катар Катар
Засмага Suntan Аргіріс Пападімітропулос Греція Греція
Людожери Les Ogres Леа Фенер Франція Франція
Місто, де я дорослішаю A Cidade onde Envelheço Марілія Роша Бразилія Бразилія
Португалія Португалія
Метаморфозис
Сергій Тарамаєв, Любов Львова Росія Росія
Незаконні Ilegitim Адріан Сітару[en] Румунія Румунія
Франція Франція
Польща Польща
Смерть від смерті Je me tue à le dire Ксав'є Серон Бельгія Бельгія
Франція Франція
Палає, палає, палає Burn Burn Burn Чанія Баттон Велика Британія Велика Британія
Чужий дім Skhvisi sakhli Русудан Глурджідзе Грузія Грузія
Росія Росія
Іспанія Іспанія
Хорватія Хорватія

Національний повнометражний конкурс[ред. | ред. код]

Наступні фільми було відібрано до Національного повнометражного конкурсу:[7][33]

Українська назва Оригінальна назва Режисер(и) Країна виробництва
Varta1, Львів, Україна
Юрій Грицина Україна Україна
Блакитна сукня
Ігор Мінаєв Україна Україна
Франція Франція
Гніздо горлиці
Тарас Ткаченко Україна Україна
Італія Італія
Моя бабуся Фані Каплан
Олена Дем'яненко Україна Україна
Холодний Яр. Інтро
Аліна Горлова Україна Україна

Національний короткометражний конкурс[ред. | ред. код]

Наступні фільми було відібрано до Національного короткометражного конкурсу:[7][33]

Українська назва Оригінальна назва Режисер(и) Країна виробництва
24
Станіслав Битюцький Україна Україна
70 вулиць
Макс Лижов Україна Україна
Reve ta stohne on tour
Надія Парфан Україна Україна
Без тебе Sensiz Наріман Алієв Україна Україна
Дідочок
Володимир Тихий Україна Україна
Дім
Ірина Цилік Україна Україна
Згущьонка
Катерина Горностай Україна Україна
Зустріч
Жанна Озірна Україна Україна
Кров
Валерія Сочивець Україна Україна
Люди, які прийшли до влади
Олексій Радинський, Томаш Рафа Україна Україна
Одного разу в Одесі Однажды в Одессе Владек Занковські Україна Україна
Панорама
Юрій Шилов Україна Україна
Після всіх зіткнень
Юрій Хусточка, Микита Кравцов Україна Україна
Повернись
Андрій Кирилов Україна Україна
Рожева мапа
Ель Парвулеско Україна Україна
Роса
Іван Косенко Україна Україна
Спогади мертвої людини
Микола Засеєв Україна Україна
У Манчестері йшов дощ
Антоніо Лукич, Валерія Кальченко Україна Україна
Уроки Музики
Ігор Малахов Україна Україна
Цвях
Філіп Сотниченко Україна Україна
Чорногора
Тарас Дронь Україна Україна

Європейський документальний конкурс[ред. | ред. код]

Наступні фільми було відібрано до Європейського документального конкурсу:[7][34]

Українська назва Оригінальна назва Режисер(и) Країна виробництва
Земля просвітлених The Land of the Enlightened Пітер-Ян де Пю Бельгія Бельгія
Ірландія Ірландія
Нідерланди Нідерланди
Німеччина Німеччина
Афганістан Афганістан
Мій друг Борис Нємцов Мой друг Борис Немцов‎ Зося Родкевич Росія Росія
Олег і рідкісні види мистецтва Oleg y las raras artes Андрес Дуке Іспанія Іспанія
У Каліфорнії In California Шарль Редон Франція Франція
Холодний Яр. Інтро
Аліна Горлова Україна Україна
Я не перетинав кордон: кордон перетнув мене I did not cross the border — the border crossed me Тома Чагелішвілі Грузія Грузія
Німеччина Німеччина

Позаконкурсна програма[ред. | ред. код]

«Фестиваль фестивалів»[ред. | ред. код]

Наступні фільми було відібрано до секції «Фестиваль фестивалів»:[7][35]

Українська назва Оригінальна назва Режисер(и) Країна виробництва
Кайлі Блюз 路邊野餐 (Lu Bian Ye Can) Бі Гань Flag of the People's Republic of China.svg КНР
Клан El Clan Пабло Траперо[en] Аргентина Аргентина
Мімози Las Mimosas Олівер Лакс[en] Іспанія Іспанія
Марокко Марокко
Франція Франція
Катар Катар
Море у вогні Fuocoammare Джанфранко Розі Італія Італія
Франція Франція
Перехрестя 48 ג'נקשן 48 Уді Алоні[en] Ізраїль Ізраїль
Німеччина Німеччина
Flag of the United States.svg США
Українські шерифи
Роман Бондарчук Україна Україна
Німеччина Німеччина
Латвія Латвія
Франкофонія Francofonia Олександр Сокуров Франція Франція
Німеччина Німеччина
Нідерланди Нідерланди
Я, Деніел Блейк I, Daniel Blake Кен Лоуч Велика Британія Велика Британія
Франція Франція
Бельгія Бельгія

Спеціальні покази[ред. | ред. код]

Наступні фільми було відібрано до секції «Спеціальні покази»:[7][36]

Українська назва Оригінальна назва Режисер(и) Країна виробництва
Алі та Ніно Ali and Nino Асіф Кападіа[en] Велика Британія Велика Британія
Будинок з вежкою
Єва Нейман Україна Україна
Гет, суд Вівіан Амсалем Gett: Le procès de Viviane Amsalem Роніт Елькабетц[en], Шломі Елькабетц Ізраїль Ізраїль
Франція Франція
Гора Ha'har Яель Кайям Данія Данія
Ізраїль Ізраїль
Королева Землі Queen of Earth Алекс Росс Перрі Flag of the United States.svg США
Людина Human Ян Артюс-Бертран Франція Франція
Місто 44 Miasto 44 Ян Комаса[pl] Польща Польща
Рідні Родные Віталій Манський Німеччина Німеччина
Латвія Латвія
Естонія Естонія
Україна Україна
Тут і зараз Здесь и сейчас Марія Павлова Росія Росія
Туфельки Tufelki Костянтин Фам Польща Польща
Росія Росія
Білорусь Білорусь
Чехія Чехія
Франція Франція
У пошуках Бабеля Finding Babel Девід Новак Канада Канада
Франція Франція
Росія Росія
Flag of the United States.svg США
Україна Україна

Гала-прем'єри[ред. | ред. код]

Наступні фільми було відібрано до секції Гала-прем'єри:[7][37]

Українська назва Оригінальна назва Режисер(и) Країна виробництва
Джульєтта Julieta Педро Альмодовар Іспанія Іспанія
Неоновий демон The Neon Demon Ніколас Віндінг Рефн Франція Франція
Данія Данія
Flag of the United States.svg США
Світське життя Café Society Вуді Аллен Flag of the United States.svg США
Служниця 아가씨 (Agasshi) Пак Чхан Ук Південна Корея Південна Корея
Тоні Ердманн Toni Erdmann Марен Аде Німеччина Німеччина
Австрія Австрія

«Серіали!»[ред. | ред. код]

Секція телесеріалів, яка була організована в рамках проекту «TVій серіал» телеканалом «Україна» і медіаконсалтінговою компанією Media Resources Management у партнерстві з Film.UA Group[11][12].

Українська назва Оригінальна назва Режисер(и) Країна виробництва
Ворог народу Public Enemy Матьє Франсес, Гарі Сегерс Бельгія Бельгія
Готель «Beau Séjour» Beau Séjour Наталі Бастейнс, Кат Белс Бельгія Бельгія
Останні пантери The Last Panthers Йохан Ренк Велика Британія Велика Британія
Франція Франція
Пакт Paсt Марек Лехкі Польща Польща
Потрійний захист
Анатолій Матешко, Антон Азаров Україна Україна
Червоні браслети Красные браслеты Наталія Мещанінова Україна Україна
Росія Росія

«Турецький фокус»[ред. | ред. код]

Наступні фільми було відібрано до секції «Турецький фокус»:[7][38]

Українська назва Оригінальна назва Режисер(и) Країна виробництва
Альбом (2016) Albüm Мехмет Джан Мертоглу Туреччина Туреччина
Франція Франція
Румунія Румунія
Надія (1970) Umut Їлмаз Гюней Туреччина Туреччина
Плющ (2015) Sarmaşık Толга Карачелік Туреччина Туреччина
Сон метелика (2013) Kelebeğin Rüyası Їлмаз Ердоган[en] Туреччина Туреччина
Холод Каландару (2015) Kalandar Soğuğu Мустафа Кара Туреччина Туреччина
Угорщина Угорщина

«Шекспір у кіно»[ред. | ред. код]

Ретроспектива фільмів за творами Вільяма Шекспіра, присвячена 400-літтю від дня смерті драматурга. Кураторами програми виступили Британська рада і Британський кіноінститут[39]

Українська назва Оригінальна назва Режисер(и) Країна виробництва
Гамлет (1948) Hamlet Лоуренс Олів'є Велика Британія Велика Британія
Ромео і Джульєтта (1968) Romeo and Juliet Франко Дзефіреллі Велика Британія Велика Британія
Італія Італія
Макбет (1971) Macbeth Роман Полянський Велика Британія Велика Британія
Flag of the United States.svg США
Книги Просперо (1991) Prospero's Books Пітер Гріневей Велика Британія Велика Британія
Король Лір (1971) King Lear Пітер Брук[en] Велика Британія Велика Британія

«Межі свободи: незалежність по обидві сторони екрану»[ред. | ред. код]

Ретроспектива українських фільмів, присвячена 25-річчю незалежності України. Кураторами програми виступили співробітники науково-програмного відділу Національного центру Олександр Довженка — Станіслав Мензелевський, Ганна Онуфрієнко та Олександр Телюк. Програма секції була оголошена 6 червня 2016 року.[40]

Українська назва Оригінальна назва Режисер(и) Країна виробництва
Розпад (1990) Распад Михайло Бєліков СРСР СРСР
Flag of the United States.svg США
Цвітіння кульбаби (1992)
Олександр Ігнатуша Україна Україна
Чутливий міліціонер (1992)
Кіра Муратова Україна Україна
Франція Франція
Вперед, за скарбами гетьмана! (1993)
Вадим Кастеллі Україна Україна
Шамара (1994)
Наталія Андрійченко Україна Україна
Німеччина Німеччина

Ретроспектива Крістіана Петцольда[ред. | ред. код]

Ретроспектива 4-х фільмів німецького режисера Крістіана Петцольда, одного з представників «берлінської школи». Програма секції була оголошена 9 червня 2016 року.[41]

Українська назва Оригінальна назва Країна виробництва
Єлла (2007) Yella Німеччина Німеччина
Єрихов (2008) Jerichow Німеччина Німеччина
Барбара (2012) Barbara Німеччина Німеччина
Фенікс (2014) Phoenix Німеччина Німеччина

Особливі події: Кіно_Live[ред. | ред. код]

У рамках секції було продемонстровано кіно під музичним супроводом: фільм «Шерлок Холмс» — під супроводом симфонічного оркестру Одеського національного академічного театру опери та балету, українські анімаційні короткометражні стрічки — під супроводом гурту «LU: V»[42][19].

Українська назва Оригінальна назва Режисер(и) Країна виробництва
Шерлок Холмс (1916) Sherlock Holmes Артур Бертелет[en] Flag of the United States.svg США
LU: V: «Longing»*
Курт Вайлер, Олівер Георгі, Ян Кестер, Анатолій Лавренішин, Сашко Даниленко та інші Німеччина Німеччина
Україна Україна

*Концерт-імпровізація гурту «LU: V» до українського анімаційного короткого метру

«ОМКФ — дітям: спільно з „Чілдрен Кінофестом“»[ред. | ред. код]

Дитяча програма, до якої було відібрано два художніх і один анімаційний фільми. Також у рамках секції була показана ретроспектива британської анімаційної студії Aardman Animations[43].

Українська назва Оригінальна назва Режисер(и) Країна виробництва
Ми — найкращі! Vi är bäst! Лукас Мудіссон Швеція Швеція
Данія Данія
Операція «Арктика» Operasjon Arktis Грете Бое-Вол Норвегія Норвегія
Ретроспектива анімаційної студії Aardman Aardman Animations Retrospective Мерлін Кроссінгем, Пітер Лорд, Нік Парк, Джей Грейс Велика Британія Велика Британія
Хлопчик-фантом Phantom Boy Жан-Луп Фелісіолі, Ален Ганьоль Франція Франція
Бельгія Бельгія

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороди були розподілені таким чином:[44][45]

Офіційні нагороди[ред. | ред. код]

Гран-прі
Міжнародний конкурс
Національний конкурс
Європейський документальний конкурс
Почесна нагорода

Незалежні нагороди[ред. | ред. код]

Міжнародна федерація кінопреси (ФІПРЕССІ)
Work in Progress
  • Найкращий проект Work in Progress — «5 терапія» (реж. Аліса Павловська)
  • Найкраща презентація проекту на Work in Progress — «Її серце» (реж. Ахтем Сеїтаблаєв)
Пітчинг
  • Найкращий проект Пітчингу — «Домашні ігри» (реж. Аліса Коваленко)
  • Найкраща презентація проекту на Пітчингу — «Егрегор» (реж. Любомир Левицький)
Comedy Screenplay Contest
  • Найкращий комедійний сценарій — Ольга Войтенко за «Мій друг Ерзо»

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Нагородження переможців 6-го Одеського міжнародного кінофестивалю. Одеський міжнародний кінофестиваль. 18 липня 2015. Архів оригіналу за 26 липень 2016. Процитовано 26 липня 2016. 
  2. Прийом заявок на ОМКФ-2016 відкрито!. Одеський міжнародний кінофестиваль. 10 грудня 2015. Архів оригіналу за 13 квітень 2016. Процитовано 13 квітня 2016. 
  3. Одеський кінофестиваль приймає на конкурс документальні фільми. «Телекритика». 23 березня 2016. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 13 квітня 2016. 
  4. а б Людмила Гіцевич (15 липня 2016). Одеський кінофестиваль: понад 100 фільмів та акцент на бізнес. «Радіо Свобода». Архів оригіналу за 26 липня 2016. Процитовано 26 липня 2016. 
  5. Церемонии открытия и закрытия ОМКФ в этом году снова пройдут в Одесском оперном театре (рос.). «Інтерфакс-Україна». 31 березня 2016. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 13 квітня 2016. 
  6. а б Олександра Чабаненко (15 липня 2016). В Одесі стартував VII міжнародний кінофестиваль. «Сегодня». Архів оригіналу за 28 липня 2016. Процитовано 28 липня 2016. 
  7. а б в г д е ж и к Дар'я Тарасова (29 червня 2016). Поланскі, Альмодовар та Муратова. Чому варто відвідати Одеський кінофестиваль. «Еспресо TV». Процитовано 28 липня 2016. 
  8. Сьогодні відкривається VII Одеський міжнародний кінофестиваль. Офіційний сайт міста Одеса. 15 липня 2016. Архів оригіналу за 28 липня 2016. Процитовано 28 липня 2016. 
  9. Анна Дацюк (18 квітня 2016). ОМКФ 2016: Одеський кінофестиваль представив офіційний постер. Tochka.net. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 7 травня 2016. 
  10. 7-й Одеський міжнародний кінофестиваль представляє іміджевий відеоролик. Одеський міжнародний кінофестиваль. 10 травня 2016. Архів оригіналу за 28 липень 2016. Процитовано 28 липня 2016. 
  11. а б Максим Івануха (20 липня 2016). Не кіно єдиним. Які серіали стануть популярними незабаром. «Еспресо TV». Процитовано 27 липня 2016. 
  12. а б «Серіали!»: Нова позаконкурсна програма Одеського міжнародного. Одеський міжнародний кінофестиваль. 8 липня 2016. Архів оригіналу за 27 липень 2016. Процитовано 27 липня 2016. 
  13. Петро Івасюк (13 липня 2016). На цьому тижні стартує масштабний кінофестиваль в Одесі. «Українські національні новини». Архів оригіналу за 29 липня 2016. Процитовано 29 липня 2016. 
  14. Сьомий Одеський кінофестиваль оголосив програму. «Укрінформ». 15 червня 2016. Архів оригіналу за 13 липня 2016. Процитовано 13 липня 2016. 
  15. В Одесі відкрився міжнародний кінофестиваль (фото). «УНІАН». 15 липня 2016. Архів оригіналу за 27 липня 2016. Процитовано 27 липня 2016. 
  16. Відбулося урочисте відкриття 7-го Одеського кінофестивалю. Одеський міжнародний кінофестиваль. 15 липня 2016. Архів оригіналу за 27 липень 2016. Процитовано 27 липня 2016. 
  17. Маша Єфросініна та Джамала на ОМКФ-2016. Одеський міжнародний кінофестиваль. 4 липня 2016. Архів оригіналу за 28 липень 2016. Процитовано 28 липня 2016. 
  18. В Одесі покажуть фільм "Шерлок Холмс" 1916 року. «Лівий берег». 11 квітня 2016. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 7 травня 2016. 
  19. а б Александр Левит (17 липня 2016). ОМКФ-2016: «Потемкинский рывок» к рекорду в Книгу Гиннесса (рос.). fakty.ua. Архів оригіналу за 26 липня 2016. Процитовано 26 липня 2016. 
  20. Катерина Сліпченко (19 липня 2016). Рекорд просто неба. Zaxid.net. Архів оригіналу за 26 липня 2016. Процитовано 26 липня 2016. 
  21. Олександр Блакитний (23 липня 2016). В Одесі оголосили перших переможців кінофестивалю. «Газета по-українськи». Архів оригіналу за 27 липня 2016. Процитовано 27 липня 2016. 
  22. Соня Забуга (13 липня 2016). Что смотреть на ОМКФ (рос.). Elle.ua. Архів оригіналу за 27 липня 2016. Процитовано 27 липня 2016. 
  23. 8-й день ОМКФ-2016: на фінішній прямій. Одеський міжнародний кінофестиваль. 23 липня 2016. Архів оригіналу за 27 липень 2016. Процитовано 27 липня 2016. 
  24. Гран-при Одесского фестиваля: Дюк едет в Британию (рос.). «Корреспондент». 23 липня 2016. Архів оригіналу за 29 липня 2016. Процитовано 29 липня 2016. 
  25. Одеський кінофестиваль оголосив переможців (рос.). «Дзеркало тижня. Україна». 24 липня 2016. Архів оригіналу за 29 липня 2016. Процитовано 29 липня 2016. 
  26. На закритті Одеського кінофестивалю покажуть фільм "План Меггі" з Джуліаною Мур (рос.). «Дзеркало тижня. Україна». 12 липня 2016. Архів оригіналу за 29 липня 2016. Процитовано 29 липня 2016. 
  27. Катерина Сліпченко (16 червня 2016). Журі Одеського кінофестивалю очолить володар «Оскара». Zaxid.net. Архів оригіналу за 27 липня 2016. Процитовано 27 липня 2016. 
  28. Юрій Поровозник (21 червня 2016). Кіно на березі моря: головні дійові особи Одеського кінофестивалю. «Громадське телебачення». Архів оригіналу за 27 липня 2016. Процитовано 27 липня 2016. 
  29. У міжнародному і національному конкурсі ОМКФ-2016 змагатимуться 37 стрічок – оголошений склад журі. «Детектор медіа». 17 червня 2016. Архів оригіналу за 27 липня 2016. Процитовано 27 липня 2016. 
  30. Одесский кинофестиваль объявил конкурсные программы 2016 года (рос.). «Телекритика». 14 червня 2016. Архів оригіналу за 27 липня 2016. Процитовано 27 липня 2016. 
  31. До конкурсної програми документального кіно ОМКФ-2016 увійшли шість фільмів. «Детектор медіа». 17 червня 2016. Архів оригіналу за 27 липня 2016. Процитовано 27 липня 2016. 
  32. Катерина Сліпченко (22 липня 2016). Фільм зі Львова отримав нагороду кінопреси в Одесі. Zaxid.net. Архів оригіналу за 27 липня 2016. Процитовано 27 липня 2016. 
  33. а б в Заявлені Міжнародна та Національна конкурсні програми 7-го Одеського кінофестивалю. Одеський міжнародний кінофестиваль. 14 квітня 2016. Архів оригіналу за 28 липень 2016. Процитовано 28 липня 2016. 
  34. Програма та журі конкурсу європейських документальних фільмів ОМКФ-2016. Одеський міжнародний кінофестиваль. 15 червня 2016. Архів оригіналу за 28 липень 2016. Процитовано 28 липня 2016. 
  35. Переможця Канн-2016 покажуть у програмі «Фестиваль Фестивалів» 7-го ОМКФ. Одеський міжнародний кінофестиваль. 17 червня 2016. Архів оригіналу за 28 липень 2016. Процитовано 28 липня 2016. 
  36. Спеціальні кінопокази від зоряних гостей ОМКФ-2016. Одеський міжнародний кінофестиваль. 29 червня 2016. Архів оригіналу за 28 липень 2016. Процитовано 28 липня 2016. 
  37. Гала-прем'єри номінантів Каннського кінофестивалю на ОМКФ-2016. Одеський міжнародний кінофестиваль. 23 червня 2016. Архів оригіналу за 28 липень 2016. Процитовано 28 липня 2016. 
  38. Турецький фокус» - позаконкурсна програма ОМКФ-2016. Одеський міжнародний кінофестиваль. 21 червня 2016. Архів оригіналу за 28 липень 2016. Процитовано 28 липня 2016. 
  39. На Одеському кінофестивалі покажуть ретроспективу екранізацій Шекспіра. «Лівий берег». 12 травня 2016. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 12 травня 2016. 
  40. На Одесском кинофестивале покажут украинскую ретроспективу (рос.). Bigmir)net. 7 червня 2016. Процитовано 9 червня 2016. 
  41. На Одеському кінофестивалі пройде ретроспектива Крістіана Петцольда. «Лівий берег». 9 червня 2016. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 9 червня 2016. 
  42. Концерт-перформанс групи «LU: V»: короткометражні фільми та жива музик. Одеський міжнародний кінофестиваль. 7 липня 2016. Архів оригіналу за 28 липень 2016. Процитовано 28 липня 2016. 
  43. Одеський кінофестиваль спільно з «Чілдрен Кінофестом» представляють дитячу програму. Одеський міжнародний кінофестиваль. 30 червня 2016. Архів оригіналу за 27 липень 2016. Процитовано 27 липня 2016. 
  44. Nick Holdsworth (24 липня 2016). Romanian Drama 'Illegitimate' Wins Best Film at Odessa Fest (англ.). The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 26 липня 2016. Процитовано 26 липня 2016. 
  45. "Гніздо горлиці" та "Хто палає, палає, палає". Одеський міжнародний кінофестиваль оголосив переможців. «Українська правда». 24 липня 2016. Архів оригіналу за 26 липня 2016. Процитовано 26 липня 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]