71-ша окрема єгерська бригада (Україна)
71-ша окрема єгерська бригада | |
---|---|
Нарукавний знак бригади | |
На службі | 2022 — дотепер |
Країна | Україна |
Тип | Десантні війська |
Чисельність | бригада |
Пункт базування | Кременчук |
Гасло | «Безжальні» |
Війни/битви | |
Нагороди | |
Вебсайт | 71brigade.army |
| |
Медіафайли на Вікісховищі |
71-ша окрема єгерська бригада (71 ОЄБр) — військове з'єднання у складі Десантно-штурмових військ Збройних сил України чисельністю у бригаду.
Історія[ред. | ред. код]
71-ша окрема єгерська бригада була створена одразу після початку широкомасштабного вторгнення РФ, що почалося 24 лютого 2022 року.[джерело?]
З'явившись як підрозділ Корпусу резерву, уже в квітні 2022 року підрозділи бригади вийшли з резерву та взяли участь бойових діях на Харківщині, а з червня 2022 року і на Донбасі.[1][2]
У вересні 2022 року підрозділи 71-ї бригади були помічені на початковому етапі наступальної операції на Харківщині. Зокрема, 5-8 вересня її бійці форсували Сіверській Донець і повели наступ на Балаклію з напрямку Гусарівки.[3]
В жовтні 2022 воїни бригади отримали відзнаки командувача ДШВ ЗС України, в повідомленні згадується, що на той момент вони виконували бойові завдання у Донецькій області.[4] 20 жовтня повідомлялося про участь бригади в боях під Бахмутом.[5]
6 грудня 2022 року бригада була відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[6]
13 грудня, за інформацією Тома Купера, бригада на околицях Бахмута відбила атаку загонів «Вагнера», посилених 31-ю десантно-штурмовою бригадою.[7]
Наприкінці січня 2023 року бригада брала участь в боях біля Кремінної.[8][9]
Структура[ред. | ред. код]
Цей розділ статті ще не написано. |
Традиції[ред. | ред. код]
Напис «IMMITIS», що розташований на емблемі бригади, означає «безжальні».[джерело?]
6 грудня 2022 року 71 окрема єгерська бригада Десантно-штурмових військ Збройних Сил України указом Президента України Володимира Зеленського відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[6]
Втрати[ред. | ред. код]
- Ложкін Євген Олександрович. Загинув 28 листопада 2022 року в бою в районі міста Бахмут Донецької області[10].
- Герасимюк Іван, солдат. Позивний Волинь, загинув 1 квітня 2023 року, виконуючи бойове завдання поблизу села Новобахмутівка на Донеччині. В результаті артилерійського обстрілу отримав тяжке поранення та помер під час евакуації[11].
- 18 листопада 2023 року в районі села Новопрокопівка Пологівського району Запорізької області загинув Троян Володимир Олексійович — молодший сержант, медик[12].
- 18 листопада 2023 року в районі села Новопрокопівка Пологівського району Запорізької області загинув Лісконіг Володимир — старший солдат, навідник[13].
- 25 листопада 2023 року в районі села Новопрокопівка Пологівського району Запорізької області загинув Рубан Олександр Едуардович — старший солдат, санітарний інструктор медичного пункту загону спецпризначення[14].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Каразуб, Ірина (8 червня 2022). "Ти художник — і на війні?" Франківець Василь Стефанишин про службу в ЗСУ і стереотипи. suspilne.media (українська) . Процитовано 9 листопада 2022.
- ↑ Боденчук, Богдан (9 жовтня 2022). "Ми окопувалися під обстрілами". Тернопільський історик та політолог розповів про війну. suspilne.media (українська) . Процитовано 9 листопада 2022.
- ↑ Український наступ. Що сталося на Слобожанщині?. LB.ua. Процитовано 9 листопада 2022.
- ↑ Командувач ДШВ ЗС України вручив відзнаки Миколаївським десантникам. https://dshv.mil.gov.ua (українська) . Офіційний сайт Десантно-штурмових військ Збройних сил України. 15 жовтня 2022. Процитовано 9 листопада 2022.
- ↑ Із 35-ти вижили двоє. Йдуть уперед по трупах своїх солдат. Десантники про наступ росіян на Бахмут. НТА (ua) . 20 жовтня 2022. Процитовано 14 листопада 2022.
- ↑ а б Указ Президента України від 6 грудня 2022 року № 837/2022 «Про відзначення почесною відзнакою "За мужність та відвагу"»
- ↑ Купер, Том (20 грудня 2022). ..далі цією атакою зайнялася 71-ша Єгерська та грузини, які – за підтримки кількох влучних артилерійських обстрілів – відновили контроль над усією втраченою територією.. З початку грудня, по середину січня тримала оборону у н.п. Кліщіївка, на півдні від міста Бахмут. texty.org.ua (укр.). Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ Тільки заїхали на нові позиції: ЗСУ розгромили окупантів в районі Кремінної
- ↑ Дрони єгерської бригади допомогли артилерії уразити російську бронетехніку
- ↑ Пам’ятаємо загиблих героїв – Професійно-технічне училище № 31 м. Полтава (укр.). Процитовано 20 квітня 2024.
- ↑ Солдат Іван Герасимюк помер під час евакуації. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 20 квітня 2024.
- ↑ За останній тиждень стало відомо про загибель 15 захисників з Полтавщини. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 4 грудня 2023. Процитовано 20 квітня 2024.
- ↑ За останній тиждень стало відомо про загибель 15 захисників з Полтавщини. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 4 грудня 2023. Процитовано 20 квітня 2024.
- ↑ За останній тиждень стало відомо про загибель 15 захисників з Полтавщини. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 4 грудня 2023. Процитовано 20 квітня 2024.
Посилання[ред. | ред. код]
|