72-га окрема механізована бригада (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
72-га окрема механізована бригада
72 ОМБр (1).png
Нарукавний знак бригади, 2017 р.
Засновано 2000
Країни  Україна
Вид Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Тип БЕ МЕХ (2016).png Механізовані війська
Чисельність бригада
У складі Оперативне командування «Північ» ОК «Північ»
Пункт базування  Київська область,
м.Біла Церква
Прізвиська Чорна бригада
Оборонець Чорні запорожці
Гасло «Воля або Смерть!»
Марш «Хоробрі хлопці, відважне військо!»[1][2]
Війни/битви

Війна на сході України — з 2014

Командування
Поточний
командувач
полковник
Андрій Соколов

Commons-logo.svg 72-га окрема механізована бригада (Україна) у Вікісховищі

72-га окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців (72 ОМБр, в/ч А2167) — військове формування механізованих військ Збройних сил України. Розміщується у місті Біла Церква Київської області. Бригада створена в 2002 році на базі колишньої 72-ї гвардійської механізованої дивізії.

З 2014 року бригада брала участь у війні на сході України у складі сил Антитерористичній операції.

Участь у збройному конфлікті на сході України[ред.ред. код]

Бойовий шлях з'єднання розпочався 8 березня 2014 року, коли військова частина була піднята по тривозі. Вже наприкінці березня окремі підрозділи утримували оборону довкруж м. Маріуполь та м. Волноваха на Донеччині (Приазов'я): перший механізований батальйон під командуванням Івана Войтенка утримував Маріупольський аеропорт, а в травні частково був закинутий у тільки-но відвойований Донецький аеропорт, де рота Богдана Барди утримувала оборону більше 70 днів (вони й були першими «кіборгами» ДАП), а частково зайшов на охорону 248-кілометрової прикордонної зони від Амвросіївки до Ізвариного. Другий механізований батальйон, під командуванням Михайла Драпатого, з березня до травня 2014 року тримав оборону довкола Волновахи, згодом — поблизу Амвросіївки і разом з 1 МБ — поблизу Свердловська, Червонопартизанська, Ізвариного, де пробули півтора місяці до славнозвісного прориву 3 серпня 2014 року.[джерело?]

Атака біля Зеленопілля[ред.ред. код]

Вночі 11 липня 2014 року батальйонно-тактична група складена з пiдроздiлiв 72-ї ОМБр, 24-ї ОМБр, та 79-ї ОАеМБр у ході висунення на кордон з РФ для посилення Південного армійського угруповання потрапила під обстріл з реактивних установок БМ-21 «Град» повноцінними російськими збройними силами біля Зеленопілля, що знаходиться 17 км на південний схід від міста Ровеньки, Свердловський район, Луганська область. Зі слів офіцера, присутнього на місці бою, втрати склали 50 загиблих і 100 поранених військовослужбовців. Ці дані розповсюдило українське новинне агентство «УНІАН»[3]. За даними родичів загиблих, в результаті обстрілу під Зеленопіллям було вбито більше 200 українських військових. Згідно журналістських розслідувань, було встановлено імена усіх загиблих Після обстрілу батальйонно-тактична група 24-ї ОМБр продовжила вести бій в оточенні[4][5][6].

Ізварине[ред.ред. код]

Військові 72-ї окремої механізованої бригади з суботи 12 липня 2014 року перебували в оточенні терористів біля пункту пропуску «Ізварине» у Луганській області, не отримували підкріплення, постійно зазнавали обстрілів і мали значні особові втрати. Разом з ними в оточенні перебували військовослужбовці 24-ї механізованої та 79-ї аеромобільної бригад[7], які в свою чергу зазнали значних втрат після обстрілу біля Зеленопілля 11 липня 2014 року.

30 липня після взяття під контроль висоти Савур-Могила на Донеччині українським силам вдалося розблокувати військових 72-ї механізованої та 79-ї аеромобільної бригад, які довгий час перебували в оточенні між російським кордоном і проросійськими бойовиками.[8]

3 серпня після двотижневої перерви обстріли наших підрозділів під Ізварино раптово посилилися. Ворог в ультимативній формі запропонував здатися, вийти на територію РФ разом з технікою і боєкомплектом, що залишився — або загинути під шквальним вогнем російської артилерії. Комбати першого і другого батальйонів прийняли непросте рішення: розділитися і виходити двома шляхами, через Росію та йдучи на прорив по 50-кілометровому коридору крізь перехресний вогонь з окупованої території та РФ. Знищивши частину техніки, вночі з 3 на 4 серпня комбат 1 МБ Іван Войтенко вивів близько 280 солдат і офіцерів через РФ, з яких всі до одного протягом тижня повернулися додому в Україну. Комбат 2 МБ Михайло Драпатий в цю ж ніч повів своїх 260 героїв на 31 бронемашині на прорив. Вранці 4 серпня колона дісталася Зеленопілля, де розташовувалась 79 ОМБр та 24 ОМБр. Разом з ними в ніч з 6 на 7 серпня бійці 72 ОМБр здійснили другий, вирішальний етап свого славнозвісного прориву, вийшовши з так званого «Ізваринського котла» в повному складі, не втративши жодного військовослужбовця.

5 серпня терористи обстріляли колону беззбройних військовослужбовців 72 бригади — 195 чоловік, що повертались з території Російської Федерації; напередодні частина військовиків після тривалого обстрілу з важкої зброї змушено відійшла на російську територію, перед відходом підірвавши залишки бойової техніки та знищивши свою зброю[9][10].

7 серпня прес-центр АТО повідомив, що 72 військовослужбовці 72-ї бригади повернулись на територію України з земель Російської Федерації, : «Тих, хто залишився представники російських спецслужб змушують давати брехливі свідчення про те, що вони нібито обстрілювали територію Росії»[11].

10 серпня міністр оборони України генерал-полковник Валерій Гелетей повідомив, що 72-у окрему гвардійську механізовану бригаду вiдведено на безпечні рубежі на доукомплектування:

Вони виснажені, але незломлені, справжні герої – вони втримували державний кордон, відтягли на себе чималі сили терористів, стримували колони бронетехніки кремлівських найманців та забезпечили таким чином умови для наступальної операції Збройних Сил України на інших напрямках. Як один результатів операції – взяття стратегічних висот, які дозволяють нам сьогодні контролювати даний сектор. Особливо хотів би відзначити командира одного з батальйонів бригади майора Михайла Драпатого та начальника штабу бригади підполковника Івана Гараза, які разом зі своїми бійцями попри все тримали оборону під ударами російської реактивної артилерії[12].

12 серпня загинув солдат 72-ї бригади Михайленко Віталій Ігорович (1985—2014), вважається зниклим безвісти, станом на лютий 2017-го тіло не знайдено. 29 серпня на блокпосту під Волновахою загинув лейтенант 72-ї бригади Олександр Устименко.

Після доукомплектації[ред.ред. код]

Нарукавна нашивка 2-го механізованого батальйону

Протягом місяця, після виводу частини із зони АТО, в бригаді було проведене доукомплектування особовим складом і бойовою технікою. Військовослужбовці мали можливість відпочити, зустрітися з рідними. А всі підрозділи окремої механізованої бригади були повністю укомплектовані справною технікою, поповнено запаси боєприпасів та матеріально-технічних засобів.

Через вторгнення регулярних військ, кілька підрозділів 72 ОМБр мусили спішно повертатися на передову. Так, новостворений 3 МБ, власним ходом повернувшись з Мелітополя під Волноваху, 28 серпня брав участь у визволенні двох рот Нацгвардії з «Іловайського котла» поблизу Старобешево, Комсомольська, та забезпечував охорону поранених військовослужбовців і медперсоналу, яких спішно вивозили зі Старобешівського шпиталю. На початку вересня 3 механізований батальйон під командуванням майора Валерія Гудзя зупинив спробу танкового прориву ворога під Стилою та Петровським, зайнявши оборону в довколишніх степах, яку утримує до цього часу.

В кінці вересня остання батальйонна тактична група 72 ОМБр відправилась у район виконання завдань. Таким чином бригада після відновлення боєздатності знову повернулася до зони антитерористичної операції. З осені 2014 року підрозділи бригади несли службу у Волноваському районі Донецької області.

24 вересня близько 18:35 зазнав смертельних поранень внаслідок спрацювання вибухового пристрою, встановленого невідомими особами на стежці, розташованій приблизно за 2 км північніше села Старогнатівка, коли слідував для виконання бойового завдання в секреті, старший солдат 72-ї ОМБр Михайло Козлов.

29 жовтня 2014 року з полону терористів після важких перемовин вдалося звільнити пораненого та прооперованого солдата 72-ої бригади Дятла Сергія Віталійовича, повідомив «Центр звільнення полонених»[13].

Авдіївка[ред.ред. код]

Наприкінці жовтня 2016 року підрозділи бригади заступили на позиції в районі промзони міста Авдіївка та смт Верхньоторецьке[14].

29 січня—3 лютого 2017 року бригада вела важкі бої в районі промислової зони міста Авдіївка. Бійцям бригади вдалося вибити проросійські формування з позиції Алмаз у сірій зоні. У бою загинув капітан Андрій Кизило. Він посмертно був удостоєний звання Героя України,[15] орденом Богдана Хмельницького 3 ступеня були нагороджені 6 бійців, один з яких посмертно, орденом «За мужність» 3 ступеня нагороджені 15 бійців, 7 з яких посмертно.[16] Позицію Алмаз перейменували в честь капітана Андрія Кизила, вона носить його псевдо — Орел.

  • 29 червня 2017 з позицій Орел було опубліковано репортаж з фото, на одній зі світлин знято пам'ятний камінь на честь Андрія.[17]

29—30 червня загострилась ситуація поблизу села Кам'янка (Ясинуватський район). Російсько-терористичні підрозділи зайняли «сіру зону» у 600 м від села і почали облаштовувати там свої позиції під вогневим прикриттям з боку Крутої Балки, Ясинуватої та Василівки, із використанням танків, артилерії та мінометів[18]. Під вогнем опинилися і мирні мешканці Кам'янки[19]. У 72-ій бригаді вирішили, що ці зухвалі дії противника можуть нанести шкоду репутації бригади і наражають на небезпеку мирних мешканців. Підрозділи 72 ОМБр із дотриманням Мінських домовленостей змусили шкідників відступити на попередні позиції. За оцінками 72 бригади, втрати противника склали: 13 вбитих, більше 30 поранених, знищені БМП і танк[20].

На початку листопада 2017 72-га бригада ім. Чорних Запорожців повернулась із зони проведення АТО на постійне місце дислокації, 5 листопада оборонців Авдіївки зустрічали у Білій Церкві[21][22][23].

Структура[ред.ред. код]

  • управління (штаб)
  • 72 ОМБр (МБ).png механізований батальйон
  • механізований батальйон
  • механізований батальйон
  • 72 ОМБр (ТБ).png танковий батальйон
  • 72 ОМБр (ЗРАДн).png зенітний ракетно-артилерійський дивізіон
  • 72 ОМБр (БрАГ).png бригадна артилерійська група
    • батарея управління та артилерійської розвідки
    • самохідний артилерійський дивізіон
    • самохідний артилерійський дивізіон
    • 72 ОМБр (РеАДн).png реактивний артилерійський дивізіон
    • 72 ОМБр (ПТАДн).png протитанковий артилерійський дивізіон
  • рота снайперів
  • розвідувальна рота
  • вузол зв'язку
  • рота радіоелектронної боротьби
  • радіолокаційна рота
  • група інженерного забезпечення
  • рота РХБ захисту
  • батальйон матеріально-технічного забезпечення
  • ремонтно-відновлювальний батальйон
  • медична рота
  • комендантський взвод

Символіка[ред.ред. код]

До 2017 року носила почесне найменування «КрасноградськоКиївської».[24]

23 серпня 2017 року, з метою відновлення історичних традицій національного війська щодо назв військових частин, зважаючи на зразкове виконання поставлених завдань, високі показники в бойовій підготовці та з нагоди 26-ї річниці незалежності України, указом Президента України Петра Порошенка бригаду названо на честь Чорних запорожців.[25] 24 серпня 2017 року, на параді до Дня незалежності України, Президент України Петро Порошенко вручив бригаді бойове знамено.[26]

Командування[ред.ред. код]

Командири
Начальники штабу

Озброєння[ред.ред. код]

Втрати[ред.ред. код]

24 червня 2014 р. під час нападу бойовиків на опорний пункт сил АТО, який забезпечував охорону та оборону на певній ділянці східного державного кордону —

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. 72 Гвардійська ОМБР
  2. Слова з маршу 72-ої бригади
  3. Под Зеленопольем продолжается бой, военным нужна срочная помощь, УНИАН, 11 июля 2014.
  4. Под Зеленопольем продолжает вести бой 24-я мотострелковая бригада, Inforesist.org, 11 июля 2014.
  5. Офицер из разгромленной 79-й десантной бригады «На пацанах горели бронежилеты!», 11 июля 2014.
  6. Бой под Зеленопольем: пацаны звонят родным, прощаются и надеются на подкрепление, 11 июля 2014.
  7. 72-а бригада − в облозі під обстрілом, керівництво каже: рятувати дорого
  8. Сили АТО розблокували військових на кордоні, триває ротація
  9. Прес-центр АТО: Терористи обстріляли беззбройних військовослужбовців, які повертались з Росії
  10. «Не треба вмирати заради Батьківщини, треба вижити заради неї»
  11. З території Росії повернулися в Україну 72 бійці сил АТО
  12. 72 механізовану бригаду вивели в тил на доукомплектування
  13. Із полону терористів вдалося звільнити пораненого бійця 72-ої бригади
  14. Командир 72-ї бригади — про потрійний штурм Авдіївки: Перевіряють українську оборону на щільність
  15. http://www.president.gov.ua/documents/212017-21138
  16. http://www.president.gov.ua/documents/222017-21142
  17. «Чорна бригада» показала відбиту у бойовиків позицію «Орел». Гал-інфо. Процитовано 2017-10-03. 
  18. Бойовики намагалися зайняти «сіру зону» біля Кам'янки
  19. Бойовики захопили сіру зону неподалік селища Кам'янки
  20. Декілька днів назад появилася інформація, що проросійські банди зайняли сіру зону в смузі оборони 72 бригади
  21. 72-га ОМБр ім. Чорних Запорожців у повному складі повернулася із зони АТО додому
  22. У Білій Церкві привітали із поверненням воїнів 72-ї бригади
  23. Біла Церква зустрічала своїх Героїв
  24. Указ Президента України №344/2016 «Про внесення змін до Указу Президента України від 30 жовтня 2000 року № 1173». http://www.president.gov.ua/. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 22 серпня 2016 року. Процитовано 1 вересня 2016. 
  25. Указ Президента України від 23 серпня 2017 року № 234/2017 «Про присвоєння почесних найменувань військовим частинам Збройних Сил України та уточнення деяких найменувань»
  26. 72-й бригаді присвоєно ім'я Чорних Запорожців, 24-й - ім'я короля Данила. LB.ua. Процитовано 2017-08-24. 
  27. В Волновахе бойцам 72-й бригады ВСУ вручали медали народный депутат и капеллан бригады - Новости - Приазовский Рабочий, Мариуполь. pr.ua. Процитовано 2016-01-20. 
  28. 8 корпус | 72 механізовану бригаду вивели в тил на доукомплектування. archive.li. 2015-07-16. Процитовано 2017-07-10. 
  29. "Моїх людей просто так не нагороджують", - командир 30-ї механізованої бригади - Останні новини Полтави. Найголовніші події міста Полтави і області.. poltava.depo.ua. Процитовано 2017-07-10. 
  30. Приходько Олексій Олегович
  31. Цибора Віталій Вікторович
  32. Український Меморіал
  33. Український Меморіал
  34. Олег Таран
  35. Олександр Басюк
  36. Борейко Олег Петрович

Посилання[ред.ред. код]