75-мм протитанкова гармата Pak 97/38

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
75-мм протитанкова гармата Pak 97/38
75-мм протитанкова гармата Pak 97/38 в Артилерійському музеї Фінляндії. Гямеенлінна
75-мм протитанкова гармата Pak 97/38 в Артилерійському музеї Фінляндії. Гямеенлінна
Тип протитанкова гармата
Походження  Третій Рейх
Історія використання
На озброєнні 1942—1945
Оператори Вермахт
Війни Друга світова війна
Історія виробництва
Розробник Schneider
Розроблено 1897
Виробник Schneider
Вартість одиниці 9000 райхсмарок
Виготовлення 1942—1945
Виготовлена
кількість
3 712
Характеристики
Вага 1190—1270 кг
Довжина 4650 мм
Довжина ствола 36,6 калібрів
Ширина 1 850 мм
Висота 1 050 мм

Снаряд 75×350 mm R типів:
K.Gr.Pz.(p)
Gr.38/97 Hl/A(f)
Sprgr.233/1(f)
Sprgr.236/1(f)
Калібр 75 мм
Казенник поршневий затвор
Відбій противідкотний пристрій
Підвищення -8° до +25°
Траверс 60°
Темп вогню 10-14 постр/хв.
Дульна швидкість 570 м/с
Дальність вогню
Максимальна 10 000 м

75-мм протитанкова гармата Pak 97/38 у Вікісховищі

Pak 97/38 (нім. 7,5 cm Panzerjägerkanone 97/38) — німецька 75-мм протитанкова гармата, що використовувалася вермахтом та військами країн Осі за роки Другої світової війни. Гармата являла собою комбінацію ствола від французької 75-мм гармати Matériel de 75 modèle 1897, оснащеної швейцарським дуловим гальмом і встановленої на кареті німецької 50-мм протитанкової гармати Pak 38, здатної стріляти трофейними французькими та польськими боєприпасами.

Разом з невеликою вагою, хорошою рухливістю та відмінними протитанковими характеристиками протитанкових снарядів (достатньо для пробивання броні Т-34 у більшості випадків; бічна броня КВ також могла бути пробита), зробило гармату гідною протитанковою зброєю. Водночас, її головним недоліком була низька дульна швидкість.

Історія[ред. | ред. код]

З перших днів німецько-радянської війни, зіткнувшись на Східному фронті з проблемою недостатньої ефективності власної протитанкової артилерії в боротьбі з сучасними радянськими середніми Т-34 та важкими танками типу КВ-1 і КВ-2, німці в терміновому порядку розпочали до розробки більш ефективних протитанкових гармат. Пріоритетом у проєктуванні стала розробка потужнішої протитанкової гармати Pak 40, яка лише у листопаді 1941 року почала надходити на озброєння сухопутних військ вермахту.

Зважаючи на брак протитанкових засобів, було прийнято рішення тимчасово до насичення військ новою протитанковою гарматою використовувати в якості таких гармат трофейні французькі de 75 modèle 1897. Тисячі таких артилерійських систем, а також значна кількість боєприпасів було захоплено вермахтом у Польщі і Франції, тільки французькі арсенали дали Німеччині близько 5,5 мільйонів снарядів.

Але в оригінальному вигляді гармати de 75 modèle 1897 розробки французької фірми Schneider ще 1897 року були малопридатні для боротьби з сучасними танками. Основні проблеми були пов'язані з тим, що гармата мала застарілий лафет без підресорювання, кут горизонтального наведення обмежувався у 6° і швидкість транспортування на зчепленні лише 10-12 км/год. Крім того, гармати мали відносно короткий ствол і низьку початкову швидкість, і, відповідно, недостатньо високу бронбійність каліберним снарядом.

У 1942 році на озброєння підрозділів вермахту було передано 2854 гармати, в 1943 році — ще 858 одиниць[1]. Крім цього, в 1943 році надійшло 160 одиниць Pak 97/40. В подальшому через прийняття на озброєння нових потужних протитанкових гармат виробництва Pak 97/38 було зупинене. Для забезпечення снарядами було розгорнуто масове виробництво боєприпасів.

Виробництво снарядів для Pak 97/38, тис. од.
тип снаряду 1942 1943 1944 Загалом
кумулятивні 929,4 1388,0 264,5 2581,9

Влітку 1942 року Pak 97/38 були вперше застосовані в бойових умовах. Незважаючи на помірну ефективність та жорстоку віддачу, він залишався на озброєнні до кінця війни. Інтенсивність використання цих гармат можна проілюструвати з доповідей про використані боєприпаси: 37 800 кумулятивних снарядів HL.Gr. в 1942 році і 371 600 в 1943 році. За станом на 1 березня 1945 року вермахт мав 145 гармат Pak 97/38 і FK 231 (f), хоча лише 14 перебували в бойових підрозділах протитанкової артилерії на фронті.

Експериментально 10 стволів із щитами були встановлені на шасі радянського легкого танка Т-26, в результаті чого транспортні засоби отримали позначення 7,5 см Pak 97/38 (f) auz Pz.740 (r). Ці самохідні гармати служили в 3-й роті 563-го протитанкового дивізіону, перш ніж 1 березня 1944 року їх замінили на Marder III.

Цей тип протитанкових гармат також перебував на озброєнні країн Осі. У ході «Війни-продовження» фінська армія активно використовувала їх у боротьбі з бронетехнікою РСЧА. У 1940 році фіни придбали у Франції 75-мм польові гармати, але були розчаровані їхніми показниками, і в 1943 році вони досягли згоди з Німеччиною щодо їхньої модернізації до стандартів Pak 97/38. У березні — червні 1943 року було перероблено 46 одиниць. Сім гармат було втрачено в бою, решта залишилися на озброєнні після війни і були списані лише в 1986 році.

У жовтні 1942 року п'ять-шість гармат були поставлені піхотним дивізіям румунської 3-ї та 4-ї польових армій.

З 1942 року дев'ять дивізій італійської 8-ї армії мали у складі своїх артилерійських полків протитанкову батарею із шести гармат Pak 97/38. Італійське позначення було Каноне да 75/39.

До листопада 1942 року 2-га угорська армія мала на озброєнні 43 Pak 97/38.

Боєприпаси[ред. | ред. код]

Номенклатура боєприпасів
Тип Позначення Вага снаряду, кг Вага ВР, г Вага заряду пороху, г Початкова швидкість, м/с Таблична дальність стрільби, м
Каліберні бронебійні снаряди
Бронебійний до трофейних польських та французьких гармат 7,5 cm K.Gr.Pz.(p) 6,80 ? 805 570 300—1300 (1500 за іншими даними)
Кумулятивні снаряди
Кумулятивний 7,5 cm Gr.38/97 Hl/A(f) 4,40 ? 345 (340) ? ?
Кумулятивний 7,5 cm Gr.38/97 Hl/B(f) 4,57 ? 340 450 400—1800 (1500)
Кумулятивний (з корпусом французького ОФ снаряду Mle.15) 7,5 cm Gr.15/38 Hl/B(f) 4,57 ? 345 (340) ? 400—1800
Кумулятивний з трасером (пізня версія) 7,5 cm Gr.97/38 Hl/C(f) ? ? ? ? ?
Осколочно-фугасні снаряди
Осколково-фугасний трофейний зразка 1917 р. (Франція) 7,5 cm Sprgr.233/1(f) — frz 17 6,195 ? 750 575 (577) 10 000
Осколково-фугасний трофейний зразка 1900 р. (Франція) 7,5 cm Sprgr.230/1(f) — frz 1900 5,445 ? 600 550 (545) 7600
—//—, заряд середній Charge M (mittl. Ladung) 7,5 cm Sprgr.230/1(f) — frz 1900 mittl. Ldg. 5,445 ? 304 396 ?
—//—, заряд зменшений Charge Reduite (kleine Ladung) 7,5 cm Sprgr.230/1(f) — frz 1900 kleine Ldg. 5,445 ? 250 344 ?
Осколково-фугасний трофейний зразка 1915 р. (Франція) 7,5 cm Sprgr.231/1(f) — frz 15 5,445 ? 600 550 (557) 7600
—//—, заряд середній Charge M (mittl. Ladung) 7,5 cm Sprgr.230/1(f) — frz 15 mittl. Ldg. 5,445 ? 304 396 ?
—//—, заряд зменшений Charge Reduite (kleine Ladung) 7,5 cm Sprgr.230/1(f) — frz 15 kleine Ldg. 5,445 ? 250 344 ?
Осколково-фугасний трофейний зразка 1918 р. (Франція) 7,5 cm Sprgr.236/1(f) — frz 18 6,595 ? 695 555 10 000

Зброя схожа за ТТХ та часом застосування[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела

Посилання[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Gander, Terry and Chamberlain, Peter. Weapons of the Third Reich: An Encyclopedic Survey of All Small Arms, Artillery and Special Weapons of the German Land Forces 1939—1945. New York: Doubleday, 1979 ISBN 0-385-15090-3
  • Zaloga, Steven J., Brian Delf — US Anti-tank Artillery 1941-45 (2005) Osprey Publishing (New Vanguard 107), ISBN 1-84176-690-9.
  • А. Широкорад. Бог войны Третьего рейха. — М.: АСТ, 2002. — 576 с.: 32 л. ил. с. — ISBN 5-17-015302-3
  • А. Иванов. Артиллерия Германии во Второй мировой войне. — СПб.: Нева, 2003. — 64 с. — ISBN 5-7654-2634-4.