8-ма окрема армія ППО (СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
8-ма окрема армія ППО
рос. 8-я отдельная армия ПВО
На службі 24 березня 1960 – 1 червня 1992
Країна  Радянський Союз →
 Україна
Вид Війська протиповітряної оборони
Чисельність 13 бригад та 20 полків
Штаб  Українська РСР,
м. Київ
Командування
Останній командувач генерал-лейтенант Лопатін Михайло Олексійович

8-ма окрема армія протиповітряної оборони (8 ОА ППО, в/ч 25342) — оперативне об'єднання військ протиповітряної оборони в складі Збройних сил СРСР, що існувало з 1960 по 1992 роки. Армія мала на озброєнні винищувальну авіацію, радіотехнічні війська та зенітні ракетні війська.

Історія[ред. | ред. код]

В ході реорганізації системи протиповітряної оборони (ППО) з 1945 по 1960 рік, на базі Управління 7-го корпусу протиповітряної оборони в 1947 році було створено Управління 41-ї зенітної артилерійської дивізії протиповітряної оборони, яке на наступний рік отримало найменування Управління Київського району протиповітряної оборони. Під час чергової реорганізації в 1954 році було створено Управління Київської армії протиповітряної оборони, в 1960 році на підставі Директиви Головного штабу Військ ППО № ому/1/454690 від 24.03.1960 р. отримала загальновійськове найменування: Управління 8-ї окремої армії протиповітряної оборони (військова частина 25342).

З початку формування у лютому 1961-го і до липня 1968 року командувачем 8-ї окремої армії ППО був генерал-полковник О. І. Покришкін. У цей же період на базі, як правило, винищувальних авіаційних дивізій відбувається формування дивізій ППО, які увійшли до складу армії. До складу яких включалися зенітно-артилерійські частини.

8 ОА ППО призначалася для захисту від ударів з повітря населення, великих промислово-економічних районів і об'єктів, адміністративно-політичних центрів на території України і Молдови, військ Прикарпатського, Одеського та Київського військових округів, військово-морських баз і портів Чорноморського флоту. Поставлене бойове завдання армія виконувала в тісній взаємодії з силами і засобами ППО військових округів, Чорноморського флоту і ППО сусідніх країн Варшавського договору[1].

У 1960-х роках з'єднання і частини армії починають отримувати на озброєння ЗРК С-75 і С-125. Винищувальні авіаційні полки оснащуються винищувачами-перехоплювачами 1-го та 2-го покоління МіГ-17ПФ, Як-25П та Су-9 відповідно. Прикордонні частини і підрозділи радіотехнічних військ оснащуються засобами автоматизації «Повітря-1П».

У 1968—1969 роках командувачем 8-ї ОА ППО був генерал-полковник А. Є. Борових. З 1969 р. починається надходження зенітного ракетного комплексу дальньої дії С-200. Того ж 1969 і до 1977 р. командувачем 8-ї окремої армії ППО був генерал-полковник В. Л. Лавриненко.

В кінці 1960-х на початку 1970-х частини 8-ї армії стали отримувати на озброєння винищувачі 2-го покоління Су-15 та його модифікацію Су-15ТМ. З середини 1970-х на озброєння військ ППО країни, стали надходити нові винищувачі 3-го покоління МіГ-23 та МіГ-25 різних модифікацій.

У 1978 р. новим командувачем 8-ї армії став генерал-лейтенант Л. М. Гончаров. Через п’ять років у 1983 р. його змінив генерал-полковник В. О. Прудніков.

15 березня 1980 р. 28-й корпус протиповітряної оборони зі складу армії був переданий до Прикарпатського військового округу, а 1-ша і 21-ша дивізії протиповітряної оборони – до Одеського військового округу. У квітні того ж року до складу 8-ї ОА ППО увійшов 12-й корпус ППО з Бакинського району протиповітряної оборони.

У 1985 р. сформована група зенітних ракетних дивізіонів С-300 і включена до складу 96-ї ЗРБр, одночасно розформовано частину зрдн С-75 і С-125. Сталося переформування деяких радіотехнічних батальйонів в радіотехнічні центри (ртц).

У березні 1986 р. 1-ша та 21-ша дивізії ППО знову приєдналися до армії, а 12-й корпус ППО вийшов зі складу армії і став з'єднанням у новоствореній 19-й окремій армії протиповітряної оборони (19 ОА ППО). 15 березня 1986 р. 9-та дивізія ППО та 11-та дивізія ППО були об'єднані в 49-й корпус ППО.

У 1989 р. командувачем армії призначений генерал-лейтенант М. О. Лопатін. Наказом Президента України від 27.05.1992 р № 310/92 був призначений командувачем Військами ППО України.

На початку 90-х років, армія отримала на озброєння 62-го ВАП ППО (Бельбек) який почав переозброюватися, 14 винищувачів 4-го покоління Су-27[2].

1 липня 1992 року в зв'язку з розпадом СРСР 8-ма окрема армія ППО була передана під юрисдикцію України. На базі частин які дислокувалися на її території, а саме 49-й, 60-й корпуси, 8 ОА ППО та 28-й корпус, 2 ОА ППО. Створюється Командування Військ протиповітряної оборони України.

Склад армії[ред. | ред. код]

Станом на 1962[ред. | ред. код]

Назва з'єднання № в/ч Дислокація штабу Підпорядковані частини
28-й корпус ППО 78488 Львів, Львівська область

179-й ВАП ППО
254-й ЗРП
270-й ЗРП
312-й ЗРП
438-й ЗРП
521-й ЗРП
540-й ЗРП
1282-й ЗРП
22-й РТП

1-ша дивізія ППО 03119 Севастопіль, АР Крим

62-й ВАП ППО
326-й ВАП ППО
174-та ЗРБр
332-й ЗРП
349-й ЗРП
1014-й гв. ЗРП
16-та РТБр

9-та дивізія ППО 71347 Харків, Харківська область

636-й ВАП ППО
96-та ЗРБр
317-й ЗРП
352-й ЗРП
508-й ЗРП
965-й ЗРП
1242-й ЗРП
79-й РТП

11-та дивізія ППО 77970 Дніпропетровськ, Дніпропетровська область

738-й ВАП ППО
933-й ВАП ППО
31-ша ЗРБр
16-й ЗРП
276-й ЗРП
298-й ЗРП
613-й ЗРП
50-й РТП

19-та дивізія ППО 21941 Васильків, Київська область

146-й гв. ВАП ППО
266-й ВАП ППО
894-й ВАП ППО
392-й гв. ЗРП
454-й ЗРП
493-й ЗРП
511-й ЗРП
519-й ЗРП
4-й РТП

21-ша дивізія ППО 78528 Одеса, Одеська область

90-й ВАП ППО
160-та ЗРБр
471-й гв. ЗРП
483-й ЗРП
500-й гв. ЗРП
858-й ЗРП
14-та РТБр

Станом на 1970[ред. | ред. код]

Назва з'єднання № в/ч Дислокація штабу Підпорядковані частини
28-й корпус ППО 78488 Львів, Львівська область

179-й ВАП ППО
254-й ЗРП
270-й ЗРП
312-й ЗРП
438-й ЗРП
521-й ЗРП
540-й ЗРП
1282-й ЗРП
1-ша РТБр

1-ша дивізія ППО 03119 Севастопіль, АР Крим

62-й ВАП ППО
326-й ВАП ППО
174-та ЗРБр
206-та ЗРБр
332-й ЗРП
1014-й гв. ЗРП
16-та РТБр
358-й бат РЄБ

9-та дивізія ППО 71347 Харків, Харківська область

636-й ВАП ППО
317-й ЗРП
352-й ЗРП
508-й ЗРП
965-й ЗРП
79-й РТП

11-та дивізія ППО 77970 Дніпропетровськ, Дніпропетровська область

738-й ВАП ППО
933-й ВАП ППО
100-та ЗРБр
212-та ЗРБр
138-й ЗРП
276-й ЗРП
613-й ЗРП
50-й РТП

19-та дивізія ППО 21941 Васильків, Київська область

146-й гв. ВАП ППО
894-й ВАП ППО
96-та ЗРБр
392-й гв. ЗРП
454-й ЗРП
493-й гв. ЗРП
511-й ЗРП
519-й ЗРП
4-й РТП

21-ша дивізія ППО 78528 Одеса, Одеська область

90-й ВАП ППО
160-та ЗРБр
208-ма гв. ЗРБр
211-та ЗРБр
471-й ЗРП
14-та РТБр

Станом на 1980[ред. | ред. код]

Назва з'єднання № в/ч Дислокація штабу Підпорядковані частини
12-й корпус ППО 25342 Ростов-на-Дону, Ростовська область

83-й гв. ВАП ППО
393-й гв. ВАП ППО
562-й ВАП ППО
54-та ЗРБр
73-тя ЗРБр
80-та ЗРБр
631-й ЗРП
815-й ЗРП
879-й ЗРП
1244-й гв. ЗРП
7-ма РТБр
64-й РТП
77-й РТП

9-та дивізія ППО 71347 Харків, Харківська область

636-й ВАП ППО
148-ма ЗРБр
317-й ЗРП
352-й ЗРП
508-й ЗРП
79-й РТП

11-та дивізія ППО 77970 Дніпропетровськ, Дніпропетровська область

738-й ВАП ППО
933-й ВАП ППО
100-та ЗРБр
212-та ЗРБр
138-й ЗРП
276-й ЗРП
613-й ЗРП
50-й РТП

19-та дивізія ППО 21941 Васильків, Київська область

146-й гв. ВАП ППО
894-й ВАП ППО
96-та ЗРБр
392-й гв. ЗРП
138-ма РТБр

Станом на 1992[ред. | ред. код]

Склад 8-ї окремої армії, станом на початок 1992 року, три корпуси ППО (28-й, 49-й, 60-й). Разом — 142 зенітно ракетних дивізіона (зрдн) в т.ч. 47 зрдн С-75М/М2/М3, 25 зрдн С-125М/М1, 35 зрдн С-200А/В/Д та 35 зрдн С-300ПТ/ПС.

28-й корпус ППО[ред. | ред. код]

49-й корпус ППО[ред. | ред. код]

60-й корпус ППО[ред. | ред. код]

Оснащення[ред. | ред. код]

Винищувальна авіація
Зенітно-ракетні комплекси
Радіотехнічні війська

РТВ були оснащені радіолокаційними станціями та комплексами різних типів і модифікацій:
- метрового діапазону: П-12НП «Єнісей», П-14Ф «Фургон», П-18 «Терек», 5Н84Ф;
- дециметрового діапазону: П-15 «Стежка», П-19 «Дунай», П-35 «Сатурн», П-37 «Меч», П-40Д/ДА «Броня», П-80 «Алтай», СТ-68У, 5Н87 «Кабіна-66»;
- радіовисотомірами: ПРВ-9(Б) «Наклон», ПРВ-11 «Вершина», ПРВ-13, ПРВ-16(А) «Надійність», ПРВ-17 «Лінійка».

Командувачі[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]