8-ма повітряна армія (СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
8-ма повітряна армія СРСР
Monument to Aviators of the Soviet 8th Air Army in Sevastopol (side view).jpg
Як-3 — Монумент льотчикам 8-ї повітряної армії у місті Севастополь. Україна
На службі 13 червня 1942 — червень 1945
Країна СРСР СРСР
Належність Південно-Західний фронт
Південно-Східний фронт
Сталінградський фронт
Південний фронт
4-й Український фронт
Резерв Ставки ВГК
1-й Український фронт
Вид Flag of the Soviet Air Force.svg ВПС
Тип Red Army flag.svg Червона армія, Радянська армія
Роль RAF AF branch insignia1936.gif повітряна
Чисельність армія
Війни/битви Німецько-радянська війна
Сталінградська битва
Котельниковська операція
Донбаська операція
Битва за Дніпро
Кримська операція
Львівсько-Сандомирська операція
Моравсько-Остравська операція
Празька операція
Командири
Визначні
командири
генерал-полковник авіації Хрюкін Т. Т.

Во́сьма пові́тряна а́рмія (8 ПА) — авіаційне об'єднання, повітряна армія військово-повітряних сил СРСР під час радянсько-німецької війни.

Історія[ред.ред. код]

Сформована 13 червня 1942 на підставі наказу НКО СРСР від 9 червня 1942 на базі управління і частин ВПС Південно-Західного фронту у складі 206, 220, 235, 268-ї і 269-ї винищувальних, 226-й і 228-й штурмових, 270, 271 і 272-й бомбардувальних дивізій, а також транспортний авіазагін, Київська особлива авіагрупа ГВФ і 7 окремих авіаескадрилей.

Бойовий шлях армії розпочався в оборонних битвах військ Південно-Західного фронту на полтавському, купянському, валуйсько-россошанському напрямах.

12 липня армія включена до складу Сталінградського фронту, з 15 вересня Південно-Східного фронту, з 30 вересня Сталінградського фронту 2-го формування (з 1 січня 1943 Південний фронт 2-го формування, з 20 жовтня 4-й Український фронт).

У липні-листопаді 1942 армія брала участь в Сталінградській стратегічній оборонній операції, підтримувала сухопутні війська, вела наполегливі повітряні бої з перевершуючими силами ворожої авіації. У листопаді-грудні у взаємодії з 2, 16 і 17-ю повітряними арміями підтримувала дії військ фронтів в ході контрнаступі під Сталінградом, брала участь в повітряній блокаді оточеного угрупування противника, здійснювала авіаційну підтримку радянських військ при розгромі котельниковського угрупування.


У 1943 діяла на ростовському напрямі, при прориві оборони противника на р. Міус, звільненні Донбасу, Мелітополь і південній частині Лівобережної України, в ході ліквідації нікопольського угрупування військ противника.

На початку 1944 армія забезпечувала перегрупування і зосередження військ фронту у районах Сивашу і Перекопу.

Потім сприяла його військам в ході Кримської стратегічної операції, при форсуванні Сивашу і прориві перекопського оборонного рубежу, при наступі вглиб Кримського півострова, штурмі Сапун-гори, звільненні Севастополя, ліквідації військ противника, блокованих на мисі Херсонес, завдавала ударів по його кораблях на Чорному морі.

13 травня 1944 виведена до складу резерву Ставки ВГК.

У липні-серпні у складі 1-го Українського фронту (з 6 липня по 4 серпня) брала участь в Львовсько-Сандомірськой стратегічної наступальної операції.

Увійшовши до складу знов сформованого 4-го Українського фронту 2-го формування, підтримувала його війська до кінця війни: при подоланні Карпат і звільненні Закарпатської України, Чехословаччини і південних районів Польщі, в Моравсько-Остравській операції.

Бойовий шлях армія закінчила участю в Празькій стратегічній операції і звільненні столиці Чехословаччини.

За час Німецько-радянської війни 8-ма повітряна армія зробила понад 220 тис. літако-вильотів, брала участь в шести повітряних операціях.

За успішне виконання завдань командування тисячі воїнів нагороджені орденами і медалями, 203 льотчикам присвоєне звання Героя Радянського Союзу, О. В. Алелюхин, В. С. Єфремов і В. Д. Лавриненков удостоєні цього звання двічі.

Склад[ред.ред. код]

  • 206 винищувальна авіаційна дивізія (вад), пізніше переформована на 206 штурмову авіаційну дивізію (шад) (09.06.42 — до кінця війни);
  • 220 вад (09.06.42 — 09.09.42);
  • 235 вад (13.06.42 — до кінця війни);
  • 268 вад (09.06.42 — до кінця війни);
  • 269 вад (09.06.42 — 10.42);
  • 287 вад (08.42 — ?);
  • 288 вад (08.42 — ?);
  • 221 бомбардувальна авіаційна дивізія (бад) (24.06.42 — 23.07.42);
  • 270 бад, пізніше переформована на 6 гвардійську бомбардувальну авіаційну дивізію (гбад) (09.06.42 — 30.05.44)[1];
  • 321 бад (01.08.44 — 05.45);
  • 271 нічна бомбардувальна авіаційна дивізія (нбад) (09.06.42 — до кінця війни);
  • 272 нбад (09.06.42 — до кінця війни);
  • 228 шад (09.06.42 — до кінця війни);
  • 226 шад, пізніше 1 гшад (24.06.42 — 05.44);
  • 289 шад (08.42 — ?);
  • 230 шад (04.44 — 11.05.44);
  • 2 змішаний авіаційний корпус (зак)[2] (11.42 — 04.43);
  • 10 зак (09.03.43 — 21.07.43);
  • 7 шак (21.07.43 — ?);
  • 5 шак (07.44 — ?);
  • 10 вак (08.44 — ?);
  • 8 орап (09.06.42 — до кінця війни);
  • 10 онтап (12.06.42 — ?);
  • 23 зап (07.42 — 11.42);
  • 100 окрап (? — 05.45);
  • 200 оапз (21.12.44 — 05.45);
  • 282 зап (07.42 — ?);
  • 655 зап (08.42 — ?);
  • 932 зап (08.42 — ?);
  • 31 окрае (14.06.42 — 30.03.43)
  • 40 оаез (06.42 — ?)
  • 214 оаез (22.06.41 — 21.12.44)

Командування[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Н. М. Руденко. Восьма повітряна армія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 639. — ISBN 966-00-0734-5.
  • «Советские Военно-Воздушные Силы в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.», Москва, 1968.
  • Бойков П. М. На главных направлениях. — М.: Воениздат, 1984.
  • Губин Б. А., Киселев В. Д. Восьмая воздушная. Военно-исторический очерк боевого пути 8-й воздушной армии в годы Великой Отечественной войны. — М.: Воениздат, 1980.[3]
  • Перов В. И., Растренин О. В. Штурмовая авиация Красной Армии. — М.: Издатель А. С. Акчурин, 2003. — Том 1. Суровая школа.
  • Памятная книжка ветерана 224-й штурмовой авиационной Жмеринской Краснознаменной дивизии. — Днепропетровск, 1989.
  • Чечельницкий Г. А. Сражались летчики-истребители. — М.: Воениздат, 1964.
  • Осипов Г. А. В небе бомбардировщики. — Щелково, серия "Библиотека журнала «Щелково», 2003.
  • Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период Великой Отечественной войны 1941—1945 / М. Л. Дударенко, Ю. Г. Перечнев, В. Т. Елисеев и др. — М.: Воениздат, 1985.
  • Пальмов В. В. Штурмовики над Днепром. — К.: Политиздат, 1984.
  • Королев В. О. Гвардейцы первой штурмовой. — М.: Воениздат, 1980.
  • Кожевников М. Н. Командование и штаб ВВС Советской Армии в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг. — М.: Наука, 1977.[4]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://allaces.ru/cgi-bin/s2.cgi/sssr/struct/d/bad270.dat 270-я бомбардировочная авиационная дивизия 6-я гвардейская бомбардировочная Таганрогская Краснознаменная орденов Суворова и Кутузова авиационная дивизия
  2. http://allaces.ru/cgi-bin/s2.cgi/sssr/struct/k/sak2.dat 2-й смешанный авиационный Сталинградский корпус
  3. http://militera.lib.ru/h/gubin_kiselev/index.html Восьмая воздушная
  4. http://militera.lib.ru/h/kozhevnikov_mn/index.html Командование и штаб ВВС Советской Армии в Великой Отечественной войне