81 Терпсіхора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з 81 Terpsichore)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
81 Терпсіхора
Відкриття
Відкривач Вільгельм Темпель
Місце відкриття Марсель
Дата відкриття 30 вересня 1864
Позначення
Позначення 81 Terpsichore
Названа на честь Терпсіхора
Тимчасові позначення 1936 QR,
1936 RK,
1974 LF,
A909 AA
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь 2,855300888629 а. о.
Перигелій 2,263631227043 а. о.
Афелій 3,446970550215 а. о.
Ексцентриситет 0,207217972698
Орбітальний період 1762,285417727 д
Середня орбітальна швидкість 0,204280190018 °/д
Середня аномалія 339,4502793474°
Нахил орбіти 7,801401851719°
Довгота висхідного вузла 1,013780239280°
Аргумент перицентру 51,66477192484°
Фізичні характеристики
Розміри 119,08 км
Маса 1,8× 1018 кг
Прискорення вільного падіння на поверхні 0,0333 м/с²
Друга космічна швидкість 0,0630 км/с
Період обертання 10,943 год
Альбедо 0,0505
Температура ~165 K
Спектральний тип C (Толен)
Cb (SMASS)
Стандартна зоряна величина 8,48
CMNS: 81 Терпсіхора у Вікісховищі

81 Терпсіхо́ра (81 Terpsichore) — астероїд головного поясу, відкритий 30 вересня 1864 року німецьким астрономом Ернстом Темпелем в Марсельської обсерваторії, Франція. Астероїд названий на честь Терпсіхори, музи танцю в давньогрецькій міфології[2].

Діаметр астероїда був визначений після аналізу результатів, отриманих за допомогою інфрачервоної космічної лабораторії IRAS[3]. Результати аналізу зміни кривої блиску, проведені в 2007 році, показали, що період обертання, рівний 11,027 ± 0,010 год[4].

Терпсіхора належить до спектрального типу C, не перетинає орбіту Землі й обертається навколо Сонця за 4,82 юліанського року.

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,258.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. База даних малих космічних тіл JPL: 81 Терпсіхора (англ.) . Процитовано 2014.05.14. Останнє спостереження 2013.11.01.
  2. Lutz D. Schmadel. (2003). Dictionary of minor planet names. Springer. ISBN 978-3-540-00238-3. (англ.)
  3. Edward F. Tedesco (2002). The supplemental IRAS minor planet survey (PDF). The Astronomical Journal. 123: 1056—1085.
  4. Fauerbach, M.; Bennett, Thomas; Marks, Scott A. (2007). Lightcurve Results for 81 Terpsichore, 242 Kriemhild 503 Evelyn, 522 Helga, and 578 Happelia. The Minor Planet Bulletin. 34: 57—58. Процитовано 18.11.2009.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]