83 Беатріс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
83 Беатріс
Відкриття
Відкривач Аннібале де Гаспарісом
Місце відкриття Обсерваторія Каподімонте
Дата відкриття 26 квітня 1865
Позначення
Позначення 83 Beatrix
Названа на честь Беатріче Портінарі
Тимчасові назви 1950 QV
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 4 листопада 2013 (2 456 600,5 JD)
Велика піввісь 2,432321644268 а. о.
Перигелій 2,233975575202 а. о.
Афелій 2,630667713334 а. о.
Ексцентриситет 0,081545986951
Орбітальний період 1385,574664311 д
Середня орбітальна швидкість 0,259819993301 °/д
Середня аномалія 69,50318249042°
Нахил орбіти 4,963804936630°
Довгота висхідного вузла 27,75682154210°
Аргумент перицентру 169,0019306197°
Фізичні характеристики
Розміри 81,37 км
Маса 5,6×1017 кг
Прискорення вільного падіння на поверхні 0,0228 м/с²
Друга космічна швидкість 0,0430 км/с
Період обертання 10,16 год
Альбедо 0,0917
Температура ~178 K
Спектральний тип X (Толен)
X (SMASS)
Стандартна зоряна величина 8,66

83 Беатріс (83 Beatrix) — астероїд головного поясу, відкритий 26 квітня 1865 року італійським астрономом Аннібале де Гаспарісом в Неаполі, Італія. Це останній астероїд, відкритий вченим. Названий на честь Беатріче Портінарі, таємної любові італійського поета Данте Аліг'єрі[2].

Беатріс — астероїд типу X. За результатами спостережень, проведених в Харківській обсерваторії (1985, 1988, 1990, 1991) і Ловеллівській обсерваторії (1984), було виміряно період обертання астероїда і його форма. Беатріс має форму тривісного еліпсоїда з таким співвідношенням півосей: a/b = 1,26; b/c = 1,16[3].

Астероїд не перетинає орбіту Землі й обертається навколо Сонця за 3,79 юліанського року.

Примітки[ред.ред. код]

  1. База даних малих космічних тіл JPL: 83 Беатріс (англ.). Процитовано 2013.12.27.  Останнє спостереження 2013.07.08.
  2. Lutz D. Schmadel. (2003). Dictionary of minor planet names. Springer. ISBN 978-3-540-00238-3. (англ.)
  3. Круглый Ю.Н., Шевченко В.Г., Величко Ф.П. и др. (1994). Asteroid 83 Beatrix - photometry and model. Astronomy and astrophysics 108: 143–149.  (англ.)

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]