9К55 «Град-1»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
9К55 «Град-1»
9P138 "Grad-1" bases on ZiL-131 (4714330292).jpg
Бойова машина 9П138 «Град-1»
Тип РСЗВ
Походження Радянський Союз
Історія використання
На озброєнні 1976 — по т.ч.
Оператори див. Оператори
Історія виробництва
Виготовлення 1976 — по т.ч.
Виготовлена
кількість
більше 500
Характеристики
Вага 11.500 кг
Довжина 6.900 мм
Ширина 2.500 мм
Висота 2.480 мм
Екіпаж 3

Головне
озброєння
ПУ ???
Двигун 150 кс
Трансмісія 6х6
Дорожній просвіт 330 мм
Операційна
дальність
по шосе: 850 км
Швидкість по шосе: 80 км/год

Commons-logo.svg 9К55 «Град-1» у Вікісховищі

9К55 «Град-1» — радянська полкова реактивна система залпового вогню, створена на базі РСЗВ 9К51 «Град».

Історія створення[ред. | ред. код]

Робота по створенню системи «Град-1» була розпочата за постановою Ради міністрів СРСР № 71-26 від 21 січня 1970 року. Головним розробником системи було призначено НВО «Сплав». Розробка бойової машини була доручена Державному конструкторському бюро компресорного машинобудування під керівництвом головного конструктора О. І. Яскіна. У 1976 році РСЗВ 9К55 була прийнята на озброєння[1][2].

Опис конструкції[ред. | ред. код]

Основним призначенням 9К55 є оснащення полкових підрозділів морської піхоти. Система здатна знищувати живу силу противника, неброньовану техніку і бронетранспортери в районах скупчення ворожих підрозділів. До складу системи 9К55 входять[1][2]:

  1. Бойова машина 9П138;
  2. Транспортна машина 9Т450;
  3. Некеровані реактивні снаряди 9М28Ф;
  4. Комплект зі спеціальним арсенальним обладнанням 9Ф380.

Бойова машина 9П138[ред. | ред. код]

Бойова машина 9П138 являє собою полегшену версію БМ-21. Як база використовується вантажний армійський автомобіль ЗІЛ-131. На вантажній платформі автомобіля встановлений станок з пакетом із 36 напрямних. У задній частині платформи знаходяться відкидні упори з двома амортизаторами, для поглинання розгойдування при веденні вогню[1][2].

В номенклатуру боєприпасів входять такі типи снарядів[1]:

  1. 3М16 — реактивний снаряд з касетною головною частиною, в складі головної частини перебуває 5 протипіхотних мін ПОМ-2;
  2. 9М28К — реактивний снаряд з касетною головною частиною, в складі головної частини перебуває 3 протитанкові міни ПТМ-3;
  3. 9М28С — реактивний снаряд з відокремлюваною запалювальною головною частиною;
  4. 9М28Ф — реактивний снаряд з відокремлюваною фугасної головною частиною.

Заряджання машини проводиться вручну, або з ґрунту, або з транспортно-заряджаючої машини 9Т450. Завдяки нижчій посадці пакета з напрямними, процес заряджання істотно полегшений. Повний цикл перезаряджання становить від 12 до 15 хвилин. Пуск може здійснюватися як одиночними пострілами, так і залпом як з кабіни, так і з виносного пульта на відстані до 60 метрів від машини. Механізми наведення ручні. Станок може наводитися в горизонтальній площині без перестановки шасі в діапазоні кутів від -60° до +60°, а у вертикальній — від 0° до +55°[1].

Транспортна машина 9Т450[ред. | ред. код]

9Т450
Виробник ЗІЛ
Роки виробництва з 1983
Клас транспортно-заряджальна машина
Стиль кузова Фургон
Платформа ЗІЛ-131
Довжина 7130 мм
Ширина 2500 мм
Висота 2975 мм
Кліренс 330 мм
Вага 7400 кг
Найвища швидкість 80 км/год

Для перевезення боєприпасів, можуть використовуватися як вантажівки ЗІЛ-130, ЗІЛ-157К або Урал-4320 з комплектом стелажів РСЗВ, так і транспортна машина 9Т450 з комплектом стелажів, виконана також на базі ЗІЛ-131 і прийнята на озброєння у 1983 році. Для ведення нічних бойових дій машина обладнується приладом нічного бачення ПНВ-57Е. Радіозв'язок забезпечується за допомогою радіостанції Р-108М[1].

Модифікації[ред. | ред. код]

  • 9К55 «Град-1» — колісний варіант з бойовою машиною 9П138 та транспортною машиною 9Т450
  • 9К55-1 «Град-1» — гусеничний варіант з бойовою машиною 9П139 на базі самохідної гаубиці 2С1 «Гвоздика» і транспортно-заряджальної машини 9Т451 на базі багатоцільового гусеничного транспортера МТ-ЛБу «Маргаритка»

Оператори[ред. | ред. код]

Бойове застосування[ред. | ред. код]

  1. Афганська війна (1979—1989) — застосовувалися радянськими військами[2].

Збережені екземпляри[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Карпенко А. В., Современные реактивные системы залпового огня, стр. 18—19
  2. а б в г д е Гуров С. В. Реактивная система залпового огня 9К55 «Град-1». Ракетная техника. Архів оригіналу за 2012-05-18. Процитовано 2012-01-15. 
  3. The Military Balance 2010. — P. 178.
  4. Military Balance 2012, с. 193
  5. Military Balance 2012, с. 196
  6. Military Balance 2012, с. 290
  7. Military Balance 2012, с. 291
  8. Military Balance 2012, с. 166

Література[ред. | ред. код]

  • Карпенко А. В. Реактивная система залпового огня «Град-1» с боевой машиной 9П138 // Современные реактивные системы залпового огня. — С. 18-19.

Посилання[ред. | ред. код]