9К58 «Смерч»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
9К58 «Смерч»
BM-30 Smerch parade.jpg

Український БМ-30 «Смерч» під час військового параду
Тип: РСЗВ
Походження: СРСР СРСР
Історія служби
Термін використання з 1987-го року
Використання у Україна Україна, Росія Росія та ін.
Історія виробництва:
Конструктор О. М. Ганічев, Г. О. Денежкин, НВО «Сплав»

Commons-logo.svg 9К58 «Смерч» у Вікісховищі

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Військова техніка РФ рухається ешелоном з Росії вглиб Криму. Серед техніки, зокрема, ракетні установки залпового вогню «Смерч». Селище міського типу Леніне АРК Крим, 15 березня 2014 (Російське вторгнення в Україну 2014.)

9К58 «Смерч» (БМ-30 «Смерч») — реактивна система залпового вогню калібром 300 мм. Роботи над створенням системи розпочались в кінці 1970-тих років, перші випробування відбулись у 1983 році, а вже у 1987 році система була прийнята на озброєння Радянської Армії.

Опис[ред.ред. код]

Реактивна система залпового вогню «Смерч» була розроблена в СРСР фахівцями «Тулгоснііточмаш» (потім НВО «Сплав», а нині ФГУП «ДНВП „Сплав“», м. Тула), а також суміжних підприємств. До розробки в 1990 році Китаєм WS-1[1] була найбільш далекобійною системою.

Артилерійська частина монтується на модифікованому шасі вантажного автомобіля МАЗ-79111 або МАЗ-543М. Також для індійської сторони був створений варіант бойової машини на базі вантажного автомобіля підвищеної прохідності Tatra 816 6ZVR8T10x10.1 R/41T.

Підготовка до бою «Смерчу» після отримання цілевказівки займає три хвилини; повний залп проводиться протягом 38 секунд. Після стрільби батарея готова до маршу через одну хвилину, що дозволяє оперативно вийти з-під удару противника.

Тактико-технічні характеристики[ред.ред. код]

  • Розміри
    • Маса без снарядів і розрахунку, кг 33700
    • Маса в бойовому стані, кг 43700
    • Довжина у похідному стані, мм 12370 (9А52), 12100 (9А52-2, 9А52-3)
    • Ширина у похідному стані, мм 3050
    • Висота у похідному стані, мм 3050 (9А52, 9А52-2) 3220 (9А52-3)
  • Озброєння
    • Кількість напрямних 12 (9А52, 9А52-2), 4 (9А52-3), 6 (9А52-4)
    • Дальність стрільби мінімальна, м 20 000
    • Дальність стрільби максимальна, м 90 000
    • Площа ураження, м² 672000
    • Максимальний кут піднесення, град 55
    • Точність (розсіювання), м 0,21 %
  • Обслуга БМ, чол. 3
  • Переклад системи з похідного стану в бойовий не більше, хв. 3
  • Час залпу, с: не більш 40 (9А52, 9А52-2), не більше 12 (9А52-3)
  • Час термінового залишення вогневої позиції після залпу не більше, хв. 2,83
  • Ходові характеристики
    • Тип двигуна V-12 дизельний Д12А-525А
    • Потужність двигуна, к.с. 525
    • Максимальна швидкість по шосе, км / год 60 (9А52, 9А52-3), 65 (9А52-2)
    • Запас ходу по шосе, км 900 (9А52) 850 (9А52-2, 9А52-3)
    • Колісна формула 8x8

Модифікації[ред.ред. код]

Проект «Вільха»[ред.ред. код]

Вперше про проект «Вільха» Президент України Петро Порошенко заявив 27 січня 2016 року на засіданні РНБО. Ракету розробляють інженери КБ «Південне». Систему управління створює КБ «Луч»[2].

Технічні параметри ракети «Вільха» станом на 2016 рік тримають в секреті. Під проектом «Вільха» фігурує не тільки створення ракети, але і конструювання повноцінного ракетного комплексу. Завершення проекту «Вільха» заплановане до кінця 2016 — початку 2017 року. Однак, вважається, що комплекс «Вільха» перевершує за тактико-технічними характеристиками та може стати заміною «Точка-У»[2].

З відкритих джерел відомо, що РСЗВ «Вільха» матиме керований 300-мм ракетний боєприпас, який в залежності від завдань може служити і як системою ураження наземних цілей, так і засобом боротьби з водними цілями. Радіус його дії станом на 2016 рік не оголошений. Ключовою особливістю «Вільхи» є система наведення і можливість коригування траєкторії вже в польоті. Притому, корекція польоту відбуватиметься не за GPS, сигнали якої можуть бути придушені[2].

Всі комплектуючі для виробництва «Вільхи» — вітчизняні, включно з новою системою управління, новим ракетним паливом, новою бойовою частиною. Одна з особливостей — система управління ракетою. Вона передбачає корекцію польоту ракети за рахунок імпульсних двигунів[2].

Шасі нової ракетної системи буде виготовлене КрАЗ, хоча перші випробування відбувались на шасі МАЗ-543[2].

26 серпня 2016 року пройшов черговий вдалий етап (перший відбувся в березні 2016 року) випробувань ракетного комплексу «Вільха» на базі реактивної системи залпового вогню «Смерч». Пуски відбулися на полігоні під Одесою[2][3][4].

Оператори[ред.ред. код]

Кувейтський БМ-30 «Смерч» під час військового параду в Кувейті
Індійський БМ-30 «Смерч»

Примітки[ред.ред. код]

  1. IDEX 2009: Chinese Multiple Rocket Launcher System AR1A 300 mm from Norinco [недоступне посилання — історія] Asian Defence
  2. а б в г д е Україна успішно випробувала повністю вітчизняну систему РСЗВ "Вільха". Подробиці проекту. Military Navigator. 26 серпня 2016. 
  3. В Україні провели чергове успішне випробування нової тактичної ракети (відео). Ukrainian Military Pages. 26 серпня 2016. 
  4. В Україні успішно випробували нове ракетне озброєння (фото). Військовий навігатор. 26 серпня 2016. 
  5. http://www.vedomosti.ru/politics/news/13199631/v_baku_idet_smerch
  6. Belarus Army Equipment
  7. http://otvaga2004.narod.ru/publ_w7_2010/matybulak/43/otvaga_matybulak_260.jpg
  8. http://www.military-today.com/artillery/phl03.htm
  9. After Type 05 MLRS (the export version called AR2) officially entered service in the PLA artillery forces, China signed with Morocco the contract of providing one battalion of AR2Kanwa Daily News
  10. United Nations Register of Conventional Arms[1]
  11. AR1A Multiple launch rocket system. 
  12. Pakistan to Produce A100 MLRS. Kanwa Asian Defence. August 2010. 
  13. Russian Army Equipment
  14. The Military Balance 2010. p.-372
  15. http://www.mil.gov.ua

Див. також[ред.ред. код]


{{{alt}}} Це незавершена стаття про ракетну зброю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.