9-та танкова дивізія СС «Гогенштауфен»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
9-та танкова дивізія СС «Гогенштауфен»
9. SS-Panzer-Division „Hohenstaufen“
9th SS Division Logo.svg
Емблема дивізії СС «Гогенштауфен»
На службі 1943-45
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Належність Адольф Гітлер
Вид Flag of the Schutzstaffel.svg Ваффен-СС
Тип Танкові війська
Чисельність Дивізія
Гасло Meine Ehre heißt Treue
(«Моя честь називається вірність»)
Зіткнення Друга світова війна
Командування
Визначні
командувачі
Группенфюрер СС і Генерал-лейтенант Ваффен-СС Вільгельм Біттріх

Commons-logo.svg 9-та танкова дивізія СС «Гогенштауфен» у Вікісховищі

9-та танкова дивізія СС «Гогенштауфен» (нім. 9. SS-Panzer-Division „Hohenstaufen“) — німецьке військове формування, танкова дивізія у складі військ Ваффен-СС, що брала участь у бойових діях на Східному та Західному фронтах під час Другої Світової Війни.

Історія[ред.ред. код]

Формування[ред.ред. код]

На початку січня 1943 року розпочалося створення нової дивізії СС. Для її створення були використані німецькі призовники і кадр запасного батальйону «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер». 1 лютого про нову дивізію було оголошено офіційно. Для її формування було обрано французьке місто Майле ле Камп. До кінця року дивізія продовжувала перебувати у Франції. У жовтні вона була названа 9-ю танковою дивізією СС «Гогенштауфен». Свою назву дивізія отримала за прізвищем німецької династії Гогенштауфенів 1138 - 1254 років, найяскравішим представником якої був Фрідріх I Барбаросса.

Східний фронт[ред.ред. код]

У середині лютого 1944 року частини дивізії були відправлені в Авіньйон, а в кінці березня на Східний фронт в район дій групи армій «Північна Україна». Там дивізія була підпорядкована 4-й танковій армії. У квітні частини дивізії брали участь у наступі під Тернополем. Її полки діяли на ділянці Монастириська - Бережани. В ході операції по деблокуванню 1-ї танкової армії вона понесла великі втрати і була виведена в резерв 4-ї танкової армії. Після висадки союзників у Нормандії дивізія в середині червня була відправлена на Західний фронт.

Нормандія[ред.ред. код]

В кінці червня дивізія прибула на ділянку фронту між містами Вір і Кан. Наступного дня, 26 червня, союзники почали Канський наступ. Дивізіям СС вдалося утримати Кан і навіть перейти в контрнаступ. На Канському ділянці фронту дивізія оперувала до 10 липня 1944 року. В ході боїв вона зазнала важких втрат і була зведена в бойову групу «Гогенштауфен». В кінці липня група була підпорядкована I танковому корпусу СС. Командування корпусу перекинуло групу на південь від Кана. На початку серпня група була передана в II танковий корпус СС і відправлена в район БеніБокаж. Після цього група брала участь в боях на північній стороні Фалезського котла. В кінці серпня німці почали відступ. Бойова група йшла в ар'єргарді і брала участь в боях у Орбека Лана і Камбре. Пройшовши через Бельгію, група вступила в Нідерланди, а 9 вересня увійшла в Арнем.

Арнем[ред.ред. код]

Полонені вояки дивізії СС «Гогенштауфен». Нідерланди. 1944 рік

В Арнемі вцілілі танки дивізії були передані в 10-ту танкову дивізію СС «Фрундсберг». Найбільш боєздатна частина дивізії — II батальйон 19-го панцергренадерського полку СС був переданий в якості IV батальйону в 21-й панцергренадерський полк 10-ї дивізії СС. 17 вересня 1944 союзники почали парашутно-десантну операцію «Маркет Гарден» біля Арнему. Незважаючи на раптовість акції, залишки дивізії були швидко переформовані в бойову групу «Харцер», яка чудово показала себе в ході боїв під Арнемом. До 21 вересня основна частина британського десанту була розгромлена, а його залишки здалися німцям.

Арденнська операція[ред.ред. код]

Наприкінці вересня група отримала короткий відпочинок і була відправлена в Зіген, а пізніше, в жовтні, в Падерборн для відновлення. У листопаді поповнені частини дивізії почали підготовку до Арденнського наступу. З початком операції дивізія пішла в наступ в районі В'єльсальма. Після провалу наступу частини дивізії з боями відійшли до Моннавілю. 31 грудня дивізія була перекинута на південь для захоплення Бастоні. 7 січня 1945 німецькі частини отримали наказ припинити наступ і відійти до кордону Німеччини. В кінці січня дивізія перейшла кордон і була відправлена в район Кауфенхайма для поповнення. На початку лютого 1945 року ледь відпочилі частини 6-ї танкової армії СС, в яку входила і дивізія «Гогенштауфен», були відправлені в Угорщину для прориву радянського кільця у Будапешті.

Операція «Весняне пробудження»[ред.ред. код]

II танковий корпус СС (2-га і 9-та танкові дивізії СС) прибув до Угорщини тільки в кінці лютого, тобто вже після падіння Будапешта. Частини корпусу на початку березня 1945 року пішли в наступ з району Веспрема і до 15 березня майже прорвалися до Дунаю. Однак тверда радянська оборона і жахлива погода зупинили просування танкових дивізій СС у Заросьда, а наступного дня радянські частини самі перейшли в контрнаступ на ділянці, утримуваного частинами IV танкового корпусу СС. Це змусило німців почати відступ. 9-та танкова дивізія СС йшла в ар'єргарді німецьких військ.

В один із днів відступу частинам дивізії довелося зупинитися і утримувати коридор для виходу відступаючих з Секешфегервара німецьких частин. Вражений невдачею, яку зазнали його кращі війська, Гітлер розпорядився позбавити манжетних стрічок всіх солдатів усіх дивізій 6-ї танкової армії СС, в тому числі і 9-ї танкової дивізії СС «Гогенштауфен».

Капітуляція[ред.ред. код]

Потім дивізія з боями відійшла через Залаапаті і Паку на австрійську територію. В Австрії залишки дивізії були розділені на дві бойові групи. В кінці квітня обидві бойові групи (одна була в Клагенфурті, інша в Сант-Полтені) з'єдналися. 26 квітня залишки дивізії отримали наказ передислокуватися в район Штайра. Тут в травні 1945 року останні вояки дивізії СС "Гогенштауфен» здалися американцям.

Командири дивізії[ред.ред. код]

Склад дивізії[ред.ред. код]

  • 9-й танковий полк СС
  • 19-й панцергренадерський полк СС
  • 20-й панцергренадерський полк СС
  • 9-й самохідний артилерійський полк СС
  • 9-й самохідний розвідувальний батальйон СС
  • 9-й протитанковий батальйон СС
  • 9-й батальйон штурмових гармат СС
  • 9-й зенітний батальйон СС
  • 9-й самохідний саперний батальйон СС
  • 9-й самохідний батальйон зв'язку СС
  • 9-й самохідний ремонтний батальйон СС
  • 9-й резервний батальйон СС
  • 9-й навчальний батальйон СС
  • 9-та батарея спостереження СС
  • 9-й санітарна рота СС
  • 9-й загін забезпечення СС
  • 9-й загін постачання СС
  • 9-й загін польової жандармерії СС

Нагороджені Лицарським хрестом Залізного хреста[ред.ред. код]

За час існування дивізії 14 осіб її особового складу були нагороджені Лицарським хрестом Залізного хреста.

Лицарський хрест Залізного хреста (12)[ред.ред. код]

  • Отто Меєр — Оберштурмбаннфюрер СС, командир 9-го танкового полку СС (4 червня 1944)
  • Роберт Франк — Штурмбаннфюрер СС, командир 2-го батальйону 20-го панцергренадерського полку СС (4 червня 1944)
  • Віктор Еберхард Грабнер — Гауптштурмфюрер СС, командир 9-го розвідувального батальйону СС (23 серпня 1944)
  • Еберхард Телькамп — Штурмбаннфюрер СС, командир 2-го батальйону 9-го танкового полку СС (23 серпня 1944)
  • Йозеф Хольте — Обершарфюрер СС, командир взводу 2-ї роти 9-го танкового полку СС (27 серпня 1944)
  • Вальтер Харцер — Оберштурмбаннфюрер СС, командир 9-ї танкової дивізії СС «Гогенштауфен» (21 вересня 1944)
  • Людвіг Шпіндлер — Штурмбаннфюрер СС, командир 1-го батальйону 9-го артилерійського полку СС (27 вересня 1944)
  • Германн Борхерс — Гауптштурмфюрер СС, командир 1-го батальйону 19-го панцергренадерського полку СС (16 жовтня 1944)
  • Герман Альбер — Штурмманн СС, зв'язківець 9-ї роти 20-го панцергренадерського полку СС (16 грудня 1944)
  • Рудольф Реттберг — Штурмбаннфюрер СС, командир 2-го батальйону 9-го танкового полку СС (6 травня 1945)
  • Йоганн Шайлер — Оберштурмфюрер СС, командир 3-ї батареї 9-го протитанкового батальйону СС (6 травня 1945)
  • Гайнц Гропп — Оберштурмфюрер СС, командир 2-ї батареї 9-го зенітного батальйону СС (6 травня 1945)

Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям (2)[ред.ред. код]

  • Фрідріх-Вільгельм Бок — Оберфюрер СС, командир 9-ї танкової дивізії СС «Гогенштауфен» (2 вересня 1944)
  • Отто Меєр — Оберштурмбаннфюрер СС, командир 9-го танкового полку СС (30 вересня 1944)

Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям і Мечами (1)[ред.ред. код]

  • Сильвестр Штадлер — Бригадефюрер СС та Генерал-майор Ваффен-СС, командир 9-ї танкової дивізії СС «Гогенштауфен» (6 травня 1945)

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Войска СС. История, структура, боевое применение / Константин Семёнов. — М. : Яуза-пресс, Эксмо, 2009. — 432 с. — (Солдат Третьего Рейха). — ISBN 978-5-9955-0036-0. (рос.)