9-ий полк Малопольських уланів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Срібний хрест ордену Virtuti Militari

9-ий полк Малопольських уланів (пол. 9 Pułk Ułanów Małopolskich- 9 p.uł.) — підрозділ кавалерії Війська Польського Другої Речі Посполитої і Польських Військових Сил на Заході. 1918-20 роках полк воював проти українських та більшовицьких військ, 1939 року у вересневій кампанії, за яку отримав Срібний хрест війського ордену Virtuti Militari, 1940 р. у французькій кампанії, як 3-тя розвідувальна частина 3-ої дивізії піхоти.

З 1944 р. підрозділ був розвідувальним полком Дивізії панцерних гренадерів, а потім 4-ої дивізії піхоти. 1947 року розформований. Три керівники полку отримали генеральські звання. Тадеуш Бур-Коморовський — керівник Армії Крайової, Клеменс Рудницький — Генеральний інспектор Збройних сил, Стефан Яцек Дембінський — міністр оборони Польщі (польського уряду в еміграції).

Гарнізон полку розміщувався в місті Теребовлі (Тернопільське воєводство), а запасний ескадрон — Станіславові. З 1924 до 1929 р. керівництво полку і два ескадрони базувалися у Чорткові. Причина цієї передислокації — до Чорткова перевели бригаду Корпусу охорони кордонів

Історія[ред.ред. код]

Формування[ред.ред. код]

У листопаді 1918 року розпочалося формування малопольського кавалерійського полку в місті Дембиця. Його організатором і першим командиром був ротмістр Юзеф Дунін-Борковський. Полк організований за прикладом легіонів 1917 року, тобто за німецьким зразком. 21 листопада 1918 1 ескадрон полку вирушив на польсько-український фронт. Цей день вважається датою формування полку. Інші ескадрони приєднувалися до полку поступово, в мірі формування. У грудні 1918 року до полку було приєднано піхотний підрозділ з львівських добровольців. 3ій ескадрон вирушив на фронт у лютому 1919 року, але був відправлений до Тешинської Сілезії. До свого полку приєднався лише в травні, в час польського наступу. Тоді ж приєднався і 4-ий ескадрон, у якому був лише один кінний взвод. Через втрати цей ескадрон повернувся до Дембіци для поповнення. В грудні 1919 знову приєднався до полку. До червня 1919 року полк називався «полк кінних стрільців». Тоді він отримав назву 9-ий полк уланів.

Польсько-українська війна[ред.ред. код]

Під час польсько-української війни полк пройшов бойовий шлях від Дембіци до Чорткова та Бучача. Під час боїв над Свіржем полк отримав свою назву і полкові кольори. Війна закінчилася в Підволочиську над Збручем.

Радянсько-польська війна[ред.ред. код]

Під час радянсько-польської війни 15 травня 1920 р. полк дійшов до Таращі та Корсуня.

Вереснева війна (1939)[ред.ред. код]

Під час вересневою кампанії полк був частиною Армії Познань, брав участь у битві на Бзурі. Після битви полку вдалося прорватися до Варшави.

Польські зброїні сили на Заході[ред.ред. код]

Бронетранспортер Staghound

Вже осінню 1939 року Хуго Корнбергер розпочав утворюватися єдиний підрозділ, до якого б входили всі евакуйовані польські кавалеристи. Запасному ескадрону 9-го полку уланів вдалося успішно евакуюватися до Франції. На його основі було сформоване розвідувальну частину 3-ої дивізії піхоти. Частина формувалося в Бретані, поблизу муніципалітета Луая. Після поразки Франції 1940 року її було евакуйоване до Великобританії і розмістився у Шотландії. Незважаючи на реорганізацію розвідувальній частині вдалося зберегти свої полкові традиції. 8 січня 1944 року 2-ий Розвідувальний полк Дивізії панцерних гренадерів був перейменований на 9-ий полк малопольських уланів. Також на основі частини полку був створений 5-ий панцерний полк. 9-ий полк отримав на озброєння бронетранспортери Humber Mk. III, Staghound, Universal Carrier і Loyd Carrier. 1947 року полк розформований.

Символіка[ред.ред. код]

Штандарт[ред.ред. код]

Полковий штандарт був подарований дрогобицькою громадою в травні 1920 року. Отримали його делегати з полку, спеціально відправлені до Дрогобича з фронту. Проте полк отримав штандарт лише в листопаді 1920 р.

1939 року пройшов з полком весь бойовий шлях. Після поразки 29 вересня 1939 р. штандарт був схований у церкві св. Антонія у Варшаві, але вона згоріла під час Варшавського повстання 1944 року. Проте вціліла верхня металева частина у вигляді орла. Зараз знаходиться в Музеї Війська Польського.

1944 року відтворений у Шотландії і подарований полку громадою міста Глазго[1].

Полкове свято[ред.ред. код]

Полкове свято припадало на 31 серпня — річницю битви під Комаровом. Проходило дуже урочисто, за участі запрошених цивільних і військових гостей. Розпочиналося з польової меси. Після обов'язкового параду починався урочистий рапорт, з промовою командира полку, вручалися нагороди і відзнаки. Після цього був святковий обід для офіцерів і запрошених гостей. Свято закінчувалося офіцерським балом.

Полкові кольори[ред.ред. код]

  • Амарантова смужка на головному уборі
  • Амарантово-білий прапорець з біло-амарантовою житкою.
Прапорець з полковими кольорами

Пам'ятні відзнаки[ред.ред. код]

  • Зразок № 1. Срібний хрест покритий білою і червоною емаллю, в центрі хреста — ініціали полку «9 U», а по боках вписано дату 23 XI 1918. Розміри 40×40 мм. Автор проекту — Тадеуш Коморовський. Виконання — Станіслав Ліпчинський, Варшава.
  • Зразок № 2. Затверджений 14 грудня 1928 року. Виконаний у формі хреста Рупперта з заокругленими сторонами. Покритий білою емаллю і зі срібними ребрами. Центр хреста — круглий, з ініціалами полку «9 U». Офіцерський варіант медалі — зі срібла, емальована, на реверсі проба срібла. Розміри 37×37 мм. Виконання — Юзеф Квекзільбер, Варшава.

Журавейки[ред.ред. код]

Журавейки — дворядкові гумористичні пісня куплети складені для окремих полків уланів Війська Польського. Зображають історію підрозділу з іронією, а часом і чорним гумором. Наприклад, наступна журавейка торкається теми переведення полку з Чорткова до Теребовлі.

Zmienił Czortków na Trembowlę, Teraz płacze jak niemowlę.(пол. )

Полкові традиції[ред.ред. код]

9-ий полк уланів культивував традиції 9-го Полку уланів Варшавського князівства, котрий брав участь в російській кампанії Наполеона 1812 року і входив у склад легкої дивізії генерала Александра Жірардена.

Командири полку[ред.ред. код]

  • ротм. Юзеф Дунін-Борковський (1918–1919)
  • майор Зигмнут Бартманський (пом. 19.05.1919 під Дрогобичем)
  • майор Юзеф Дунін-Борковський (1919–1920)
  • майор Стефан Яцек Дембінський (VII 1920 — X 1921)
  • полк. Станіслав Казімєж Помянковський (1921–1927)
  • підполк. SG Ян Януш Призінський (1927)
  • підполк. Тадеуш Коморовський (1927–1938)
  • підполк. дипломований Клеменс Станіслав Рудницький (1938–1939)
  • ротм. Хуго Корнбергер (1940)
  • майор Влодзімєж Лончинський (1940)
  • ротм. Хуго Корнбергер (1940)
  • підполк. дипл. Євгеніуш Свенціцький (1940–1941)
  • майор Казімєж Бутерлєвіч (1941–1942)
  • підполк. Еміль Слатинський (1942–1946)
  • підполк. Стефан Томашевський (1946–1947)

Цікаво знати[ред.ред. код]

  • Відтворенням традицій полку займається польський клуб військових реконструкторів «Stowarzyszenie Szwadron Kawalerii Ochotniczej w barwach 9 Pułku Ułanów Małopolskich»[2].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Klemens Rudnicki, «Na polskim szlaku», Wydanie II, Polska Fundacja Kulturalna, Londyn 1983 °C.215
  2. Інтернет сторінка польського клубу військових реконтрукторів «Stowarzyszenie Szwadrod Kawalerii Ochotniczej w barwach 9 Pułku Ułanów Małopolskich» // http://www.9pum.vdm.pl/

Джерела[ред.ред. код]

  • Roman Abraham: Wspomnienia wojenne znad Warty i Bzury. Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1990. ISBN 83-11-07712-6. пол.
  • «Księga jazdy polskiej»: pod protektoratem marsz. Edwarda Śmigłego-Rydza. Warszawa 1936. Reprint: Wydawnictwo Bellona Warszawa 1993пол.
  • Kazimierz Satora, «Opowieści wrześniowych sztandarów.», Instytut Wydawniczy PAX, Warszawa 1990, ISBN 83-211-1104-1.пол.
  • Klemens Rudnicki, «Na polskim szlaku. Wspomnienia z lat 1939 — 1947.», Wydanie II, Polska Fundacja Kulturalna, Londyn 1983пол.
  • Zbigniew Lalak: Kawaleria pancerna w PSZ 1900-1945. Warsaw: Pegaz-Bis : O.K. Media, 2004. ISBN 83-60619-00-X. пол.
  • Bohdan Królikowski: Kres ułańskiej epopei : szkice do dziejów kawalerii rozpoznawczej i pancernej Polskich Sił Zbrojnych na Zachodzie 1939-1947. Lublin: Towarzystwo Naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego Jana Pawła II, 2007. ISBN 83-7306-332-3. пол.
  • Wojsko Polskie 1939-1945 - Barwa i broń. Warszawa: 1984. ISBN 8322320558. пол.
  • Zdzisław Sawicki: Odznaki Wojska Polskiego 1918-1945: Katalog Zbioru Falerystycznego: Wojsko Polskie 1918-1939: Polskie Siy Zbrojne Na Zachodzie. Pantera Books. ISBN 83-204-3299-5. пол.