3-тя мотострілецька дивізія (РФ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
3-тя мотострілецька дивізія
(з 2016)

9-та окрема мотострілецька бригада
(2010—2016)

3-тя мотострілецька дивізія
(1997—2010)

31-ша танкова дивізія
(1992—1997)
рос. 3-я мотострелковая Висленская Краснознамённая, орденов Суворова и Кутузова дивизия
Країна Росія Росія
Вид  Сухопутні війська РФ
Тип  Мотострілецькі війська
У складі
 20 ЗА
Пункти базування Богучар, Валуйки, Солоті
Війни/битви

Друга чеченська війна
Війна на Донбасі
Російсько-українська війна

Нагороди Орден Червоного Прапора Орден Суворова II ступеня Орден Кутузова II ступеня
Медіафайли на Вікісховищі

3-тя мотострілецька Вісленська Червонопрапорна, орденів Суворова і Кутузова дивізія (3 МСД, в/ч 54046) — з'єднання мотострілецьких військ Сухопутних військ РФ чисельністю у дивізію. Штаб дивізії розташований у м. Богучар[1]. Входить до складу 20-ї загальновійськової армії, Західний військовий округ.

На 1992 рік 31-ша дивізія базувалася у Нижньогородській області, Московський військовий округ. У 1997 перформована на 3-тю мотострілецьку дивізію, а 2010 — на 9-ту бригаду.

У 2014 році підрозділи бригади брали участь у війні на Донбасі. У червні 2016 року бригада переформована на 3-тю дивізію і переведена до міста Богучар, Воронезька область.

У 2022 році частини дивізії брали участь у повномасштабному вторгненні Росії до України.

Історія[ред. | ред. код]

Після розпаду СРСР 31-ша танкова дивізія Радянської армії перейшла до складу Збройних сил Російської Федерації. Дивізія була нещодавно виведена з Чехословаччини, і дислокувалася на території Московського військового округу у містах Нижньогородської області: Нижній Новгород, Дзержинськ, Бор і селищі Муліно.

До липня 1997 року дивізія була переформована на 3-тю мотострілецьку дивізію. З'єднання успадкувало нагороди і почесні звання.

Більшість частин новоствореної дивізії брали активну участь у бойвих діях Другої російсько-чеченської війни у період з 1999 по 2001 роки у складі угруповання військ МВО на Північному Кавказі.[2]

До кінця 1990-х років. дивізія була одним з найбільш укомплектованих і боєздатних угруповань Сухопутних військ РФ.

За підсумками 2004 року дивізія визнана одним з кращих з'єднань Московського воєнного округу.

Під час воєнної реформи 2008—2010 років 752-й мотострілецький полк дивізії реорганізований на 9-ту окрему мотостріецьку бригаду, що успадкувала всі нагороди і почесні найменування 3-ї мотострілецької дивізії. 100-й танковий полк колишньої дивізії реорганізований на 6-ту окрему танкову Ченстоховську Червонопрапорну, ордена Кутузова бригаду.

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Т-72Б на стрільбах танкістів 3 МСД на полігоні Погоново. 13 серпня 2018 року.

У 2014 році підрозділи 9-ї мотострілецької бригади брали участь у боях на Донбасі. Згідно з повідомленням російського телеканалу Дождь, двоє бійців з'єднання Армен Давоян і Олександр Воронов загинули під Луганськом від мінометного обстрілу[3].

1 грудня 2016 року 9-та окрема мотострілецька бригада та 23-тя окрема мотострілецька бригада були переформовані, в результаті чого була відтворена 3-тя мотострілецька дивізія.[4]

Російське вторгнення в Україну 2022 року[ред. | ред. код]

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022)

У 2022 році частини дивізії брали участь у повномасштабному вторгненні Росії до України.

15 березня 2022 року у боях на Харківщині було ліквідовано командира 252-го гвардійського мотострілецького полку Ігоря Ніколаєва.[5]

За період 1—4 квітня російське командування перекинуло 237-й танковий полк в район Ізюма, і готувало наступ на південь.[6][7]

Склад[ред. | ред. код]

2000 рік[ред. | ред. код]

Дивізія мала відмінний від радянського і російського взірця склад полків: два танкових і два мотострілецьких, 122-мм артилерія була відсутня:[8]

  • 100-й танковий Ченстоховський Червонопрапорний, ордена Кутузова полк (Дзержинськ): 91 Т-80БВ; 16 БМП (12 БМП-2, 4 БРМ-1К); 1 БТР (БТР-70); 21 — 2СЗ «Акація»; 2 БМП-1КШ, 2 ПРП-4, 1 ПУ-12, 3 РХМ; 1 МТ-55А; 1141 чол.;
  • 237-й танковий Червонопрапорний, орденів Суворова і Богдана Хмельницкого полк (Дзержинськ): 92 Т-80; 18 БМП (15 БМП-2, 3 БРМ-1К); 2 БТР (БТР-70); 22 — 2СЗ «Акація»; 2 БМП-1КШ; 1 ПРП-4, 3 ПУ-12, 1 Р-145БМ, 3 РХМ; 1 МТ-55А; 1141 чол.;
  • 245-й гвардійский мотострілецький Гнізненський Червонопрапорний, ордена Суворова полк (Муліно): 31 Т-80; 137 БМП (131 БМП-2, 6 БРМ-1К); 4 БТР (2 БТР-80, 2 БТР-70); 22 — 2СЗ «Акація»; 15 БМП-1КШ, 1 ПРП-4, 1 ПУ-12, 3 РХМ; 3 БРЕМ-4; 2204 чел.;
  • 752-й мотострілецький полк (село Новий, Нижній Новгород): 30 Т-80; 133 БМП (127 БМП-2, 6 БРМ-1К); 8 БТР (3 БТР-80, 5 БТР-70); 31 — 2СЗ «Акація»; 10 БМП-1КШ, 2 ПРП-4; 2204 чол.;
  • 99-й гвардійский самохідно-артилерійський Померанський Червонопрапорний, орденів Суворова і Кутузова полк (Мулино): 36 — 2З19 «Мста-З», 16 БМ-21 «Град»; 5 ПРП-4, 6 — 1У18, 2 −1У19, 2 БМП-1КШ, 1 Р-156БТР; 2 МТ-ЛБТ; 1077 чол.;
  • 1143-й зенітний ракетний Одерський полк (село Новий): ЗРК «Тор»; 2 Р-156БТР; 416 чол.;
  • 159-й окремий протитанковий артилерійський дивізіон (Мулино): 1 ПРП-4, 1 Р-145БМ, 13 МТ-ЛБТ; 193 чол.;
  • 84-й окремий розвідувальний батальйон (Нижній Новгород): 28 БМП (15 БМП-2, 13 БРМ-1К); 16 БТР (8 БТР-80, 6 БТР-70); 2 Р-145БМ, 1 Р-156БТР; 375 чол.;
  • 145-й окремий інженерно-саперний батальйон (Володарськ): 1 УР-67; 357 чел.;
  • 692-й окремий батальйон зв'язку (Новий): 14 Р-145БМ, 1 Р-156БТР; 275 чол.;
  • 9-й окремий батальйон РЭБ (Бор): 4 СПР-2, 2 Р-145БМ; 171 чол.

Окрім того, у дивізію входили 625-й окремий батальйон РХБЗ, 152-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон, 911-й окремий батальйон матеріального забезпечення і 231-й окремий медичний батальйон.

Сапери дивізії на зборі командирів батальйонів і дивізіонів 20 ЗА 28 червня 2018

Всього на 1.01.2000 3-тя мотострілецька дивізія, маючи чисельність особового складу 10 850 чол., мала на озброєнні:

2016 рік[ред. | ред. код]

Командири[ред. | ред. код]

  • (25.10.2011 - після 06.2014) Нирков Сергій Семенович[10]
  • 2016—2019 — генерал-майор Рузинський Андрій Юр'євич;
  • 12.01.2019 — до т. ч. — полковник Авдєєв Олексій В'ячеславович[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Две новые дивизии ЗВО и ЮВО полностью обустроят в мае 2017 года. РИА Новости (рос.). 11.11.2016. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 30 листопада 2017.
  2. ↑ 3-я Краснознаменная мотострелковая дивизия ЗВО отметила 75-летие со дня образования. function.mil.ru. 06.06.2018. Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 15 грудня 2018.
  3. ↑ Inc, TV Rain (29 серпня 2014). Они погибли от осколков во время минометного обстрела. tvrain.ru. Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 27 листопада 2019.
  4. ↑ Новые дивизии российских ВС появятся в Ельне, Воронеже и Ростове-на-Дону. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 27 листопада 2019.
  5. ↑ На Харківщині вбито командира мотострілецького полку РФ — ЗМІ. 15.03.2022, 20:52. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022.
  6. ↑ Cooper, Tom (6 квітня 2022). Ukraine War, 4–5 April, 2022. Medium (англ.). Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
  7. ↑ Тотальний наступ РФ у зоні ООС та атака ЗСУ на Херсон із трьох сторін — розбір військового аналітика. ФОКУС (укр.). 6 квітня 2022. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
  8. ↑ 100-й ченстоховский полк. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 27 листопада 2019.
  9. ↑ Западный военный округ. Milkavkaz (рос.). 6 лютого 2016. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 3 травня 2017.
  10. ↑ Нырков Сергей Семёнович.
  11. ↑ Командиром Вислинской мотострелковой дивизии назначен полковник Алексей Авдеев. Пресс-служба Западного военного округа. 12.01.2019. Архів оригіналу за 31 липня 2020. Процитовано 22 липня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=3-тя_мотострілецька_дивізія_(РФ)&oldid=41842212