90 (число)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

90

дев'ятдесят

87 88 89 90 91 92 93

Факторизація: 2×3×3×5
Римський запис: XC
Двійкове: 101 1010
Вісімкове: 132
Шістнадцяткове: 5a
Натуральні числа   Список чисел

90 (дев'яносто або дев'ятдеся́т) — натуральне число між 89 і 91.

Назва[ред.ред. код]

У старих словниках для позначення числа «90» трапляється форма «дев'ятьдесят» (у «Словарі Грінченка» наводиться тільки ця форма)[1], у сучасних словниках (СУМ-11) — форма «дев'яносто». Першій формі надана перевага і в словниках 1920-30-х років[2].

Слово «дев'яносто» є унікальною східнослов'янською лексемою, невідомою в інших слов'янських мовах[3]. Воно вважається похідним від прасл. *devenosъto < пра-і.е. neu̯enǝ(d)k̑m̥ta («дев'ять десятків»)[3]. За іншою версією, «дев'яносто» утворене від словосполучення *дев'ять-до-ста — з наступною дисиміляцією д — н, або від *деся-до-ста[3][4].

Слово «дев'ятьдесят» нетипове для східнослов'янських мов, в Україні поширене в південно-західних говірках. У західнослов'янських і південнослов'янських, навпаки, вживається тільки лексема «дев'ятьдесят» (пол. dziewięćdziesiąt, чеськ. devadesát, болг. і мак. деведесет, серб. деведесет/devedeset, словен. devétdeset, стцерк.-слов. девѧть десѧтъ). Походить від прасл. *devętъ desętъ («дев'ять десятків»)[3].

Позначення[ред.ред. код]

  • З XIV століття у кирилиці позначалося буквою Ч (червь), раніше — букою Ҁ (коппа).

Математика[ред.ред. код]

У науці[ред.ред. код]

В інших сферах[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Дев'ятьдесят // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка — К.: Кіевская старина, 1907-1909
  2. Російсько-українські словники
  3. а б в г (укр.) Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.
  4. Зоряна Купчинська, Володимир Пілецький. Історична граматика української мови. Навчальний посібник для студентів філологічних факультетів. — Видання друге, виправлене та доповнене