91 Водолія
Система 91 Водолія в інтерпретації художника | |
Дані спостереження Епоха J2000.0 | |
---|---|
Сузір’я | Водолій |
Пряме піднесення | 23г 15х 53.49482с[1] |
Схилення | –9° 05′ 15.8546″[1] |
Видима зоряна величина (V) | +4,21-4,248[2] |
Характеристики | |
Спектральний клас | |
Показник кольору (B−V) | +1.104[2] |
Показник кольору (U−B) | +1.035[2]
|
Астрометрія | |
Променева швидкість (Rv) | км/c |
Власний рух (μ) | Пр.сх.: +368.78[1] мас/р Схил.: –17.16[1] мас/р |
Паралакс (π) | 21.77[1] ± 0.29[1] мас |
Відстань | 150 св. р. (45,5 пк) |
Абсолютна зоряна величина (MV) |
|
Фізичні характеристики | |
Маса | 1.74 ± 0.35[3] M☉ |
Радіус | 10.16 ± 0.45[3] R☉ |
Світність | 49[4] L☉ |
Ефективна температура | 4,603[4] K |
Металічність | [Fe/H] –0.14[4],-0.085±0.055[5] |
Вік | 1.25+0.16 −0.34[6] млрд. років |
Інші позначення | |
Psi1 Aquarii, ADS 16633, BD–09 6156, FK5 1608, Gl 893.2, HD 219449, HIP 114855, HR 8841, LTT 9437, SAO 146598.
| |
Посилання | |
SIMBAD | дані для HD+219449 |
91 Водолія (Псі1 Водолія, ψ1 Aqr) — потрійна зоряна система[7], що розташована приблизно за 150 світлових років (45,5 пк) від Землі в сузір'ї Водолія[1]. Зорю можна побачити неозброєним оком (видима зоряна величина дорівнює +4,248m)[2]. Навколо головного компонента системи, 91 Водолія А, обертається, як мінімум, одна планета.
91 Водолія — потрійна зоря[7]. Головний компонент являє собою помаранчевий гігант спектрального класу K0 III, зорю, яка вичерпала своє термоядерне паливо і зійшла з головної послідовності[8]. Маса, радіус і світність зірки перевершують сонячні в 1,74, 10 і 49 разів відповідно[4][3]. Температура поверхні зірки значно холодніша від сонячної: вона становить 4603 K, що і додає зірці помаранчевого кольору[9]. Зона, придатна для життя в цій системі перебуває на рівні 6-7 а.о.
На відстані близько 50 кутових секунд (2250 а.о) від головного компонента розташована система з двох зірок, 91 Водолія В і С[10]. Вони розділені між собою відстанню 0,3 кутової секунди[8]. Компонент B являє собою слабкий помаранчевий карлик спектрального класу K3 V, з видимою зоряною величиною +9,62m. 91 Водолія С — тьмяний білий карлик класу DA із зоряною величиною +10,1m[10].
Відомо про існування подвійної системи CCDM J23159-0905DE. Зірки D (mv = +13) і E (mv = +14) розташовані відповідно на відстанях приблизно 80,4 і 19,7 кутової секунди від системи 91 Водолія[10]. Поки не зрозуміло, чи пов'язані вони гравітаційно з системою 91 Водолія[11][12].
2003 року група американських астрономів оголосила про відкриття екзопланети біля зорі 91 Водолія А. Планета являє собою масивний газовий гігант, з масою майже втричі більшою, ніж маса Юпітер[13]. Вона обертається навколо батьківської зорі по майже круговій орбіті, на середній відстані 0,3 а. о.[13] Рік на ній триває 182 земних дні[14]. Екзопланета належить до класу гарячих юпітерів.
Планета |
Маса (MJ) |
Радіус (RJ) |
Період обертання (днів) |
Велика напіввісь орбіти(а.о.) |
Ексцентриситет орбіти |
---|---|---|---|---|---|
b | ≥2,9 | ? | 182 | 0,3 | 0 |
- ↑ а б в г д е ж van Leeuwen, F. (November 2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357.
- ↑ а б в г Jennens, P. A.; Helfer, H. L. (September 1975), A new photometric metal abundance and luminosity calibration for field G and K giants., Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 172: 667—679, Bibcode:1975MNRAS.172..667J.
- ↑ а б в Ghezzi, L. та ін. (December 2010), Metallicities of Planet-hosting Stars: A Sample of Giants and Subgiants, The Astrophysical Journal, 725 (1): 721—733, arXiv:1008.3539, Bibcode:2010ApJ...725..721G, doi:10.1088/0004-637X/725/1/721.
- ↑ а б в г Massarotti, Alessandro та ін. (January 2008), Rotational and Radial Velocities for a Sample of 761 HIPPARCOS Giants and the Role of Binarity, The Astronomical Journal, 135 (1): 209—231, Bibcode:2008AJ....135..209M, doi:10.1088/0004-6256/135/1/209.
- ↑ 91 Водолія на сайті Планетні системи. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 червня 2015.
- ↑ Chanamé, Julio; Ramírez, Iván (February 2012), Toward Precise Ages for Single Stars in the Field. Gyrochronology Constraints at Several Gyr Using Wide Binaries. I. Ages for Initial Sample, The Astrophysical Journal, 746 (1): 102, arXiv:1109.0013, Bibcode:2012ApJ...746..102C, doi:10.1088/0004-637X/746/1/102
- ↑ а б Eggleton, P. P.; Tokovinin, A. A. (September 2008), A catalogue of multiplicity among bright stellar systems, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 389 (2): 869—879, arXiv:0806.2878, Bibcode:2008MNRAS.389..869E, doi:10.1111/j.1365-2966.2008.13596.x.
- ↑ а б Buscombe, W. (1962), Spectral classification of Southern fundamental stars, Mount Stromlo Observatory Mimeogram, 4, Bibcode:1962MtSOM...4....1B.
{{citation}}
:|access-date=
вимагає|url=
(довідка) - ↑ The Colour of Stars, Australia Telescope, Outreach and Education, Commonwealth Scientific and Industrial Research Organisation, 21 грудня 2004, архів оригіналу за 10 березня 2012, процитовано 16 січня 2012.
- ↑ а б в Roell, T.; Neuhäuser, R.; Seifahrt, A.; Mugrauer, M. (June 2012), Extrasolar planets in stellar multiple systems, Astronomy & Astrophysics, 542: A92, arXiv:1204.4833, Bibcode:2012A&A...542A..92R, doi:10.1051/0004-6361/201118051
- ↑ WDS catalogue. Архів оригіналу за 31 січня 2009. Процитовано 18 червня 2015.
- ↑ The Catalogue of Components of Double and Multiple. Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 18 червня 2015.
- ↑ а б Raghavan, Deepak та ін. (July 2006), Two Suns in The Sky: Stellar Multiplicity in Exoplanet Systems, The Astrophysical Journal, 646 (1): 523—542, arXiv:astro-ph/0603836, Bibcode:2006ApJ...646..523R, doi:10.1086/504823.
- ↑ Mitchell, D. S.; S. Frink; A. Quirrenbach; D. A. Fischer; G. W. Marcy; R. P. Butler (5 січня 2004). Four Substellar Companions Found Around K Giant Stars. Bulletin of the American Astronomical Society, 35#5; AAS 203rd Meeting; Session 17 Extra Solar Planets. Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 28 листопада 2009.
- Simbad query result for GJ 893.2 A. Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 28 листопада 2009.
- Simbad query result for GJ 893.2 B. Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 28 листопада 2009.
- VizieR Detailed Page for HR 8841, архів оригіналу за 19 травня 2011, процитовано 28 листопада 2009.
- SIMBAD: HD 219449 -- High proper-motion Star
- Extrasolar Planets Encyclopaedia: 91 Aqr [Архівовано 5 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Extrasolar Visions: 91 Aquarii
- Orbit simulation
- Image Psi Aquarii
- sky-map.org/ ψα Aqr [Архівовано 4 жовтня 2011 у Wayback Machine.]