949A Антей (тип атомних підводних човнів СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Проект 949А Антей
Oscar II class SSGN.svg
Oscar class submarine 3.jpg
Під прапором СРСР СРСР
Спуск на воду 1986-1996 рр (11 човнів)
Виведений зі складу флоту з 2000 р
Основні характеристики
Тип корабля Підводний човен атомний (багатоцільовий з ракетами крилатими)
Головний конструктор Баранов І.Л.
Класифікація НАТО Oscar-II
Швидкість (надводна) 15 вузлів (29 км/год)
Швидкість (підводна) 32 вузлів (60 км/год)
Робоча глибина занурення 500-520 м
Гранична глибина занурення 600 м
Автономність плавания 120 діб
Екіпаж 130 осіб
Вартість 226 млн рублів СРСР у цінах 1980 року (400 млн $)
Розміри
Водотоннажність надводна 14700 т
Водотоннажність підводна 24000 т
Довжина найбільша (по КВЛ) 154 м
Ширина корпусу найб. 18,2 м
Середня осадка (по КВЛ) 9,2 м
Силова установка
2 водо-водяних реакторів ОК-650В потужністю по 190 МВт, 2 паротурбіни потужністю 98000 к. с.
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
Носові: 2 ТА калібру 650-мм (8-12 торпед) і 4 ТА калібру 533-мм (16 торпед)
Ракетне озброєння 24 ракети крилаті ЗМ-45 в 12 контейнерах ПУ ПКР

комплексу П-700 «Граніт»

Проект 949А Антей — серія атомних підводних човнів (ПЧАРК) здатних нести крилаті ракети класу “корабель-земля”. Проект є модифікацією проекту 949 Граніт. Побудовано і передано флоту 11 човни цього проекту. Планувалося побудувати 18 човнів. Човни 949А Антей проекту призначалися для знищення авіанесучих з'єднань і були продовженням відповіді СРСР на прийняття на озброєння у США атомних авіаносців класу Німіц.


Історія[ред. | ред. код]

Конструкція[ред. | ред. код]

Корпус[ред. | ред. код]

Двокорпусні, відстань між легким і міцним корпусами становить 3,5 м, що дає значний запас плавучості (30%) і додатковий захист від підводних вибухів. Міцний корпус розділений на десять відсіків. Човни проекту здатні лягати на ґрунт. Через специфічну форму корпусу ці човни на флоті називали “батонами”.

Енергетичне обладнання[ред. | ред. код]

Радіоелектронне і гідроакустичне обладнання[ред. | ред. код]

Система прийняття, обробка інформації з супутників і видача цілевказань для використовування ракетного озброєння, встановлена на човнах проекту, проектувалося в київському НВО “Квант”

Озброєння[ред. | ред. код]

24 ракети 3М-45 комплексу П-700 «Граніт» є головним озброєнням човнів. Контейнери з двома ракетами розташовані в два ряди у середній частині човна з обох сторін поза міцним корпусом під кутом 40-45°, котрі закриваються кришками-обтікачами.

Торпедне озброєння представлене 2-ма 650-мм і 4-ма 533-мм торпедними апаратами. В боєкомплект входять 8-12 ракето-торпед,

Експлуатація[ред. | ред. код]

Ремонти і модернізації[ред. | ред. код]

Розроблений ЦКБ «Рубин» проект модернізації з метою заміни ракетного комплексу “Граніт” на більш сучасний “Онікс”

Інциденти[ред. | ред. код]

Бойове використання[ред. | ред. код]

Сучасний статус і перспективи[ред. | ред. код]

Оцінка проекту[ред. | ред. код]

Човни проекту є найчисленнішим класом кораблів, котрі мають на озброєнні ракети “Граніт” і вони є лідерами за кількістю пускових установок на одному носії. Сьогодні човни проекту 949А, разом з бомбардувальниками ТУ22М3 авіації ВМФ Росії є головним засобом протидії ударним авіанесучим групам ВМС США.

Представники[ред. | ред. код]

Назва Заводський номер Закладений Спущений на воду Прийнятий флотом Виведений з Флоту
К-148 Краснодар
618
22 липня 1982
3 березня 1985
30 вересня 1986
на утилізації
К-173 Красноярськ
618
4 серпня 1983
27 березня 1986
31 грудня 1986
у відстої
К-132 Іркутськ
619
8 травня 1985
27 грудня 1987
30 грудня 1988
ТОФ, в ремонті
К-119 Воронеж
636
25 лютого 1986
16 грудня 1988
29 грудня 1989
ПФ
К-410 Смоленськ
637
9 грудня 1986
20 січня 1990
22 грудя 1990
ТОФ, в резерві
К-442 Челябінськ
638
28 грудя 1990
ТОФ, в резерві
К-456 Твер (Касатка, Вілючинськ)
649
9 січня 1988
28 червня 1991
18 серпня 1992
ТОФ
К-266 Орел
650
19 січня 1989
22 травня 1992
30 грудня
ПФ
К-186 Омськ
651
13 липня 1989
10 травня 1993
15 грудня 1993
К-141 Курськ
662
22 березня 1992
16 травня 1994
20 січня 1996
загинула 12 серпня 2000
К-150 Томськ
663
27 серпня 1991
20 липня 1996
30 грудня 1996
ТОФ, в ремонті
К-139 Білгород
664
24 липня 1992
прийнято рішення не добудовувати при готовності 80%
К-135 «Волгоград
676
2 серпня 1993
знятий з виробництва, законсервований

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]