997
Рік: | |
---|---|
Десятиліття: | |
Століття: | |
Тисячоліття: |
Григоріанський | 997 CMXCVII |
Ab urbe condita | 1750 |
Ассирійський | 5747 |
Бенгальський | 404 |
Берберський | 1947 |
Буддистський | 1541 |
Бірманський | 359 |
Візантійський | 6505–6506 |
Китайський | 丙申年 (вогняний макак) 3693 або 3633 — до — 丁酉年 (вогняний півень) 3694 або 3634 |
Коптський | 713–714 |
Ефіопський | 989–990 |
Єврейський | 4757–4758 |
Індуські календарі | |
- Вікрам самват | 1053–1054 |
- Шака самват | 918–919 |
- Калі Юґа | 4097–4098 |
Іранський | 375–376 |
Ісламський | 386–387 |
Японський | Тьотоку 3 (長徳3年) |
Яванський | 898–899 |
Юліанський | 997 CMXCVII |
Корейський | 3330 |
Тайванський | 915 до РК 民前915年 |
Тайський сонячний | 1539–1540 |
Раннє Середньовіччя • Епоха вікінгів • Золота доба ісламу • Реконкіста
Геополітична ситуація[ред. | ред. код]
Візантію очолює Василій II Болгаробійця. Оттон III є імператором Священній Римській імперії. Королем Західного Франкського королівства став, принаймні формально, Роберт II Побожний.
Апеннінський півострів розділений між численними державами: північ належить Священній Римській імперії, середню частину займає Папська область, на південь від Римської області лежать невеликі незалежні герцогства, деякі області на півночі та на півдні належать Візантії, інші окупували сарацини. Південь Піренейського півострова займає Кордовський халіфат на чолі з Хішамом II. Північну частину півострова займають королівство Астурія і королівство Галісія та королівство Леон, де править Бермудо II. Королівство Англія очолює Етельред Нерозумний.
У Київській Русі триває правління Володимира. У Польщі править Болеслав I Хоробрий. Перше Болгарське царство частково захоплене Візантією, в іншій частині править цар Самуїл. У Хорватії почалося правління Светослава Суроньї. Великим князем мадярів став Стефан I.
Аббасидський халіфат очолює аль-Кадір, в Єгипті владу утримують Фатіміди, в Середній Азії — Саманіди, починається становлення держави Газневідів. У Китаї продовжується правління династії Сун. Значними державами Індії є Пала, Пратіхара, Чола. В Японії триває період Хей'ан.
Події[ред. | ред. код]

- Римляни на чолі з Джованні Крешченці, впливовою фігурою в місті, змістили папу Григорія V й при підтримці Візантії проголосили папою Івана XVI. Це змусило імператора Священної Римської імперії Оттона III розпочати похід в Італію.
- Папа Григорій V офіційно коронував Самуїла царем Болгарї.
- Королем Хорватії став Светослав Суронья. Почалася війна за престол між Светославом та його братами Крешиміром і Гойславом.
- Великим князем мадярів став Стефан I.
- Адальберт Празький (святий Войцех) загинув, виконуюючи місію з христианізації пруссів.
- Фактичний правитель Кордовського халіфату Аль-Мансур здійснив похід у Галісію[1].
- Китайським імператором став Чжень-цзун з династії Сун.
Народились[ред. | ред. код]
Померли[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Évariste Lévi-Provençal // Histoire de l'Espagne musulmane, Volume 2 // Maisonneuve & Larose, 1999 (ISBN 978-2-7068-1387-0)