Вибрана стаття
«Залізна ластівка» — третій студійний альбом українського гурту The Hardkiss, що вийшов 2018 року. Концептуальна платівка, присвячена темам космосу та кохання. Альбом містить 17 композицій у жанрі попроку, де поєднуються гітарна та електронна музика, ліричні композиції та енергійні пісні, а також чотири мелодекламації віршів, написаних вокалісткою Юлією Саніною. На вісім пісень було знято відеокліпи: «Журавлі», «Кораблі», «Мелодія», «Free Me», «Коханці», «Серце», «Хто, як не ти» та «00:00».
Альбом «Залізна ластівка» визнано одним із головних українських музичних релізів 2018 року. Платівка принесла The Hardkiss національні премії YUNA та «Золота жар-птиця» у номінаціях за найкращий альбом, найкраще концертне шоу, найкращу пісню українською мовою та найкращу баладу року. Історія «залізної ластівки» знайшла продовження в наступному студійному альбомі The Hardkiss «Жива і не залізна» (2021).
Добра стаття
Розетський камінь — гранодіоритова стела, яку 1799 року під час єгипетського походу Наполеона знайшли французькі військовики.
На камені висічено три версії указу мемфіських жерців, виданого в Мемфісі (Єгипет) 196 року до н. е., за правління династії Птолемеїв від імені царя Птолемея V Епіфана. Верхній і середній тексти написано давньоєгипетською мовою: перший — ієрогліфами (священною мовою жерців), другий — демотичним письмом (поширений тоді скоропис). Нижній текст виконано давньогрецькою мовою койне..
Хоча тепер відомо, що Розетський камінь не є унікальним, саме він став ключем до сучасного розуміння давньоєгипетської літератури та цивілізації. Нині термін Розетський камінь вживають і в переносному значенні — щоб позначити вирішальну підказку у вивченні якоїсь нової галузі знань.
Вибране зображення
Вибраний список
Гаррі Парч (1901—1974) — американський композитор, теоретик музики, філософ та винахідник. Починаючи з 1930-х років він побудував понад двадцять музичних інструментів, серед яких модифіковані альти, гітари, кіфари, маримби, фісгармонії, канони та багато інших.
Музика Гаррі Парча написана в чистому строї, що походив зі Стародавньої Греції і вимагав настроювання інструментів «на слух». В XIX столітті в європейській музиці чистий стрій витіснила рівномірна темперація, що дозволяла грати на клавішних інструментах в будь-якій тональності. Натомість Парч вважав чистий стрій більш відповідним власним композиційним потребам. Він ділив октаву не на 12 півтонів, а на 43 нерівномірні інтервали натурального звукоряду, утворені основним тоном та його гармонічними обертонами. Більшість сучасних інструментів не підтримувала такий стрій, тож Парчу довелося будувати власні інструменти. Парч починав із невеликих композицій під акомпанемент поодиноких інструментів, та поступово перейшов до створення масштабних вистав, які називав «тотальним театром», що поєднували спів, танець, декламацію та гру на музичних інструментах.
.jpg)
