Іакінф (Бічурін)
Іакінф | |
---|---|
Ім'я при народженні | рос. Никита Яковлевич Бичурин[1][2] |
Народився | 29 серпня (9 вересня) 1777[1][3][5], 27 серпня 1777[4] або 1777[6] Тіпнери, Цивільський повітd, Казанська губернія, Російська імперія |
Помер | 11 (23) травня 1853[1][3][…] Санкт-Петербург, Російська імперія |
Поховання | Лазарівське кладовище (Санкт-Петербург) |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | мандрівник-дослідник, історик, місіонер, синолог, географ, священник |
Галузь | китаєзнавство |
Alma mater | Казанська духовна академія |
Знання мов | російська |
Заклад | Азійський департамент |
Членство | Петербурзька академія наук |
Magnum opus | Система Палладія |
Конфесія | православ'я |
Нагороди | |
Іакінф (в миру Мики́та Я́кович Бічу́рін; *1777 — †1853) — архімандрит Православної російської церкви; дипломат, сходознавець і мандрівник, знавець китайської мови, один з основоположників російської синології. Член-кореспондент Імператорської Санкт-Петербурзької академії наук (з 17 грудня 1828 року)[7][8].
Біографія
Син сільського дяка. У 1799 році закінчив духовну семінарію в Казані.
У 1807—1822 роках був архімандритом російської духовної місії в Пекіні, де досконало вивчив китайську мову і зібрав багато матеріалів, які пізніше використав у численних наук, працях з мови, історії, культури, етнографії і філософії Китаю.
У 1822 році за «байдужість» до релігійних справ був позбавлений сану архімандрита, а у 1823 році засланий до Валаамського монастиря. З 1826 року — перекладач Азійського департаменту.
З 1828 року — член-кореспондент АН, з 1831 року — член Паризького азійського товариства.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Проф. А. И. Макаровский. Архимандрит Иакинф Бичурин — православный миссионер и русский синолог
Примітки
- ↑ а б в г Н. Веселовский Иакинф (Бичурин) // Русский биографический словарь — СПб: 1897. — Т. 8. — С. 153–155.
- ↑ Иакинф // Итамарка — Каринский — 1914. — Т. 20.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Сотрудники Российской национальной библиотеки
- ↑ Исаев Ю. Н. Чувашская энциклопедия — Чувашское книжное издательство, 2006. — 2567 с. — ISBN 978-5-7670-1471-2
- ↑ Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. — ISBN 5-8402-0230-4
- ↑ Чувашская энциклопедия
- ↑ Культурное наследие Чувашии>
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 9 вересня
- Народились 1777
- Народились 27 серпня
- Уродженці Казанської губернії
- Померли 23 травня
- Померли 1853
- Померли в Санкт-Петербурзі
- Поховані на Лазарівському кладовищі (Санкт-Петербург)
- Випускники Казанської духовної академії
- Лауреати Демидівської премії
- Уродженці Чувашії
- Поховані в Олександро-Невській лаврі
- Китаєзнавці
- Архімандрити Російської православної церкви