Азотисті основи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:21, 9 квітня 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Азо́тисті осно́ви — гетероциклічні органічні сполуки, похідні піримідину і пурину, що входять до складу нуклеїнових кислот. До них відносять аденін, гуанін, тимін, цитозин і урацил.

Аденін і гуанін є похідними пурину, а цитозин, урацил і тимін — похідні піримідину.

Тимін зустрічається тільки в ДНК, в РНК його замінює урацил, який відрізняється від тиміну відсутністю метильної групи близько 5 атома вуглецю.

Азотисті основи, з'єднуючись з молекулою рибози або дезоксирибози, утворюють нуклеозиди. Нуклеозиди, в яких до 5 атомів вуглецю приєднана одна або декілька фосфатних груп, називаються нуклеотидами, які і є будівельними блоками молекул нуклеїнових кислот — ДНК і РНК.

Джерела

Посилання