Альба-Лонга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альба-Лонга
лат. Alba Longa
Сучасне розташуванняСтародавній Рим і Італія
Географічні координати41°44′49″ пн. ш. 12°39′01″ сх. д. / 41.74691° пн. ш. 12.65026° сх. д. / 41.74691; 12.65026
Історія
ЗаснуванняXII століття до н. е.
Кінець існування673 до н. е.

Альба-Лонга (лат. Alba Longa) — стародавнє латинське місто на південний схід від Риму. За легендою Альба-Лонга заснована близько 1152 р. до н. е. Асканієм, сином Енея, який прийняв пізніше ім'я Юл і став засновником роду Юліїв. Біля початку 1-го тис. до н. е. було центром Латинського союзу, в VII ст. до н. е. (за царя Тулла Гостілія) було зруйновано римлянами в ході війни, мешканці його переселені в Рим, але святилище Юпітера Лаціариса, що знаходилось в Альба-Лонзі, залишилось священним центром союзу.

На думку антикознавця Р. Лароша, епонімом міста був його міфічний цар Альба Сільвій[1].

Примітки

  1. Laroche, 1982, с. 117—118.

Джерела

  • Roland A. Laroche. The Alban King-List in Dionysius I, 70-71: A Numerical Analysis : [англ.]. — Historia: Zeitschrift für Alte Geschichte. — 1982. — № 1. — С. 112—120.

Посилання

Альба-Лонга(італ.)