Перейти до вмісту

Барисфера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:37, 28 березня 2021, створена A.sav (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Барисфе́ра (грец. βαρυς — важкий, σφαιρα — куля) — внутрішня частина Землі, що включає ядро і проміжну оболонку, або мантію. Центральна область планети з глибини 2 900 км від поверхні. Іноді під барисферою розуміють лише ядро Землі.

Внутрішня будова барисфери встановлюється за даними вивчення швидкості проходження сейсмічних хвиль, що вказують на різну густину речовини; остання зростає до центра від 5,5 г/см³ до 12 г/см³. За станом речовини барисфера являє собою масу умовно залізо-нікелевого складу, що перебуває під високим тиском. Температура в барисфері сягає 2000—5000 °C, тиск — 3,5 млн. атм.

Історично існувало 3 гіпотези щодо стану барисфери:

  • Гіпотеза газоподібного стану ядра базувалась на підвищенні температури в міру заглиблення, в зв'язку з чим у центрі земної кулі температури повинні бути дуже високими і речовини ядра переходять у газоподібний стан.
  • Гіпотеза рідкого стану ядра виходить з фізичних законів, за якими при величезному тиску всередині Землі речовина повинна перебувати в рідкому стані.
  • Гіпотеза твердого стану ядра. На її перевагу свідчить велика питома вага центральних частин Землі та великий тиск, при якому речовина повинна залишатись у твердому стані.

Сучасна геофізика виходить з теорії двошарової будови ядра Землі, де зовнішня оболонка знаходиться у рідкому стані, а внутрішня — твердому.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]