Перейти до вмісту

Глотка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:43, 23 грудня 2021, створена 195.238.116.3 (обговорення) (В Другому реченні була помилка, в слові "Зовнішня" було "Гновнішня".)
Ділення глотки на носоглотку, ротоглотку, гортаноглотку

Гло́тка, про́лиг[1], горлянка[1] (лат. pharynx, гр. φάρυγξ) — лійкуватий канал завдовжки 11—12 см, звернений розширеною частиною краніально й сплющений у дорсовентральному напрямку. Зовнішня частина глотки зрощена з основою черепа. На рівні межі 6 й 7 шийних хребців глотка (пролиг) переходить у стравохід.[2] У дорослої людини глотка вдвоє довша від рота. У глотці перехрещуються шляхи повітря та їжі.

У порожнині глотки виділяють три частини: носову, ротову й гортанну (відповідно: носоглотка або носопролиг[3] чи носогорло[4]; ротоглотка чи ротогорло[4]; гортаноглотка чи гортаногорло[4]). Спереду носогорло сполучається з носовою порожниною через хоани, ротогорло з порожниною рота сполучається зівом, гортаногорло гортанним отвором сполучається з гортанню. Задня стінка глотки відділена від передньої поверхні хребта прошарком рихлої сполучної тканини, тому глотка рухлива. На рівні хоан на бічних стінках носоглотки з обох боків містяться глоткові отвори слухових (Євстахієвих) труб, крізь котрі порожнина середнього вуха сполучається з довкіллям. Поблизу цього отвору (між ним і піднебінною занавіскою) містяться трубні мигдалики. На межі між верхньою і задніми стінками глотки розташовується непарний глотковий мигдалик. Стінка глотки складається з 3 шарів: зовнішня оболонка побудована із сполучної тканини, м'язова оболонка (5 м'язів та сполучнотканинних отворів — швів), слизова оболонка (є продовженням слизової оболонки носа та рота, вкрита багатошаровим війчастим епітелієм)

Функції

У ротовій частині глотки перехрещуються дихальний і травний шляхи. З порожнини носа повітря проходить через хоани в гортань. При цьому м'яке піднебіння опускається, а надгортанник піднімається. М'язи глотки послідовно скорочуються і проштовхують їжу у стравохід.

Посилання

  1. а б Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов).
  2. Неттер Ф. (переклад Цегельского А.А.) (2004). Атлас анатомії людини. Льві: Наутілус. с. 592. ISBN 966-95745-8-7.
  3. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов).
  4. а б в Шегедин, М. Б. та ін. (2011). Медсестринство в оториноларингології: Навчальний посібник (українською) . Нова книга. ISBN 978-966-382-334-8. {{cite book}}: Явне використання «та ін.» у: |first= (довідка)