Перейти до вмісту

Головне квантове число

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:02, 10 березня 2021, створена Alex 1958 (обговорення | внесок) (уточнення)

Головне́ ква́нтове число́натуральне число, що позначає номер енергетичного рівня в атомі. Характеризує енергію електронів, що займають даний енергетичний рівень. Із зростаючим головним квантовим числом зростають радіус орбіти і енергія електрона. Головне квантове число позначається як n.

Для атома водню енергія рівнів без врахування релятивістських поправок визначається тільки головним квантовим числом:

,

де R — стала Рідберга. Для інших атомів такої простої залежності не існує, однак, енергетичні рівні електронів розпадаються, залежно від енергії, на групи, які можна поставити у відповідність з головним квантовим числом. Ці групи рівнів називають електронними оболонками.

Найбільше число електронів на електронній оболонці визначається за формулою:

.

Головне квантове число визначає число вузлових точок радіальних атомних хвильових функцій.

Див. також

Джерела

  • Білий М.У. (1973). Атомна фізика. Київ: Вища школа.

Література

  • Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0