Дачне (Одеський район)
| село Дачне | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Одеський район
|
| Рада | Дачненська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51100150010077639 |
| Облікова картка | Дачне (Одеський район) |
| Основні дані | |
| Засноване | 1967 |
| Населення | 8549 |
| Площа | 7,08 км² |
| Густота населення | 1207,49 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67624 |
| Телефонний код | +380 4852 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°34′39″ пн. ш. 30°32′56″ сх. д. / 46.57750° пн. ш. 30.54889° сх. д.Координати: 46°34′39″ пн. ш. 30°32′56″ сх. д. / 46.57750° пн. ш. 30.54889° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
76 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67624, Одеська область, Одеський район, с. Дачне, вул. Шахтарська, 8а |
| Карта | |
  Дачне | |
 Дачне | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Да́чне — село в Україні, у Одеському районі Одеської області, адміністративний центр Дачненської сільської громади. Населення становить 8549 осіб. Відстань до м. Одеса — 22 км. В селі знаходяться залізнична станція «Дачна», котра має сполучення з Одесою. Село знаходиться біля траси міжнародного значення М05 (E95). Дістатися до Одеси можливо за допомогою електропотягу та маршрутного таксі № 46.
Історія
Засновано в 90-х роках XVIII ст. селянами, що втікали від панщини із центральних губерній імперії. До 1917 року село входить до складу Одеського градоначальства.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 69 жителів села[1].
01.02.1945 р. х. Кабаченка[2] перейменовано на х. Дачний.[3][4]
12 вересня 1967 року селище Дачне і село Гнилякове об'єднані в село Дачне.[5]
Населення
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 8428 осіб, з яких 3779 чоловіків та 4649 жінок.[6]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 8548 осіб.[7]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 87,31 % |
| російська | 11,26 % |
| молдовська | 0,66 % |
| білоруська | 0,25 % |
| болгарська | 0,2 % |
| вірменська | 0,07 % |
| гагаузька | 0,04 % |
| румунська | 0,01 % |
Люди
В селі народився Козюренко Олександр Григорович — український радянський художник-карикатурист.
Див. також
Примітки
- ↑ Дачне. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ Карта РККА L-36 (А), 1941(рос.)
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 01.02.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Одеської області»
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 897, 984.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1967 — № 41 — с. 451.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 26 вересня 2019.
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||
| |||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
