Денацифікація

Країни, де заборонені комунізм і нацизм

Денацифікація — система заходів зі звільнення економіки, політики, культури, ЗМІ та юриспруденції колишнього Третього рейху (Німеччини та Австрії) від впливу та наслідків націонал-соціалізму після Другої світової війни.

Програму було прийнято країнами антигітлерівської коаліції на Потсдамській конференції у серпні 1945 року. Денацифікація втілювалася в життя Контрольною радою та місцевими комісіями. 11 травня 1951 року було прийнято відповідний закон.

Денацифікація проводилась разом з демілітаризацією та демократизацією суспільства і державних інститутів.

Виконання програми денацифікації у сфері усунення колишніх функціонерів нацистського режиму з державних, політичних та керівних посад Німеччини було поступово уповільнено в зв'язку з початком Холодної війни та військового протистояння Західної Європи та комуністичного СРСР.

Щодо негерманського суспільства цей термін вжив Володимир Путін 24 лютого 2022 року в оголошенні так званої «спеціальної військової операції» в Україні, метою якої мала бути «демілітаризація та денацифікація» України. Це підтвердили наступного дня Міністр закордонних справ Сергій Лавров та прес-секретар Дмитрій Песков, який пояснив, що це означає: «В ідеалі треба звільнити Україну, зачистити її від нацистів, пронацистськи налаштованих людей та ідеологій».

Див. також

• Декомунізація

Джерела

• Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1974., стор.199

Посилання

• Денацифікація // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Український тлумачний словник онлайн^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Каталог наукової бібліотеки НПУ ім. М. П. Драгоманова^{[недоступне посилання з серпня 2019]}