Квиток
Квито́к[1] (від сер.-в.-нім. quīt через пол. kwit)[2] — документ встановленої форми, який підтверджує право особи, яка його пред'являє, на отримання послуг, що є предметом професійної діяльності організації, яка випустила в обіг (емітувала) цей квиток. Зазвичай форми квитків встановлюються та затверджуються нормативними актами (постанови, накази й т.ін.) органів державної та виконавчої влади або організацій-емітентів квитків.
Використання квитків, з огляду на простоту і зручність, є поширеним при наданні різноманітних послуг: від транспортних перевезень до масових заходів культурного, просвітницького, спортивного та іншого спрямування. Сфера застосування квитків є надзвичайно широкою, тому для визначення особливостей використання квитків для тих чи інших цілей в нормативних актах, які визначають форму та порядок використання квитків, завжди існує окремий пункт (стаття), що дає визначення термінів стосовно певного конкретного використання квитків. Тому у вжитку є декілька визначень терміну квиток, кожне з котрих є правильним для певного конкретного застосування (див.[3],[4])
Види квитків
Умовно квитки поділяються на такі групи:
- за сферою використання: на транспорті — квитки на перевезення (проїзд), у музейній, театральній, кіно-концертній діяльності, та інших видах шоу-бізнесу — вхідні квитки і т.ін.;
- за кількістю однотипних послуг: одноразові та багаторазові (на визначену кількість послуг або на визначений термін користання послугою);
- квитки на пред'явника та особові (іменні);
- за розміром оплати вартості послуги споживачем: за повну вартість (повні), за частину вартості (пільгові, наприклад, для дітей, інвалідів, учнів, пенсіонерів тощо) та безоплатні.
- за категорією користувача: службові (для працівників організації-емітента та деяких категорій державних службовців) та загального користування.
- за способом виготовлення: паперові, картонні, пластикові та з електронними елементами контролю (чипами та магнітними стрічками)
Юридичні аспекти
З точки зору цивільного права квиток є документом, що посвідчує укладення публічного договору між особою-набувачем квитка та організацією-емітентом квитка, тому на бланку квитка повинні бути вказані певні суттєві умови договору: вартість послуги, термін надання (дата) послуги, назва організації-емітента та ін. Оплата вартості квитка набувачем є фактом акцепту такого договору, з умов якого випливають зобов'язання організації-емітента квитка.
Квиток є документом, що посвідчує правовідносини суб'єктів права, тому як виготовлення, так і реалізація фальшивих (або підроблених чи перероблених) квитків є злочином і трактується кримінальним правом як шахрайство.
Користування послугою, яка надається тільки за умови придбання відповідного квитка, без наявності такого квитка (наприклад, безквитковий проїзд у громадському транспорті) є адміністративним правопорушенням і карається штрафом.
Квиток в деяких випадках виконує роль квитанції — документа, що підтверджує факт і розмір витрат. Наприклад, квиток на проїзд у залізничному чи іншому транспорті додається до авансового звіту про витрати на відрядження.
Примітки
- ↑ Квиток // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- ↑ http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1078.5280.0 [Архівовано 30 січня 2012 у Wayback Machine.] Квитки на міські автомаршрути
- ↑ http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1078.5281.0 [Архівовано 30 січня 2012 у Wayback Machine.] Квитки на приміські автомаршрути
Джерела
- Квиток // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- Цивільний кодекс України
- Большой юридический словарь. 3-е изд., доп. и перераб. / Под ред. проф. А. Я. Сухарева. — М.: ИНФРА-М, 2007
- Бойко-Гагарін А. С., Макаренко М. М. Щодо дизайну вхідного квитка у музей // Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції «Музеї та реставрація у контексті збереження культурної спадщини: актуальні виклики сучасності» (07-08 червня 2018 р.). — Київ: НАКККіМ, 2018. — С. 38-56.