Крутка крила

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геометрична крутка крила
Крутка крила на McDonnell Douglas CF-18 Hornet

Крутка крила (англ. washout) — зміна кута атаки крила (геометрична крутка) або профілю (аеродинамічна крутка) по довжині крила так, що відносна підйомна сила в стаціонарному режимі польоту зменшується до краю крила.

Звалювання літака відбувається через зрив аеродинамічного потоку від поверхні крила, при якому різко падає коефіцієнт підйомної сили. У крил з великим звуженням і сильною стріловидністю зрив потоку завжди починається з кінців крила, при цьому елерони перестають ефективно діяти, ускладнюючи вихід літака зі звалювання. Крутка крила забезпечує початок зриву потоку при звалюванні з кореневої частини крила. При цьому елерони, що знаходяться в кінцевій частині крила, продовжують діяти і забезпечують ефективні можливості виходу з критичного режиму польоту.

Ефект крутки крила також виникає на косих вітрилах та крилах дельтапланів.

Посилання

  • Попков Н.П. Аэродинамика и динамика полёта лёгких самолётов (рос.)