Лейтенант

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Погон лейтенанта Збройних сил України
Сухопутні війська ЗСУ
Військово-морські сили ЗСУ
Повітряні сили ЗСУ

Лейтена́нт (фр. lieu tenant — заступник, від lieu — місце і tenant — посідає), чота́р[1] — військове звання молодшого офіцерського складу в армії багатьох країн.

Вперше в Франції в XV століття лейтенантами стали називати осіб начальницького складу, що займали посади заступників начальників загонів (з кінця XV століття — заступників командирів рот). З другої половини XVII століття у Франції і інших країнах лейтенант — військове звання в армії і у флоті.

У Російській імперії з 1701 по 1917 звання лейтенанта існувало тільки у флоті.

У збройних силах СРСР введено ухвалою ЦВК РНК СРСР від 22 вересня 1935 року. Надається як офіцерське звання військовослужбовцям, що закінчили військові училища, і військовозобов'язаним, таким, що пройшли військову підготовку в цивільних вишах, а також в інших випадках. Молодшим лейтенантам звання лейтенант надається після закінчення встановленого терміну вислуги при позитивній атестації.

У більшості країн світу флотське звання лейтенанта відрізняється за рангом від армійського. Так, наприклад, у ВМС США флотський лейтенант відповідає армійському капітанові, а молодший лейтенант — армійському першому лейтенантові. У Збройних Силах України армійські та флотські звання лейтенантів еквівалентні.

Знаки розрізнення лейтенанта

Див. також

Примітки

  1. Лейтенант // Російсько-український словник для військовиків / А. Бурячок [та ін.]; відп. ред. Д. Гринчишин. — Київ: Варта, 1995. — С. 109. — 384 с. — ISBN 5-7707-7108-9.

Посилання