Національна мова

Національна мова — мова соціально-історичної спільноти людей, спільна мова нації, яка разом з іншими ознаками (спільність території, культури, економічного життя та ін.) характеризує конкретну націю. Національна мова виявляє постійну тенденцію до єдності й обов'язково має літературну форму існування. Це мова, яка складалася на території держави впродовж століть.

Див. також

• Державна мова

Джерела

• Гухман М. М. Національна мова // Питання формування і розвитку національних мов. — М., 1960.
• Дьячук С. Національна мова в контексті сучасних глобалізаційних процесів // Мова і культура. — 2014. — Вип. 17, т. 1. — С. 21-26.
• Українська національна та літературна мова. Тенденції розвитку української літературної мови на сучасному етапі // Зоряна Мацюк, Ніна Станкевич. Українська мова професійного спілкування: Навчальний посібник. — 3-тє видання. — К.: Видавництво «Каравела», 2010. — 352 с.
• Brann, C.M.B. «The National Language Question: Concepts and Terminology.» Logos [University of Namibia, Windhoek]. — 1994. — Vol. 14. — P. 125—134. (англ.)

Посилання

• Філіна А. П. Українська мова — національна мова українського народу / Філіна Антоніна Петрівна // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 239. — С. 68-70.