Повітряні сили Російської Федерації

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:07, 2 березня 2022, створена Денис Грушевий (обговорення | внесок) (Виправлено помилки.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Військово-повітряні сили Російської Федерації
рос. Военно-воздушные силы Российской Федерации
Велика емблема Військово-повітряних сил
Російської Федерації
На службі 7 травня 1992 — дотепер
Країна Росія Росія
Належність ЗС Російської Федерації
Вид військово-повітряні сили
Роль панування в повітрі,
повітряна розвідка,
авіаційна підтримка
Чисельність 280 000 військовиків (2014)
У складі МО Російської Федерації
Гарнізон/Штаб Москва
Штандарт блакитний
Марш Авиационный марш ВВС СССР
Війни/битви Громадянська війна в Таджикистані
Осетинсько-інгуський конфлікт
Перша чеченська війна
Вторгнення бойовиків до Дагестану (1999)
Друга чеченська війна
Російсько-грузинська війна 2008
Російська агресія в Україні 2014
Інтервенція Росії в Сирію
Вебсайт structure.mil.ru/structure/forces/air.htm
Командування
Командувач ВПС генерал-полковник Бондарєв В. М.
Знаки розрізнення
Прапор
Середня емблема
Розпізнавальний знак ВПС Росії
Петличний знак
Медіафайли на Вікісховищі

Військово-повітряні сили Російської Федерації (ВПС Росії)  — вид Збройних Сил Російської Федерації. З 2015 року входять до Повітряно-космічних сил Росії. Призначені для ведення розвідки угруповань супротивника, забезпечення (стримування) в повітрі, захисту від ударів з повітря важливих військово-економічних районів (об'єктів) країни та угруповань військ, попередження про повітряний напад, ураження об'єктів, що становлять основу військового та військово-економічного потенціалу противника, підтримки з повітря Сухопутних військ і сил флоту, десантування повітряних десантів, перевезення військ та матеріальних засобів по повітрю.

Історія

З 1910 року ВПС Російської імперії мали назву Імператорський військово-повітряний флот Росії та мали в своєму розпорядженні Станом на жовтень 1917 р. понад 300 з'єднань та частин, які включали 14 авіаційних дивізіонів, 91 авіазагін, Ескадру бомбардувальників «Ілля Муромець», що складалася з 4 бойових загонів, 87 повітроплавних загонів, 32 гідрозагони, 11 авіаційних та повітроплавних шкіл, дивізіон корабельної авіації, вісім авіапарків, а також поїзди-майстерні, авіабази, повітроплавні парки і так далі. Чисельність особового складу повітряного флоту — до 35 000 солдат та офіцерів, авіапарк налічував близько 1500 літальних апаратів.[1]

З 1922 по 1991 були у складі ВПС СРСР.

Докладніше: ВПС СРСР

Сучасні ВПС Росії було сформовано після розпаду СРСР у 1991 році. Російська Федерація отримала одні з найпотужніших у світі повітряні сили, що володіють усіма сучасними зразками озброєння та стратегічною авіацією.

Реформа 2008 року

З 2008 року ВПС Росії піддалися глибоким й масштабним перетворенням. Подібна реформа по підпорядкуванню ВПС та ППО військовим округам була проведена у 1978-86 роках у СРСР. Тоді були створені головні командування чотирьох напрямків: Західне (Польща), Південно-Західне (Молдавія), Південне (Закавказзя) і Східне (Далекий Схід). Витрати на реформу склали близько 15 мільярдів радянських карбованців. У 1986 році нова структура була визнана неспроможною і піддалася зворотній реорганізації.

У 2009 році розпочатий перехід ВПС Росії до нової організаційної структури: оперативних командувань, авіабаз та бригад повітряно-космічної оборони (зенітно-ракетних і протиракетних).

Чотири командування (колишні армії ВПС і ППО) тепер дислоковані в Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Хабаровську і Ростові-на-Дону, крім цього збережеться командування дальньої авіації (колишня 37-ма повітряна армія) і командування військово-транспортної авіації (колишня 61- я повітряна армія), а також оперативно-стратегічне командування Повітряно-Космічної Оборони (колишнє командування спеціального призначення ВПС, що включає протиракетну оборону).

Чотири командування створені за територіальним принципом, замінили 6-ть колишніх армій ВПС й ППО, що підпорядковувалися шести відповідним військовим округам. Хоча в цілому система відповідності військовим округам залишилася, однак у ряді випадків було проведено об'єднання сил колишніх армій ВПС і ППО, або частковий перерозподіл зон відповідальності.

Проведена модернізація 8 найбільших аеродромів ВПС Росії, так само командування ВПС повернулося до системи базування - 1 аеродром 1 авіаполк.

У 2010 року 4-и командування підпорядкували 4-ьом новоствореним військовим округам:

Сучасна структура ВПС Росії

Склад

ВПС Росії має на озброєнні такі літаки, вертольоти та зенітно-ракетні комплекси:

Призначення, найменування Кількість в регулярних ВПС Кількість в резерві ВВС Загальна кількість Кількість поставлених машин
Стратегічна та далека авіація: 204 90 294
Ту-22М3 124 90 214
Ту-95МС6/Ту-95МС16 32/32 64
Ту-160 16 16
Фронтова авіація: 655 301 956 39
Су-25/Су-25СМ 241/40 100 381
Су-24/Су-24М/Су-24м2 0/335/40[2] 201/0/0 566 0
Су-34 70 70 124 до 2020
Винищувальна авіація: 784 600 1282 66
МіГ-29/МіГ-29СМТ/УБТ 242/34 300 570
МіГ-31/МіГ-31БМ 252[3] 48 300
Су-27/Су-27СМ/Су-27СМ2/СМ3 252/101[4][5][6] 100 406 0/0/0
Су-30/Су-30м2/Су-30СМ 5/16/112 12 0/0/112
Су-35С 36 36 48[7]
Бойові вертольоти: 1328 1331 1331
Ка-50 8 8 5
Ка-52 78 78 140 до 2020
Мі-24П/Мі-24ПН/Мі-24ВП-М 592/28/0 620 0/0/22
Мі-28Н 98 98 97 до 2014
Мі-35М 49[8] 49
Мі-8/Мі-8АМТШ/Мі-8МТВ-5 600/~28[9]/~30 610 0/12[9]/18[10]
Мі-26 28 18 до 2014[11]
Ка-60 7 7
Розвідувальна авіація: 150 150
Су-24МР 100 100
МіГ-25 30 30
A-50/A-50У 11/1 8 20
Транспортна авіація та танкери: 284 284 60
Іл-76 210 210 39 Іл-76МД-90А до 2020
Ан-22 «Антей» 12 12
Ан-72 20 20
Ан-70 0 було заплановано 60 шт. до 2020р.[12],

але поставлено 0 шт.

Ан-124 «Руслан» 22 22
Іл-78 20 20
Зенітно-ракетні війська: (ПУ) 2140 2140
С-300ПС (С-300ПМ) 1900 1900
С-300/С-300В4[13] 200 ПУ 200 ПУ 0/?
С-400 72 ПУ[10] 72 ПУ 384 ПУ[10] (до 2020 р)
навчально-тренувальна та навчально-бойова авіація: >980 980 12
МіГ-29УБ/ МіГ-29УБТ ?/6[4]
Су-27УБ
Ту-134УБЛ
Л-39 «Альбатрос» 336 336
Як-130 29[14] 29 55 до 2017[14]
Ансат-У 19 19 40
Ка-226 9 36 6[15]

Еволюція розпізнавальних знаків

  • Розпізнавальний знак авіації Російській імперії в 1915-1918 роках та Білої армії в 1918-1922 рр.
    Розпізнавальний знак авіації Російській імперії в 1915-1918 роках та Білої армії в 1918-1922 рр.
  • Розпізнавальний знак авіації Червоної армії в 1918-1943 роках (варіант)
    Розпізнавальний знак авіації Червоної армії в 1918-1943 роках (варіант)
  • Розпізнавальний знак авіації ВПС Російської Федерації (в 2010-2013 роках)
    Розпізнавальний знак авіації ВПС Російської Федерації (в 2010-2013 роках)
  • Розпізнавальний знак авіації ЗС СРСР (з 1943 року) та Російської Федерації (в 1992-2010 роках та до березня 2013 року) Розпізнавальний знак ВПС Республіки Білорусь
    Розпізнавальний знак авіації ЗС СРСР (з 1943 року) та Російської Федерації (в 1992-2010 роках та до березня 2013 року) Розпізнавальний знак ВПС Республіки Білорусь
  • Розпізнавальний знак повітряних суден поліції та митної служби (з березня 2010 року)
    Розпізнавальний знак повітряних суден поліції та митної служби (з березня 2010 року)

Див. також

Галерея

Примітки

  1. ↑ (рос.)М. Хайрулин, В. Кондратьев Военлеты погибшей империи. Авиация в Гражданской войне
  2. ↑ ВПС РФ отримали чотири модернізованих бомбардувальника Су-24М2 — ВПК.name
  3. ↑ 7 авіабаз, 28 модернізованих аеродромів та новітні літаки — Головнокомандувач ВПС Росії генерал-полковник Олександр Зелін розповів " НВО " про розвиток вітчизняної військово…
  4. ↑ а б Перспективи ВВС Росії до 2020 року — ВПК.name
  5. ↑ Lenta.ru: Зброя: ВВС Росії отримають вісім нових винищувачів Су-27СМ
  6. ↑ На кубанській авіабазі випробували винищувачі четвертого покоління — Ольга Бондаренко — «На Кубані випробували винищувачі четвертого покоління» — Російська Газет…
  7. ↑ ВЗГЛЯД/Другий серійний Су-35С вперше пролетів над Комсомольському-на-Амурі
  8. ↑ bmpd — Мі-35М в Будьонівську
  9. ↑ а б ВВС Росії отримують поповнення — Почалося давно обіцяне переозброєння авіації
  10. ↑ а б в Росія на озброєння планує витратити 19 трлн руб. до 2020 р. — ЗБРОЯ РОСІЇ, Каталог озброєння, військової та спеціальної техніки[недоступне посилання з липня 2019]
  11. ↑ Перші Мі-26 нової будівлі — 29 жовтні 2011 — GunMan News. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 1 серпня 2012.
  12. ↑ ЦАМТО/Новини/Військові відомства України та Росії визначилися з держоборонзамовленням на ВТС Ан-70
  13. ↑ В 2011 г на озброєння поступить вдосконалена система ППО С-300 — ЗБРОЯ РОСІЇ, Каталог озброєння, військової та спеціальної техніки. Архів оригіналу за 2 березня 2011. Процитовано 1 серпня 2012.
  14. ↑ а б Журнал Зліт: В Борисоглібський УАЦ надійшло п'ять Як-130. Архів оригіналу за 3 грудня 2014. Процитовано 1 серпня 2012.
  15. ↑ Закінчено будівництво перших гелікоптерів Ка-226 для російських ВВС. Архів оригіналу за 30 квітня 2011. Процитовано 1 серпня 2012.

Джерела

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Повітряні_сили_Російської_Федерації&oldid=34752381