Підводний вулканізм
Підводний вулканізм (рос. подводный вулканизм, англ. submarine volcanism; нім. submariner Vulkanismus m, un-termeerischer Vulkanismus m) — прояви вулканічної діяльності під водою.
Опис
На великих глибинах внаслідок дії гідростатичного тиску виверження, як правило, непомітні, а на малих супроводжуються викидами великої кількості пари, газів з дрібними уламками лави.
Іноді в результаті підводних вивержень утворюються острови, наприклад, Суртсей (1963—1967 рр., Ісландія), Богослов (Берингове море). Підводний вулканізм найрозвиненіший у острівних дугах і на ложі океану.
Загальна кількість підводних вулканів сягає декількох тисяч, їх висота — від 0,5 до 5 км, форми — округлі й овальні, лава має характерну кульову (подушкоподібну) форму.
Приклади
У 1957 р. поблизу о. Фаял (Азорські острови) спостерігалося виверження підводного вулкана. Ось як змальовує це виверження відомий вулканолог Г. Газієв: «Спочатку на морі з'явилося слабке кипіння води, потім у повітря здійнявся стовп пари, а на воді з'явилися шматки плаваючої пемзи. За добу над водою вже здіймався пагорб зі шлаку висотою 100 м і шириною 1000 м. Спочатку це був острів підковоподібної форми, який згодом став півостровом». Таким чином утворилася більшість із вулканічних островів (Азорські, Гавайські, Курильські та ін.).
Найбільші підводні вулкани
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Volcano Information from the Deep Ocean Exploration Institute, Woods Hole Oceanographic Institution
- UND's Volcano World
- Britannica — Submarine Volcanoes
- United States Geological Survey
- Ring of Fire Exploration Mission
- Шнюков Е. Ф. Газовый вулканизм Черного моря / Е. Ф. Шнюков, В. П. Коболев, А. А. Пасынков ; отв. ред.: П. Ф. Гожик ; НАН Украины, Ин-т геофизики, Таврический нац. ун-т им. В. И. Вернадского . — Киев: Логос, 2013 . — 383 с.
Посилання
|
|