Східна Європа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Схі́дна Євро́па або Схід Заходу Старого Материка (Євразії) — східна частина європейського континенту (Європи, Заходу). Політичний та історико-географічний регіон Європи у який часто включають країни такі як: Росія та Туреччина (транс-континентальні країни, більша частина територій яких знаходиться на Сході Старого Материка (Євразії), в Азії).

Невід'ємною і значимою складовою Сходу Заходу (Європи) без якого неможливо зрозуміти її історію і життєдіяльність з давніх часів була і залишається Русь (Україна) себто Стара, Свята, Київська Русь з Українським господарством (державою) у її складі.

Історія

Мапа Європи під час Холодної Війни. Червоні країни вважаються східноєвропейськими

Концепція Східної Європи як єдиного культурного регіону походить з кінця XVIII століття, з епохи Просвітництва[1]. В текстах тогочасних західноєвропейських інтелектуалів та мандрівників цей політично й етнічно строкатий регіон уявлявся як великий напівдикий занедбаний край, затиснутий між Європою та Азією, цивілізацією і варварством; в якому багатство знаті сильно контрастує із бідністю інших станів; населення якого має погані манери, живе в нечистоті й холоді[1].

Напочатку Холодної Війни всі європейські країни, що перебували під впливом СРСР, вважались східноєвропейськими. Термін Східна Європа мав як політичний, так і географічний характер. Під ці критерії підпадали такі країни: СРСР, Албанія, Болгарія, Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія та НДР. Югославія ніколи не була частиною Радянського Блоку, але теж вважалась східноєвропейською країною. Символічним кордоном між західною та східною Європою була Берлінська стіна.

Стереотипи

До стереотипів східноєвропейських країн відносять гірші економічні показники, ніж у західноєвропейських країнах. Окремий стереотип пов'язаний з Балканами (Балканський півострів), що містить у собі постійні війни й міжетнічні конфлікти. Як відомо, під час розпаду Югославії на початку 1990-х років відбувалися численні війни.

Сучасність

Після закінчення Холодної Війни в 1989 р. поняття Східна Європа з кожним роком дедалі більше набуває географічного значення. З приєднанням багатьох східноєвропейських країн до Європейського Союзу на них стало поширюватися поняття Центральна Європа. Чітких кордонів між західним, центральним та східними регіонами Європи не існує. Україну у світі вважають східноєвропейською країною, хоча західні регіони країни знаходяться географічно в Центральній Європі та за культурними критеріями: (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська та Чернівецька області).

Населення (включаючи Балкани і Кавказ)

Переважна більшість мешканців Східної Європи є слов'янами за лінгвістично-етнічними походженням. Їх кількість становить 133,994,386 осіб, а з європейським населенням Російської Федерації — близько 248 млн. Основні неслов'янські народи Східної Європи — албанці, греки, литовці, латиші, естонці, угорці, румуни та молдавани. Їхня загальна чисельність — 57,632,507 осіб. Причому майже 39 відсотків (22,305,552 ос.) із них становлять румуни.


Балкани

Балкани — півострів, обмежений річкою Дунай на півночі, Адріатичним морем на заході, Середземним морем на півдні і Чорним морем на сході. Належність Балкан до Східної Європи є дискусійною. Існують три основні погляди сегрегації Балкан на Європейському континенті. Перший — це підрегіон Східної Європи. Другий — це окремий регіон. Третій — це лише політично-культурне поняття.

Балканські країни: Албанія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Греція, Північна Македонія, Румунія, Сербія, Чорногорія.

Останнім часом Словенія і Хорватія не вважаються балканськими країнами через успішні політично-економічні зміни.

Галерея

Всесвітня книга фактів ЦРУ відносить Азербайджан, Вірменію, Грузію, Казахстан та Туреччину частково або повністю до Азії, а Кіпр — до Близького Сходу:
   Eastern Europe
   Southeastern Europe
   Transcontinental

Культура

Релігія

Див. також

Примітки

  1. а б Ларі Вулф. Винайдення Східної Європи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва. — К.: Критика, 2009.
  2. Atlas of the Historical Geography of the Holy Land. Rbedrosian.com. Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 23 лютого 2013.
  3. home.comcast.net. Процитовано 23 лютого 2013.

Джерела

Література

  • Історія Центрально-Східної Європи / за ред. Л. О. Зашкільняка. — Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2001. — 660 с. — ISBN 966-613-037-8
  • Центральна і Східна Європа в XV—XVIII століттях: Питання соціально-економічної та політичної історії / ред.: Л. Зашкільняк, М. Крикун; Львів. держ. ун-т ім. І.Франка. Каф. історії слов'ян. країн. — Л., 1998. — 301 c.