Урацил
Урацил | |
---|---|
Систематична назва | Піримідин-2,4(1H,3H)-діон |
Інші назви | урацил, 2-окси-4-окси піримідин, 2,4(1H,3H)-піримідиндіон, 2,4-діоксипіримідин, 2,4-піримідиндіол |
Ідентифікатори | |
Абревіатури | У (англ. U) |
Номер CAS | 66-22-8 |
Номер EINECS | 200-621-9 |
DrugBank | DB03419 |
KEGG | D00027 і C00106 |
Назва MeSH | Uracil |
ChEBI | 17568 |
RTECS | YQ8650000 |
SMILES | O=C1NC=CC(=O)N1 |
InChI | InChI=1S/C4H4N2O2/c7-3-1-2-5-4(8)6-3/h1-2H,(H2,5,6) |
Номер Бельштейна | 606623 |
Номер Гмеліна | 2896 |
Властивості | |
Молекулярна формула | C4H4N2O2 |
Молярна маса | 112,08676 г/моль |
Тпл | 335 °C |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Урацил, У (2,4-діоксипіримідин) — піримідинова азотиста основа, що є компонентом рибонуклеїнової кислоти (РНК) і, як правило, відсутня у дезоксирибонуклеїновій кислоті (ДНК), входить до складу нуклеотиду уридину.
Характеристика
Має вигляд білого порошка або голкоподібних кристалів. Виявляє амфотерні властивості. У вільному стані не дуже добре розчиняється у воді. Здатний до таутомерії.
У складі нуклеозидів, нуклеотидів та рибонуклеїнових кислот міститься в клітинах усіх живих організмів.
У парі з аденіном, утвореній за принципом комплементарності, забезпечує стабільність молекули РНК.
Посилання
Це незавершена стаття з біохімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |