Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Циклічна група — це група , яка може бути породжена одним із своїх елементів. Тобто всі елементи групи є степенями даного елемента (або, використовуючи термінологію адитивних груп, всі елементи групи рівні
n
g
{\displaystyle ng}
, де
g
∈
G
,
n
∈
Z
{\displaystyle g\in G,n\in \mathbb {Z} }
).
Формально, для мультиплікативних груп:
G
=
⟨
a
⟩
=
{
a
n
|
n
∈
Z
}
.
{\displaystyle G=\langle a\rangle =\left\{a^{n}\ |\ n\in \mathbb {Z} \right\}.\ }
для адитивних:
G
=
⟨
a
⟩
=
{
n
a
|
n
∈
Z
}
.
{\displaystyle G=\langle a\rangle =\left\{na\ |\ n\in \mathbb {Z} \right\}.\ }
Приклади
Група
Z
{\displaystyle \mathbb {Z} }
цілих чисел з операцією додавання . Дана група є прикладом нескінченної циклічної групи.
Група
Z
/
n
Z
{\displaystyle \mathbb {Z} /n\mathbb {Z} }
цілих чисел за модулем
n
{\displaystyle n}
з операцією додавання. Дана група є прикладом скінченної циклічної групи.
Група коренів з
n
{\displaystyle n}
-го степеня з
1
{\displaystyle 1}
(в множині комплексних чисел ) з операцією множення .
Властивості
Це випливає з асоціативності групи.
Кожна скінченна циклічна група ізоморфна групі
Z
/
n
Z
{\displaystyle \mathbb {Z} /n\mathbb {Z} }
, а кожна нескінченна циклічна група ізоморфна групі
Z
{\displaystyle \mathbb {Z} }
.
Справді, для нескінченної групи можна взяти як ізоморфізм відображення, що переводить
a
k
{\displaystyle a^{k}}
в
k
{\displaystyle k}
.
Для скінченної групи порядку n використовуємо аналогічне відображення і враховуємо, що
a
n
=
1
{\displaystyle a^{n}=1}
та
n
≡
0
(
mod
n
)
.
{\displaystyle n\equiv 0{\pmod {n}}.}
У нескінченної циклічної групи є два твірні елементи:
1
{\displaystyle 1}
та
−
1
{\displaystyle -1}
; для скінченної групи порядку
n
{\displaystyle n}
їх кількість рівна функції Ейлера
φ
(
n
)
,
{\displaystyle \varphi (n),}
тобто кількості чисел менших від
n
{\displaystyle n}
і взаємно простих з
n
{\displaystyle n}
.
Для скінченної циклічної групи елемент
k
{\displaystyle k}
є твірним тоді й лише тоді коли він взаємно простий з
n
{\displaystyle n}
. Тоді існують
a
,
b
∈
Z
{\displaystyle a,b\in \mathbb {Z} }
для яких виконується
a
k
+
b
n
=
1
{\displaystyle ak+bn=1}
тобто
a
k
≡
1
(
mod
n
)
{\displaystyle ak\equiv 1{\pmod {n}}}
. Відповідно
2
a
k
≡
2
(
mod
n
)
{\displaystyle 2ak\equiv 2{\pmod {n}}}
і так для всіх елементів.
Навпаки якщо
a
k
≡
1
(
mod
n
)
{\displaystyle ak\equiv 1{\pmod {n}}}
то
a
k
−
1
{\displaystyle ak-1}
ділиться на
n
{\displaystyle n}
тобто рівне
n
b
{\displaystyle nb}
для деякого цілого
b
{\displaystyle b}
. Тоді
a
k
−
b
n
=
1
{\displaystyle ak-bn=1}
? що можливо лише для взаємно простих чисел.
Є наслідком теореми Лагранжа .
Якщо група не має власних підгруп то вона циклічна і її порядок просте число .
Теорема про підгрупи циклічної групи
Ключовим результатом для циклічних груп є наступна теорема:
Кожна підгрупа циклічної групи є циклічною.
Доведення
Нехай
G
{\displaystyle G}
— циклічна група і
H
{\displaystyle H}
— її підгрупа. Вважатимемо, що
G
{\displaystyle G}
і
H
{\displaystyle H}
не є тривіальними (тобто мають більше одного елемента).
Нехай
g
{\displaystyle g}
— твірний елемент групи
G
{\displaystyle G}
, а
n
{\displaystyle n}
— найменше додатне ціле число, таке що
g
n
∈
H
{\displaystyle g^{n}\in H}
. Твердження:
H
=
⟨
g
n
⟩
{\displaystyle H=\langle g^{n}\rangle }
⟨
g
n
⟩
⊆
H
{\displaystyle \langle g^{n}\rangle \subseteq H}
∀
a
∈
⟨
g
n
⟩
∃
z
∈
Z
∣
a
=
(
g
n
)
z
{\displaystyle {\forall a\in \langle g^{n}\rangle }\,{\exists z\in \mathbb {Z} }\mid {a=(g^{n})^{z}}}
g
n
∈
H
⇒
(
g
n
)
z
∈
H
⇒
a
∈
H
{\displaystyle g^{n}\in H\Rightarrow (g^{n})^{z}\in H\Rightarrow a\in H}
Відповідно,
⟨
g
n
⟩
⊆
H
{\displaystyle \langle g^{n}\rangle \subseteq H}
.
H
⊆
⟨
g
n
⟩
{\displaystyle H\subseteq \langle g^{n}\rangle }
Нехай
h
∈
H
{\displaystyle h\in H}
.
h
∈
H
⇒
h
∈
G
⇒
∃
x
∈
Z
∣
h
=
g
x
{\displaystyle h\in H\Rightarrow h\in G\Rightarrow \exists x\in {\mathbb {Z} }\mid h=g^{x}}
.
Згідно з алгоритмом ділення
∃
q
,
r
∈
Z
∣
0
≤
r
<
n
∧
x
=
q
n
+
r
{\displaystyle \exists q,r\in {\mathbb {Z} }\mid 0\leq r<n\land x=qn+r}
h
=
g
x
=
g
q
n
+
r
=
g
q
n
g
r
=
(
g
n
)
q
g
r
⇒
g
r
=
h
(
g
n
)
−
q
{\displaystyle \ h=g^{x}=g^{qn+r}=g^{qn}g^{r}=(g^{n})^{q}g^{r}\Rightarrow g^{r}=h(g^{n})^{-q}}
.
h
,
g
n
∈
H
⇒
g
r
∈
H
{\displaystyle h,g^{n}\in H\Rightarrow g^{r}\in H}
.
Зважаючи на вибір
n
{\displaystyle n}
і те, що
0
≤
r
<
n
{\displaystyle 0\leq r<n}
, одержуємо
r
=
0
{\displaystyle r=0}
.
r
=
0
⇒
h
=
(
g
n
)
q
g
0
=
(
g
n
)
q
∈
⟨
g
n
⟩
{\displaystyle r=0\Rightarrow h=(g^{n})^{q}g^{0}=(g^{n})^{q}\in \langle g^{n}\rangle }
.
Відповідно,
H
⊆
⟨
g
n
⟩
{\displaystyle H\subseteq \langle g^{n}\rangle }
.
Див. також
Література