Deutsche Welle
 | ||||
 | ||||
| Країна |
 Німеччина | |||
|---|---|---|---|---|
| Місто трансляції | Бонн, Берлін | |||
| Гасло | At the heart of Europe | |||
| Вперше в ефірі | 1953 | |||
| Формат | інформаційно-політична телерадіокомпанія | |||
| Власник | німецька держава | |||
| Вебсторінка | Українська служба | |||
«Німе́цька хви́ля» (нім. Deutsche Welle) — німецька державна радіостанція та телеканал, яка мовить на закордоння. Член суспільно-правового телерадіоконсорціуму ARD. Правління розміщене в Бонні, телевізійний підрозділ DW-TV розташований у Берліні. Німецька хвиля транслює радіо- й телепередачі, а також має інтернет-пропозиції тридцятьма мовами, зокрема й українською.
«Німецька хвиля» регулярно видає в ефір свої передачі ще з 3 травня 1953 року. До 2003 року станція базувалася в Кельні, проте з приводу 50-річчя центр трансляції перемістився до Бонна в нім. Schürmann-Bau («Будівля Шюрманна»), що в Боннському міжнародному діловому кварталі (урочистості відбулися 27 липня). Відтоді там виробляють радіопередачі Німецької хвилі.
За часів існування СРСР і «холодної війни», «Німецька хвиля» була одним із провідних західних радіо-ЗМІ, що передавала вільну інформацію мовами народів СРСР про життя в «Країні Рад» та у вільному світі, що придушувалася радянською цензурою. На території Радянського Союзу передачі «Німецької Хвилі» «глушилися» засобами активної радіоелектронної боротьби («шумотрон»), а саму радіостанцію радянська пропаганда прилічувала до так званих «Ворожих голосів».
Історія
«Німецька хвиля» вперше з'явилася в етері 3 травня 1953 року, радіомовлення велось німецькою мовою на коротких хвилях. Тоді з привітальним словом «дорогим землякам у всьому світі» звернувся перший федеральний президент Німеччини Теодор Хойс. Пізніше, 11 червня 1953 року, між членами співдружності громадсько-правових радіостанцій (ARD) підписується договір про заснування радіостанції Deutsche Welle на коротких хвилях.
Відповідальними за мовлення радіостанції були Північно-західнонімецька радіостанція (NWDR) та Західнонімецька радіостанція (WDR) у Кельні. Вже через рік Deutsche Welle вела програми англійською, французькою, іспанською, португальською та польською мовами.
26 жовтня 1960 року, німецький парламент ухвалив закон про заснування радіостанцій «Німецької хвилі» від 29 листопада 1960 р., у ньому йшлося, що радіостанція повинна транслюватися на коротких хвилях для Німеччини та всієї Європи. 16 грудня 1960 року закон набув чинності, відповідальність за мовлення Deutsche Welle з NWDR та WDR була скасована. Однак «Німецька хвиля», яка розташовувалась у Кельні, 7 червня 1962 року приєдналась до ARD, тому зв'язок між ними відновився.
1962 року програма радіо розширилась. Додатково передачі «Німецької хвилі» виходили перською, турецькою, російською, чеською, словацькою, угорською, сербською та хорватською мовами.
З 1963 р. мовлення велось мовою суахілі для жителів Африки, а також індонезійською, болгарською, румунською та словенською мовами. Цього ж року програми Deutsche Welle почали виходити на телебаченні. З 1964 р. «Німецька хвиля» вела мовлення грецькою, італійською, гінді та урду (офіційна мова Пакистану), а з 1970 афганськими мовами пушту та дарі. 1974 р. група Stieldorf спроєктувала та розпочала роботи з будівництва в Кельні радіостудії для Deutsche Welle та DLF, відкриття якої відбулося 1980 року.
DW українською
Розділ DW українською з українськомовною новинною стрічкою та українськомовними радіопередачами з'явився на сайті організації 27 березня 2000 року[1] 2011 року DW українською припинило радіомовлення українською, яке до цього велося на коротких хвилях.[2].
Після Революції гідності 2013 року, німецьке керівництво DW значно розширило свою діяльність в Україні, зокрема відкрили власний корпункт у Києві;[2] до цього, як і більшість світових ЗМІ, новини про Україну зі зазвичай дуже упередженим висвітленням, створювали переважно російські журналісти з корпункту у Москві. Також тоді ж 2013 року підрозділ DW українською розпочав власний однойменний україномовний телеканал з різноманітними інфомаційно-просвітницькими телепрограмами, що стали поширюватися за технологією OTT в Youtube (канал не мовить наживо цілодобово, а лише мовить менше години на добу в запису). Окрім того DW українською збільшила присутність у соцмережах та створили сторінки DW українською на Facebook та Twitter[2].
Критика
Поширення російських антиукраїнських наративів службою DW російською
2016 року українські ЗМІ повідомляли, що російськомовна служба DW російською поширює кремлівську антиукраїнську пропаганду за гроші німецьких платників податків; зокрема керівництво DW російською назвали Крим Росією та підтримали окупацію Росією Криму, поширивши на своїх офіційних сторінках у соцмережі Twitter кілька твітів із хештегом #crimeaisrussia.[3]
Цензура
28 жовтня 2021 року сайт каналу «Німецька хвиля» було заблоковано в Білорусі, це було пояснено звинуваченням у поширенні сайтів на матеріали, визнані екстремістськими білоруським судом[4].
3 лютого 2022 року, російська влада заборонила мовлення в Росії німецької медіакорпорації «Німецька хвиля», позбавила її кореспондентів акредитації та закрила корпункт у Москві. Це зроблено у відповідь на заборону мовлення у Німеччині державного російського телеканалу RT[5].
Примітки
- ↑ Що ви думаєте про українську редакцію «Німецької хвилі»? 27 березня 2000 року вийшла в ефір перша передача радіо Deutsche Welle українською мовою. dw.com/uk/. 23.03.2010
- ↑ а б в 65 років DW: 30 мов — одна хвиля. dw.com/uk/. 05.06.2018
- ↑ Кремлівська пропаганда за гроші німців. Як у Deutsche Welle назвали Крим Росією. espreso.tv. 17 серпня 2016
- ↑ В Білорусі заблокували низку іноземних ЗМІ (укр.). РБК-Україна. Процитовано 29 жовтня 2021.
- ↑ Росія заборонила роботу в країні німецької медіакорпорації DW. 18:45
Посилання
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Deutsche Welle |
- dw.com (DW англійською) (англ.)
- dw.com (DW українською)
DW українською у соцмережі «Facebook»
DW українською у соцмережі «Твіттер»- DW українською на YouTube
|
