@

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
@

Пунктуація

апостроф ( ’ ' )
дужки ( [ ], ( ), { }, ⟨ ⟩ )
двокрапка ( : )
кома ( , )
тире ( , –, —, ― )
три крапки ( …, ... )
знак оклику ( ! )
крапка ( . )
дефіс ( -, )
знак питання ( ? )
лапки ( ‘ ’, “ ”, „ “, « » )
крапка з комою ( ; )
коса риска ( / )
Розділювачі
пробіл ( ) ( ) ( ) (␠) (␢) (␣)
інтерпункт ( · )
Основні друкарські знаки
амперсанд ( & )
равлик ( @ )
зірочка ( * )
обернена коса риска ( \ )
маркер списку ( )
циркумфлекс ( ^ )
макрон ( ¯ )
хрестик ( †, ‡ )
символ градусу ( ° )
перевернутий знак оклику ( ¡ )
перевернутий знак питання ( ¿ )
октоторп ( # )
символ номера ( )
порядковий індикатор ( º, ª )
відсоток ( % )
проміле ( )
базисний пункт ( )
символ абзацу ( )
штрих ( ′, ″, ‴ )
символ параграфа ( § )
тильда ( ~ )
підкреслення ( _ )
вертикальна риска ( |, ¦ )
Інтелектуальна власність
знак охорони авторського права (©)
символ правової охорони товарного знаку (®)
символ знаку обслуговування ()
знак охорони суміжних прав
для фонограми
()
символ товарного знаку ()
Символи валют
символ валюти ( ¤ )
символи валют
฿ ฿ ¢ R$ $ Indian Rupee symbol.svg ƒ £ Kazakhstani tenge symbol.svg ¥

«At sign»

Знак @ (лігатура «at») в сучасному значенні найчастіше використовується в адресах електронної пошти і "згадках" в соціальних медіа. Серед розмовних українських назв — «равлик»[1][2][3], «собачка», «песик» або «вухо». Офіційна назва — «комерційне ет». Код в Юнікоді 0040 (64 в десятковій системі числення)

Походження[ред. | ред. код]

символ @ як велика літера у слові «амінь» у болгарській Хроніці Костянтина Манасії (бл. 1345)
Символ @ в арагонському рукописі "taula de Ariza"[4]

На думку американського вченого Бертольда Уллмана, історія знаку @ бере початок, нібито, ще з середньовіччя, коли ченці — хранителі стародавніх знань і рукописів — перекладали й переписували трактати — також і написані латиною. У латині вживається прислівник «ad», що в перекладі на сучасну англійську означає «at» («на», «в», «до») — і вказує на приналежність, напрям і наближення. У шрифті, що використовувався ченцями, буква «d» мала невеликий «хвостик», що робило її схожою на віддзеркалену цифру «6». Так «ad» досить швидко перетворилося на @.

В 2000 году Джорджо Стабіле, професор Сап'єнци, висунув іншу гіпотезу. В архіві Інституту економічної історії міста Прато поблизу Флоренції він виявив лист флорентійського купця 1535 року, де згадувалося ціна однієї «A» вина, літера «A» була прикрашена завитком і виглядала як @; Стабіле вважав, що це було скорочене позначення одиниці виміру обсягу — стандартної амфори [5][6].

У XV столітті @ з'являється знову. Іспанські купці використовували цей знак як скорочене найменування міри ваги — «arroba» (це приблизно 11,52 кг або 25.40 фунтів); саме слово походить від арабського «ар-руб» — «четверть» (четверть від ста фунтів). У 2009 році іспанський історик Хорхе Романсе виявив скорочення арроби символом @ в арагонському рукописі Taula de Ariza, написанної у 1448 році, майже з століття від листа, що досліджував Стабіле [7].

В епоху відродження @ став використовуватися для позначення ціни, а в епоху індустріальної революції (час капіталу, перших бірж, верстатів і так далі) @ незмінно трапляється в бухгалтерських звітах. Так «равлик», разом з $, #, % і іншими «рахівницькими» знаками з майже забутою семантикою перекочувала на клавіатуру.

Сучасна офіційна назва цього символу «комерційне at» бере початок з рахунків, де він використовувався в таких контекстах: 7 widgets @ $ 2 each = $ 14, що перекладається як 7 шт. по 2 дол = 14 дол. Оскільки цей символ застосовувався в бізнесі, його розмістили на клавіатурах друкарських машинок. Він був присутній вже на перших в історії друкарських машинках «Ундервуд», випущених 1885 року.

Це єдиний новий значок, який додали до коду азбуки Морзе від часів Другої світової війни. Для @ сигнал в азбуці Морзе передається комбінацією точок і тире «• — — • — •» , що відповідає літерам «А» і «С» як одному символу.[8]

«Равлик» мирно чекав своєї зоряної години до 1971 року, поки на нього не звернув увагу 29-річний Рей Томлінсон, інженер-дослідник з американської компанії BBN Technology (Bolt, Beranek and Newman) у Бостоні. Його помилково вважають не лише винахідником електронної пошти, але і власне знаку @, хоча ні тим, ні іншим він не був.

Компанія BBN Technology, в якій працював Томлінсон, наприкінці 60-х стала однією з учасниць проекту ARPANet — мережі комп'ютерів, безпосередньої попередниці Інтернету — який вівся за замовленням міністерства оборони США. В ті роки програми, що дозволяють передавати файли і послання від одного користувача до іншого, вже існували. Але відправник і одержувач користувалися одним комп'ютером.

Томлінсон якраз займався розробкою поштових програм і створенням віртуальних поштових скриньок. Власне, віртуальна поштова скринька була файлом, який відрізнявся від звичайного файлу тим, що користувачі не могли виправити текст, — тільки додати. В операції використовувалися дві програми — SNDMSG для відправлення і READMAIL для читання.

Нова програма, яку написав Томлінсон, складалася з 200 рядків коду і була комбінацією SNDMSG, READMAIL і протоколу CPYNET, що використався в ARPANet для відсилання файлів на віддалений комп'ютер. Перше послання Томлінсоном було надіслане з одного комп'ютера на іншій, що стояв в цій же лабораторії.

На «перегонку» файлу і експерименти у Томлінсону пішло півроку, перш ніж він надіслав послання зі своєї лабораторії на комп'ютер, який був дійсно, віддаленим.

Можливо, другим комп'ютером був один із тих небагатьох, що входили в ARPANet. Природно, про подію не повідомляли диктори CNN і жодних презентацій і нагороджень не було. Про те, що у Томлінсона дещо вийшло, знали не більше декількох сотень колег, що мали доступ до «прамережі».

Реймонд Самуель Томлінсон (Raymond Samuel Tomlinson) використовував клавіатуру моделі 33 Teletype, і одного прекрасного дня він кинув на неї погляд у пошуках значка, що, по-перше, не міг би трапитись ані в жодному імені або назві і що, по-друге, міг би відокремити ім'я користувача від імені комп'ютера. Це мав бути універсальний алгоритм: ім'я — знак — місце.[9]

Окрім букв і цифр на клавіатурі були й пунктуаційні знаки, серед яких і «равлик». У ті часи (до 1971 року, коли модель клавіатур була змінена), подібні знаки розташовувалися в другому ряду ліворуч.

@ був найвірнішим рішенням алгоритму, як пізніше говорив сам Томлінсон, якому протягом усього життя дошкуляли журналісти, це був єдино можливий вибір.[10][11]
23 квітня 2012 року у Женеві Інтернет Суспільство зарахувало Реймонда Томлінсона до Зали слави Інтернету.[12][13]

Справжнє народження @ пережила в 80-х, коли почалася комп'ютерна революція — ПК вийшли за межі лабораторій, і в 90-х, коли з'явилися перші веб-браузери. @ полюбилася користувачам, і навіть розповідають, що є відповідний дорожній знак.

Іменування знака в різних країнах[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Приклад використання слова «равлик» як позначення значка @ у щоденному випуску новин (укр.). телеканал «ТРК Україна». 18 лютого 2016. Процитовано 18 лютого 2016. 
  2. «Равлик» (укр.). Словник сленгу «Мислово». Процитовано 18 лютого 2016. 
  3. РАВЛИК (значок @) (укр.). Словник Юрка Зеленого. Архів оригіналу за 13 травня 2015. 
  4. La arroba no es de Sevilla (ni de Italia). purnas.com. Jorge Romance. Процитовано 2009-06-30. 
  5. Quinion, Michael (2002). Where it's at (en). Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2010-03-02. 
  6. Willan, Philip (31 июля 2000). merchant@florence wrote it first 500 years ago (en). The Guardian. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2010-03-02. 
  7. Romance, Jorge (30 июня 2009). La arroba no es de Sevilla (ni de Italia) (es). Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2010-03-02. 
  8. Звідки походить символ @?
  9. Реймонд Томлінсон — винахідник електронної пошти(англ.)
  10. Рей Томлінсон — Зал слави Інтернету, Інноватор(англ.)
  11. Інтернет зал слави відзначає Реймонда Томлінсона, чий символ @ визначає веб життя (англ.)
  12. 2012 призвані до Зали слави Інтернету (англ.)
  13. У США помер творець електронної пошти

Посилання[ред. | ред. код]