A331 (Росія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
A331 «Вілюй»

Міст через річку Мала Ботуобуйа на трасі «Вілюй»
Загальні дані
Країна Росія Росія
Мережа автомобільні дороги федерального значення Російської Федерації
Номер А331
Довжина 2146 км [1]
початок Тулун
через Братськ
Усть-Кут
Мирний
кінець Якутськ
Дорожнє покриття асфальтобетонне
цементобетонне
гравійне
OpenStreetMap 145454 ·R (Іркутська область, Саха)

CMNS: A331 у Вікісховищі

Автошлях А331 «Вілюй»автомобільна дорога федерального значення, що будується, яка повинна з'єднати Іркутську область і Якутію. Передбачається, що маршрут траси проходитиме з Тулуна Іркутської області через Братськ, Усть-Кут, Мирний з кінцевою точкою в Якутську. Довжина траси становитиме до 3 тис.км. В даний час існують ділянки майбутньої траси від Тулуна до Усть-Кута (колишня Р419), від Мирного до Якутська, решта — переважно по зимниках. Федеральна траса "Вілюй" є єдиною трасою, яка поки що не з'єднує цілий рік великі міста Росії. Асфальтове покриття є лише на невеликих ділянках поблизу Якутська, у Гірському, Вілюйському, Нюрбінському та Мирнінському районах.

Значення[ред. | ред. код]

Дорога «Вілюй» має пов'язати важкодоступні райони Якутії та півночі Іркутської області з мережею федеральних автодоріг, забезпечивши цілорічний транспортне сполучення, вихід до великих міст, а також під'їзди до родовищ корисних копалин (вздовж маршруту розробляються вуглеводневі родовища, а також знаходиться найбільше солей - Непський звід).

Історія створення[ред. | ред. код]

З XIX століття між містами та селищами Якутії та Іркутської області існував поштовий тракт (місцями важкопрохідна стежка або подоба дороги), яким здійснювався в основному верховий рух, де-не-де можна було пересуватися на собачій, оленячій упряжці і рідко на візку в основному в зимове час. Ця дорога була прокладена від Якутська до Вілюйська. Після революції було вирішено привести Вілюйський тракт у прийнятний для проїзду стан. Однак через відсутність грошей здійснити це не вдалося (тільки на окремих ділянках з'явилися схожі на щось дороги).

У 1936 році було здійснено перший пробний автопробіг ЯкутськВілюйськ, щоб визначити придатність колишнього Вілюйського тракту до автомобільного руху. З того часу на майбутній трасі з'явилися так звані «авто зимники».

Після Великої Вітчизняної війни траса будувалася зі змінним успіхом. Перша її частина — 1184 кілометри шосе «Вілюй» від Мирного до Якутська здана цілорічно в жовтні 2005 року. Але незабаром дорога знову занепала, і зараз рух можливий частково (хоча на багатьох ділянках існує навіть автобусний рух).

Маршрут[ред. | ред. код]

В Іркутській області станом на 2009 рік точно визначено лише початковий відрізок ТулунБратськУсть-Кут – Верхньомаркове, на якому вже існують регіональна та місцева автодороги. На території Якутії існує шість можливих варіантів маршруту [1] (нумерація не збігається з офіційною):

  1. від Верхньомаркова на північний схід повністю вздовж русла Олени з перетином адміністративного кордону Якутії в районі селища Вітим, далі через Ленськ та Мирний ;
  2. від Верхньомаркова по руслу Лени — до району річки Ічери (Кіренський район) - село Преображенка Катанзького району — Єрбогачон - далі на схід до Мирного;
  3. від Верхньомаркова вздовж Східного нафтопроводу (трохи північніше) без заїздів у населені пункти до перетину адміністративного кордону з Якутією в районі селища Вітим, далі через Ленськ та Мирний;
  4. від Верхньомаркова за напрямом маршруту № 3 з петлею — заїздом у село Непа;
  5. за маршрутом існуючого зимника Усть-Кут — Мирний : Верхньомаркове — Бур — Непа — Преображенка — адміністративний кордон з Якутією — далі на схід до Мирного;
  6. Верхньомаркове — Бур — Непа — Преображенка — Єрбогачон — адміністративний кордон з Якутією — далі на схід через Тас-Юрях до Мирного.

Будівництво[ред. | ред. код]

Автодорога «Вілюй» — спільний проект Якутії та Іркутської області. Адміністраціями обох регіонів лобіюється включення проекту до федеральної цільової програми «Модернізація транспортної системи Росії у 2010—2015 роках»[2]. Передбачається, що будівництво та реконструкція фінансуватимуться з федерального бюджету. Зокрема діючі ділянки місцевих автодоріг вже передані у федеральну власність.

На 2009 рік будівельні роботи проводяться на початковій ділянці. У 2009-2011 роках планується побудувати[2]:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Северная логистика. В марте будет выбран маршрут автодороги «Вилюй» // Областная газета. — . — № 24.
  2. а б Инфраструктурные проекты БЭФ: Иркутская область свяжет восточные регионы России воедино[недоступне посилання з Сентябрь 2018] // Континент Сибирь. — Проверено 12 нояб. 2009.