Перейти до вмісту

ABC (медицина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Airway: відкриття дихальних шляхів маневром закидання голови-виведення підборіддя
Breathing: перевірка наявності та якості дихання
Circulation: початок масажу серця для підтримки кровообігу у пацієнта, нездатного самостійно дихати

ABC та його варіації — це мнемонічний акронім для позначення важливих етапів при наданні першої допомоги. У своєму первісному вигляді він розшифровується як Airway, Breathing, Circulation, що значить, відповідно, «Дихальні шляхи», «Дихання» та «Кровообіг»[1]. Ці процеси життєво важливі, і кожен з них необхідний саме у такому порядку для ефективності наступного: життєздатні дихальні шляхи необхідні для дихання, щоб забезпечити насичену киснем кров для кровообігу.

Цей протокол спочатку був розроблений як допоміжний засіб для запам'ятовування для рятувальників, які виконують серцево-легеневу реанімацію, і найширше відоме використання цієї мнемоніки — це робота з пацієнтом без свідомості, хоча він також використовується як нагадування про пріоритети оцінки та лікування пацієнтів у багатьох гострих медичних та травматичних ситуаціях, від надання першої допомоги до стаціонарного лікування[2].

З моменту своєї розробки мнемоніка була розширена та модифікована, щоб відповідати різним сферам її використання, причому різні версії змінювали значення літер (наприклад, з оригінального «Circulation» на «Compressions») або додавали інші літери (наприклад, необов'язковий крок «D» для позначення «Disability» або «Defibrillation»), детальніше про варіації див. нижче.

Історія

[ред. | ред. код]

Метод «ABC» для запам'ятовування правильного протоколу серцево-легеневої реанімації майже такий же старий, як і сама ця процедура, і є важливою частиною її історії(інші мови). Протягом історії було задокументовано різноманітні методи реанімації, хоча більшість із них давали погані результати[3].

У 1957 році Петер Сафар(інші мови)[4] написав книгу «Азбука реанімації» (англ. ABC of Resuscitation)[1], яка заклала основу для масового навчання СЛР[5].

Ця нова концепція була поширена у навчальному відео 1962 року під назвою «Пульс життя» (англ. The Pulse of Life), створеному Джеймсом Джудом[en], Гаєм Нікербокером та Пітером Сафаром[6]. Джуд і Нікербокер разом з Вільямом Кувенхауеном розробили метод зовнішнього компресійного масажу грудної клітки[7], тоді як Сафар разом з Джеймсом Еламом[en] працювали над доведенням ефективності штучного дихання[8]

Їхні сукупні висновки були представлені на щорічній зустрічі Мерілендського медичного товариства 16 вересня 1960 року в Оушен-Сіті та отримали швидке та широке визнання протягом наступного десятиліття, чому сприяли їхні лекційні тури. Систему ABC для навчання серцево-легеневій реанімації незабаром прийняла Американська кардіологічна асоціація(інші мови), яка оприлюднила стандарти СЛР у 1973 році.

У 2010 році Американська кардіологічна асоціація та Міжнародний комітет з реанімації(інші мови) вирішили зосередити СЛР на зменшенні перерв у масажі серця та змінили рекомендований порядок проведення СЛР для випадків зупинки серця на CAB: Circulation (або Chest compressions), Airway, and Breathing, тобто кровообіг (або натискання на грудну клітину), забезпечення прохідності дихальних шляхів та перевірка дихання[9]:S642[10][11].

Медичне використання

[ред. | ред. код]

На всіх рівнях медичної допомоги протокол ABC існує для того, щоб нагадувати особі, яка надає цю допомогу, про важливість забезпечення прохідності дихальних шляхів, дихання та кровообігу для підтримки життя пацієнта. Ці три питання є першочерговими в будь-якому лікуванні, оскільки втрата будь-якого з цих елементів швидко призведе до смерті пацієнта. Ці три мети настільки важливі для успішного догляду за пацієнтами, що вони формують основу навчання не лише для фахівців з надання першої медичної допомоги, але й для учасників багатьох програм підвищення кваліфікації в галузі медицини[12][13][14][15][16]

Гіпоксія, результат недостатнього вмісту кисню в крові, є потенційно смертельним станом і однією з провідних причин зупинки серця. Зупинка серця є основною причиною клінічної смерті[17] (хоча при передовій операції, такій як серцево-легеневе шунтування(інші мови), зупинка серця не обов'язково може призвести до смерті), і вона пов'язана з відсутністю кровообігу в організмі з однієї з низки причин. З цієї причини підтримка кровообігу є життєво важливою для переміщення кисню до тканин і виведення вуглекислого газу з організму.

Дихальні шляхи, дихання та кровообіг, таким чином, працюють у каскаді; якщо дихальні шляхи пацієнта заблоковані(інші мови), дихання буде неможливим, і кисень не зможе досягти легень та транспортуватися по тілу кров’ю, що призведе до гіпоксії та зупинки серця. Тому забезпечення прохідності дихальних шляхів є першим кроком у наданні будь-якої медичної допомоги. Щойно встановлено, що дихальні шляхи пацієнта вільні, рятувальники повинні оцінити дихання пацієнта, оскільки до відсутності дихання можуть призвести багато інших причин, окрім обструкції дихальних шляхів.

Серцево-легенева реанімація

[ред. | ред. код]

Основне застосування протоколу ABC полягає в наданні першої допомоги непритомним пацієнтам та оцінки необхідності проведення серцево-легеневої реанімації.

У цьому простому застосуванні рятувальник повинен відкрити дихальні шляхи (закинути голову і підняти підборіддя), а потім перевірити, чи нормальне дихання[18]. Ці два кроки мають забезпечити початкову оцінку того, чи потрібна пацієнту СЛР.

У випадку, якщо пацієнт не дихає нормально, чинні міжнародні рекомендації, встановлені Міжнародним комітетом з реанімації (англ. International Liaison Committee on Resuscitation, ILCOR) вказують на необхідність початку непрямого масажу серця.

Раніше в інструкціях вказувалося, що перевірку пульсу слід проводити після оцінки дихання, і це становило частину абревіатури C (circulation, кровообіг), але такий порядок не рекомендується для не професійних рятувальників. Деякі інструктори продовжують розшифровувати «C» як «кровообіг» як позначення третього кроку процесу, оскільки виконання натискань грудної клітки фактично є штучним кровообігом, і під час оцінки стану пацієнтів, які дихають, оцінка кровообігу все ще важлива. Однак частіше інструктори зараз розшифровують у своїй базовій підготовці до здачі першої допомоги «C» для позначення саме натискань.

Дихальні шляхи

[ред. | ред. код]
Докладніше: Забезпечення прохідності дихальних шляхів

Пацієнт без свідомості

[ред. | ред. код]

Для пацієнта без свідомості пріоритетом є забезпечення прохідності дихальних шляхів(інші мови), щоб уникнути гіпоксії. Поширені проблеми з дихальними шляхами пацієнтів зі значно зниженим рівнем свідомості включають закупорку глотки – язиком, стороннім тілом(інші мови) або блювотними масами.

На базовому рівні відкриття дихальних шляхів досягається шляхом ручного приведення голови у потрібне положення за допомогою різних технік(інші мови). Найбільш поширеною та використовуваною технікою є закидання голови-виведення підборіддя, хоча можуть використовуватися й інші методи, наприклад висування нижньої щелепи, особливо при підозрі на травму хребта[19] хоча в деяких країнах його використання не рекомендується для непрофесійних рятувальників з міркувань безпеки[18].

Лікарі вищого рівня, такі як персонал служби невідкладної медичної допомоги, можуть за необхідності використовувати вдосконалені методи(інші мови), від ротоглоткового повітрпрооводу(інші мови) до інтубації[20].

Пацієнт у свідомості

[ред. | ред. код]

У пацієнта, який перебуває у свідомості, рятувальник може виявити інші ознаки обструкції дихальних шляхів, такі як парадоксальні рухи грудної клітки, використання допоміжних м’язів для дихання, відхилення трахеї, шумний вхід або вихід повітря(інші мови) та ціаноз[21].

Дихання

[ред. | ред. код]

Пацієнт без свідомості

[ред. | ред. код]

Для пацієнта без свідомості наступним кроком після відкриття дихальних шляхів, є оцінка дихання[18] головним чином для того, щоб з'ясувати, чи є дихальні рухи пацієнта нормальними. Нормальна частота дихання становить від 12 до 20 вдихів на хвилину[21], і якщо пацієнт дихає нижче мінімальної частоти, то згідно з чинними протоколами базової підтримки життя ILCOR слід розглянути можливість проведення СЛР (хоча професійні рятувальники можуть мати власні протоколи, яких будуть дотримуватися, наприклад, проведення лише штучного дихання).

Рятувальників часто застерігають від помилкового прийняття агонального дихання(інші мови), яке являє собою серію гучних вдихів, що виникають приблизно у 40% жертв зупинки серця, за нормальне дихання[18].

Якщо пацієнт без свідомості, але дихає, рятувальник продовжує надання допомоги за протоколом, наведеним нижче, що може включати й додаткові заходи, такі як надання стабільного бічного положення та виклик швидкої допомоги[22].

Пацієнт у свідомості або самостійно дихає

[ред. | ред. код]

У пацієнта, який перебуває у свідомості, або якщо у несвідомого пацієнта чітко присутні пульс і дихання, у першу чергу слід діагностувати стани, що безпосередньо загрожують життю, такі як важка астма, набряк легень або гемоторакс. Залежно від рівня кваліфікації рятувальника, це може включати такі кроки[21]:

  • Перевірка на ознаки загального ускладнення дихання:к використання допоміжних м'язів для дихання, черевне дихання, характерне положення пацієнта, пітливість або ціаноз.
  • Перевірка частоти, глибини та ритму дихання – у здорового пацієнта нормальне дихання становить від 12 до 20, з регулярним ритмом та глибиною. Якщо будь-який з цих показників відхиляється від норми (наприклад, дихання Чейна — Стокса), це може свідчити про наявність певної проблеми.
  • Деформація та/або аномальні рухи грудної клітки – грудна клітка повинна підніматися та опускатися однаково з обох боків і не мати деформацій. Клініцисти(інші мови) можуть поставити робочий діагноз на основі аномальних рухів або форми грудної клітки у таких випадках, як пневмоторакс або гемоторакс.
  • Прослуховування зовнішніх дихальних звуків на невеликій відстані від пацієнта може виявити порушення функції, такі як хрипи (що свідчить про виділення в дихальних шляхах) або стридор (що вказує на обструкцію дихальних шляхів).
  • Перевірка на підшкірну емфізему(інші мови) (повітря в підшкір’ї грудної стінки), яка свідчить про пневмоторакс.
  • Аускультація та перкусія грудної клітки за допомогою стетоскопа на предмет будь-яких відхилень у звуках грудної клітки.
  • Пульсоксиметрія може бути корисною для оцінки кількості кисню в крові, і, як наслідок, для визначення ефективності дихання.

Кровообіг

[ред. | ред. код]

Якщо кисень нормально постачається до легень завдяки вільним дихальним шляхам та ефективному диханню, має номально працювати кровообіг, щоб доставити його до решти тіла.

Пацієнт не дихає

[ред. | ред. код]

«Кровообіг» («circulation») – це оригінальне значення літери «C», як його визначили Джуд, Нікербокер і Сафар, і цей пункт мав на меті оцінку наявності або відсутності кровообігу, зазвичай шляхом вимірювання пульсу на сонній артерії, перш ніж вживати будь-яких подальших заходів лікування.

У сучасних протоколах для непрофесіоналів цей крок опускається, оскільки було доведено, що непрофесіональні рятувальники можуть мати труднощі з точним визначенням наявності або відсутності пульсу, і що в будь-якому випадку існує менший ризик шкоди від непрямого масажу серця, що б'ється, ніж відмова від виконання цієї процедури, коли серце не б'ється[23]. З цієї причини непрофесіонали безпосередньо переходять до серцево-легеневої реанімації, починаючи з непрямого масажу серця. Фактично це є штучним кровообігом, але щоб спростити навчання цьому, особливо на базовому рівні першої допомоги, «C» трактують як «Compressions»[24][25][26].

Однак професійні медики часто включають перевірку пульсу до свого протоколу ABC та можуть вдаватися і до додаткових більш надійних заходів, такі як негайна ЕКГ для оцінки серцевого ритму, якщо є підозра на зупинку серця.

Пацієнт дихає

[ред. | ред. код]

У пацієнтів, які дихають, є можливість провести подальшу діагностику, і, залежно від рівня кваліфікації рятувальника, доступний ряд варіантів такої діагностики, зокрема:

  • Спостереження за кольором і температурою долонь і пальців: холодні, сині, рожеві, бліді або плямисті долоні/пальці можуть свідчити про поганий кровообіг.
  • Наповнення капілярів(інші мови) – це оцінка ефективної роботи капілярів, яка включає застосування тиску на ділянку шкіри для відтоку крові з цієї ділянки та підрахунок часу до повернення крові. Це може бути виконано периферично, зазвичай на нігтьовому ложі, або центрально, зазвичай на грудині або лобі.
  • Перевірка пульсу, як центрального, так і периферичного, оцінка частоти (зазвичай 60-80 ударів на хвилину у дорослої людини у стані спокою), регулярності, сили та рівності між різними пульсаціями.
  • Для перевірки на ознаки шоку можна провести вимірювання артеріального тиску.
  • Професійні медики можуть провести аускультацію серця.
  • Спостереження за вторинними ознаками недостатності кровообігу, такими як набряк або піна з рота (що свідчить про застійну серцеву недостатність).
  • Професійний медик може за допомогою ЕКГ діагностувати основні захворювання серця, включаючи гострий інфаркт міокарда.

Варіації

[ред. | ред. код]

ABCD

[ред. | ред. код]

Існує кілька протоколів, що викладаються, де до простішої формули ABC додається літера D. Вона може означати різні речі, залежно від того, чого тренер намагається навчити, і на якому рівні[27]. D може значити:

ABCDE

[ред. | ред. код]

Деякі протоколи додають до оцінки стану пацієнта етап «Е». На цьому етапі так протоколи відхиляються від базової підтримки життя та починають пошук основних причин[34]. У деяких протоколах може використовуватися до трьох літер «Е». Ця літера може означати:

  • Expose and Examine[2][29] (Оголити і оглянути) — переважно для працівників швидкої допомоги, коли важливо зняти з пацієнта одяг та інші перешкоди для оцінки ран.
  • Environment[35][36] (Зовнішні умови) — після оцінки ABCD рятувальник має справу з симптомами або умовами, пов'язаними з навколишнім середовищем, наприклад вплив холоду або враження блискавкою(інші мови).
  • Escaping Air (Витік повітря) — перевірка на витік повітря, наприклад, через рану грудної клітки, що може призвести до колапсу легені.
  • Evaluate (Оцінка) — чи є допомога пацієнту критично важливою за часом і/або чи потрібна рятувальнику підтримка.

ABCDEF

[ред. | ред. код]

Літера «F» у протоколі може значити:

  • Fundus (мається на увазі fundus uteri, дно матки) — у випадку, якщо постраждала жінка, слід перевірити, чи вона не вагітна, і якщо так, то на якій стадії (положення дна матки відносно пупка дає легкий орієнтир для розрахунку)[37].
  • Family (Родина) — означає, що рятувальники також мають зв’язатися зі свідками та родиною пацієнта, що можуть надати цінну інформацію про нещасний випадок або особливості здоров'я пацієнта, які можуть створювати проблеми для рятувальника.
  • Fluid resuscitation[36] (Регідратація(інші мови)).
  • Final Steps[38] (Заключні кроки) — консультація з найближчим закладом постійного медичного догляду.

ABCDEFG

[ред. | ред. код]

Літера «G» у протоколі може означати:

  • Go Quickly! — (Швидко!) — нагадування про необхідність швидкого проведення всіх оцінок та надання медичної допомоги на місці події, щоби вчасно доставити пацієнта до лікарні.
  • Glucose (Глюкоза) — професійний рятувальник може вирішити провести тест на рівень глюкози в крові (всю абревіатуру «DEFG» можуть розшифровувати як Don't Ever Forget Glucose «Ніколи не забувайте про глюкозу»)[39][40].
  • Girl Check (Перевірка жінок) — ще один варіант нагадування про те, що всіх жінок дітородного віку необхідно перевірити на потенційну вагітність, оскільки це може допомогти у виборі лікування.

AcBC

[ред. | ред. код]

Деякі тренери та протоколи використовують додаткову (маленьку) літеру «c» між літерами «A» та «B», що означає cervical spine («шийний відділ хребта») або consider C-spine «огляньте шийний відділ хребта»[41]. Це нагадування про необхідність бути обережним щодо потенційних травм шиї пацієнта, оскільки в такому випадку відкриття дихальних шляхів потребує спеціальної техніки, щоб не спричинити подальшого пошкодження.

CABC

[ред. | ред. код]

Військові часто використовують протокол CABC, де перша літера «C» означає Catastrophic haemorrhage («Катастрофічна кровотеча»).Значна крововтрата призведе до смерті пораненого ще до обструкції дихальних шляхів, тому спочатку слід вжити заходів для запобігання гіповолемічному шоку[42] - наприклад, негайно накласти джгут/турнікет на уражену кінцівку.

DR ABC

[ред. | ред. код]

Однією з найпоширеніших адаптацій є додавання «DR» перед «ABC», що розшифровується як Danger and Response («Небезпека та реагування»)[43]. Це стосується керівного принципу першої допомоги: захистити себе, перш ніж намагатися допомогти іншим, а потім переконатися, що пацієнт не реагує, використовуючи такі системи, як AVPU або шкала коми Глазго, перш ніж намагатися лікувати його/ Оскільки початковий абревіатурний варіант був розроблений для використання в лікарні, він не був частиною першопочаткового протоколу[44].

Іноді використовується аналогічне SR ABC, де «S» означає Safety (Безпека).[26].

DRsABC

[ред. | ред. код]

Модифікація DRABC, де літера «s» означає, що коли пацієнт не реагує, рятувальник має «send/shout for help» (покликати на допомогу), «send some signal to your location» (відправити сигнал про своє місцезнаходження)[45][46].

DRSABCD

[ред. | ред. код]

Включає додаткову літеру S (send/shout for help), а також додаткове «D» для позначення дефібриляції[47][48]

MARCH

[ред. | ред. код]

Розширений варіант CABC, яке враховує значно підвищений ризик гіпотермії у пацієнта через гіповолемію та подальшу реакцію організму, подібну до реакції на холодну погоду.

  • Massive Haemorrhage (Масивна кровотеча)
  • Airway (Дихальні шляхи)
  • Respiratory (Дихальна система)
  • Circulation (Кровообіг)
  • Head injury/Hypothermia (Травма голови / Гіпотермія)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Wright, Pearce (13 серпня 2003). Obituary: Peter Safar. The Guardian. London. Процитовано 6 грудня 2014.
  2. ↑ а б в A systematic approach to the acutely ill patient. Resuscitation Council (UK). June 2005. Архів оригіналу за 18 липня 2005. Процитовано 20 грудня 2008.
  3. ↑ Cardiopulmonary Resuscitation (Charles University School of Medicine website). Процитовано 19 грудня 2008.
  4. ↑ Mitka, M (May 2003). Peter J. Safar MD "Father of CPR" Innovator, Teacher, Humanist. JAMA. 289 (19): 2485—2486. doi:10.1001/jama.289.19.2485. PMID 12759308.
  5. ↑ Robinson, K. A student paramedic's tribute to Peter Safar (PDF). Journal of Emergency Primary Health Care. 1 (1–2). Процитовано 19 грудня 2008.
  6. ↑ A Shock to the System. Архів оригіналу за 2 грудня 2008. Процитовано 19 грудня 2008.
  7. ↑ The Engineer Who Could (Hopkins Medical News website). Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 19 грудня 2008.
  8. ↑ Safar, P; Escarraga L; Elam J (1958). A comparison of the mouth to mouth and mouth to airway methods of artificial respiration with chest pressure arm lift methods. N Engl J Med. 258 (14): 6710—6717. doi:10.1056/NEJM195804032581401. PMID 13526920.
  9. ↑ Field JM, Hazinski MF, Sayre MR та ін. (November 2010). Part 1: executive summary: 2010 American Heart Association Guidelines for Cardiopulmonary Resuscitation and Emergency Cardiovascular Care. Circulation. 122 (18 Suppl 3): S640—56. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.110.970889. PMID 20956217. S2CID 1031566.
  10. ↑ Hazinski MF, Nolan JP, Billi JE та ін. (October 2010). Part 1: executive summary: 2010 International Consensus on Cardiopulmonary Resuscitation and Emergency Cardiovascular Care Science With Treatment Recommendations. Circulation. 122 (16 Suppl 2): S250—75. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.110.970897. PMID 20956249.
  11. ↑ Hazinski, M. F., ред. (October 2010). Highlights of the 2010 American Heart Association Guidelines for Cardiopulmonary Resuscitation and Emergency Cardiovascular Care. American Heart Association. с. 2—7.
  12. ↑ First Aid (City of Dearborn MI FD website). Архів оригіналу за 9 грудня 2007. Процитовано 23 грудня 2008.
  13. ↑ Marianne Gausche-Hill (2004). Pediatric airway management. Boston: Jones and Bartlett Publishers. ISBN 978-0-7637-2066-7.
  14. ↑ Emergency Scene Management. Архів оригіналу за 3 лютого 2009. Процитовано 23 грудня 2008.
  15. ↑ American College of Physicians; American Academy of Pediatrics (2003). APLS: The Pediatric Emergency Medicine Resource (вид. Fourth). Sudbury, Mass: Jones & Bartlett Publishers. с. 11. ISBN 978-0-7637-3316-2.
  16. ↑ Smith, Roger K.; Joseph S. Sanfilippo (2007). Primary care in obstetrics and gynecology a handbook for clinicians. Norwell: Springer Science+Business Media, LLC. с. 107. ISBN 978-0-387-32327-5.
  17. ↑ Kastenbaum, Robert (2006). Definitions of Death. Encyclopedia of Death and Dying. Архів оригіналу за 3 лютого 2007. Процитовано 27 січня 2007.
  18. ↑ а б в г Adult Basic Life Support (PDF). Resuscitation UK Guidelines. Resuscitaton Council (UK): 14. Архів оригіналу (PDF) за 2 грудня 2005. Процитовано 19 грудня 2008.
  19. ↑ Airway Management. Архів оригіналу за 21 жовтня 2008. Процитовано 19 грудня 2008.
  20. ↑ Grande, Christopher M.; Søreide, Eldar (2001). Prehospital trauma care. New York, N.Y: Marcel Dekker. с. 211. ISBN 978-0-8247-0537-4.
  21. ↑ а б в Soar, J; Nolan, J; Perkins, G; Scott, M; Goodman, N; Mitchell, S (2006). Immediate Life Support. Resuscitation Council(UK). ISBN 978-1-903812-12-9.
  22. ↑ Recovery Position. Архів оригіналу за 3 лютого 2009. Процитовано 19 грудня 2008.
  23. ↑ New CPR Standards. Процитовано 19 грудня 2008.
  24. ↑ Emergency Action Plan. Parasol EMT. Архів оригіналу за 8 січня 2009. Процитовано 22 грудня 2008.
  25. ↑ Assessor's guide to passing your First Aid at Work exam. Mediaid Training Services. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 22 грудня 2008.
  26. ↑ а б The Priority Action Plan. St John New Zealand. Архів оригіналу за 14 жовтня 2008. Процитовано 22 грудня 2008.
  27. ↑ First Aid: Prehospital Care (Student BMJ website). Процитовано 19 грудня 2008.
  28. ↑ Cayley, William E Jr (1 травня 2006). Practice guidelines: 2005 AHA guidelines for CPR and Emergency Cardiac Care. American Family Physician. Архів оригіналу за 21 серпня 2008.
  29. ↑ а б Marcus W Skinner, Douglas A Wilkinson (2000). Primary Trauma Care. Oxford: Primary Trauma Care Foundation. с. 5—7. ISBN 9780953941100.
  30. ↑ Remote Area First Aid Course. Rift Valley Adventures. Архів оригіналу за 26 січня 2004. Процитовано 20 грудня 2008.
  31. ↑ Emergency First Aid with Level C CPR. Western Canada Fire & First Aid Inc. Архів оригіналу за 9 червня 2008. Процитовано 20 грудня 2008.
  32. ↑ Cardiac Arrest associated with Pregnancy. Circulation. 112: 150—153. 28 листопада 2005. doi:10.1161/circulationaha.105.166570.
  33. ↑ Livingston, EH; Livingston, EH; Passare, EP Jr (January 1991). Resuscitation. Revival should be the first priority. Postgraduate Medical Journal. 89 (1): 117—20. doi:10.1080/00325481.1991.11700789. ISSN 0032-5481. PMID 1985304.
  34. ↑ Tilton, Buck (2004). Wilderness first responder: how to recognize, treat and prevent emergencies in the backcountry. Helena, Mont: Falcon. с. 11. ISBN 978-0-7627-2801-5.
  35. ↑ Cass, D; Dubinsky, I; Thompson, M; Freedman, M; Klompas, M (2000). Emergency Medicine (PDF). MCCQE. Процитовано 20 грудня 2008.
  36. ↑ а б Accident Compensation Corporation (June 2007). Management of burns and scalds in primary care. New Zealand Guidelines Group.
  37. ↑ Fisher, Joanne; Brown, Simon; Cooke, Matthew; Walker, Alison; Moor, Fionna; Crispin, Pam. UK Ambulance Services Clinical Practice Guidelines 2013. Joint Royal Colleges Ambulance Liaison Committee/Association of Ambulance Chief Executives/Class Professional Publishing.
  38. ↑ Pediatric clinical practice guidelines for nurses in primary care. Health Canada. Архів оригіналу за 16 вересня 2008. Процитовано 21 грудня 2008.
  39. ↑ Clive Roberts. Acute Poisoning.
  40. ↑ The perfect crime. Student BMJ.
  41. ↑ Occupational First Aid. Level 5 (PDF). Further Education and Training Awards Council. July 2008. Архів оригіналу (PDF) за 19 лютого 2012. Процитовано 21 грудня 2008.
  42. ↑ The military's use of advanced medical techniques in emergency care on the battlefield
  43. ↑ The primary survey. St John Ambulance. Архів оригіналу за 6 грудня 2008. Процитовано 20 грудня 2008.
  44. ↑ Committee on CPR of the Division of Medical Sciences, National Academy of Sciences-National Research Council, Cardiopulmonary resuscitation, JAMA 1966;198:372-379 and 138-145.
  45. ↑ Stebbing, James. The Primary Survey (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 лютого 2010. Процитовано 19 грудня 2008.(website no longer in operation)
  46. ↑ Gibson, Tracey; Cole, Elaine; McLeod, Anne. Cardio Pulmonary Resuscitation (PDF). Centre for Excellence in Teaching and Learning.
  47. ↑ Morley, J and Sprenger C (2012), First Aid Handbook, Highfield
  48. ↑ The Ultimate Guide to the DRSABCD action plan, Accidental Health and Safety, (accessed November 1, 2023)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ABC_(медицина)&oldid=46618851