AGM-114 Hellfire
| AGM-114 Hellfire | |
|---|---|
 Модель компонентів Longbow Hellfire | |
| Тип | Ракета «повітря — поверхня»/«поверхня — поверхня» |
| Походження |  США |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1984 — по т.ч. |
| Війни | Війна в Перській затоці Війна проти тероризму Російське вторгнення в Україну (з 2022) Війна проти Ірану (2026) |
| Історія виробництва | |
| Виробник | Lockheed Martin, Boeing і Northrop Grumman (тільки головка наведення для AGM-114L Longbow Hellfire) |
| Вартість одиниці | US$150 000[1] (FY 2021) |
| Виготовлення | 1974 — по т.ч. |
| Характеристики | |
| Вага | 45—49 кг[2] |
| Довжина | 1,6 м |
| Діаметр | 180 мм |
| Боєголовка | Тандемна, кумулятивна |
| Двигун | Thiokol TX-657[3][4] РДТП |
| Розмах крил | 0,33 м |
| Паливо | APC/HTPB |
Операційна дальність | 0,5—11 км |
| Швидкість | М=1,3 (1600 км/год) |
Система наведення | |
Пускова платформа | Вертольоти, літаки, БПЛА, триноги, кораблі, автомобілі |
AGM-114 Hellfire у Вікісховищі | |
AGM-114 Hellfire (англ. Helicopter launched fire-and-forget; укр. «гелікоптерний [боєприпас] типу вистрілив — забув)[a] — американська керована протитанкова ракета класу «повітря — поверхня», що запускається із закритої позиції без прямого візуального контакту з ціллю. Скеровується на ціль променем лазера або іншими системами. Застосовується з гелікоптерів (AH-64 Apache, AH-1Z Viper), літаків, безпілотних апаратів (MQ-1 Predator/MQ-9 Reaper), наземних транспортних засобів (HMMWV).
Розробка AGM-114 розпочалась у 1970-х роках як протитанкової зброї гелікоптерів. Rockwell International 1976 підписав угоду на виготовлення ракет, боєголовку до яких постачатиме Martin Marietta. Ракету встановлювали на усіх типах ударних гелікоптерів з 1970-х років до нашого часу. Сьогодні ракету випускають компанії Lockheed Martin і The Boeing Company.
Заміною ракет Hellfire має стати ракетна система розроблена за програмою Joint Air-to-Ground Missile (JAGM).[5]
- AGM-114A — базова модифікація з дальністю 8000 м і лазерним наведенням, боєголовкою HEAT вагою 8 кг при вазі ракети 45 кг.
- AGM-114B/C Hellfire — удосконалена базова модифікація з менш димним двигуном M120E1 і електронним запобіжником боєголовки SAD (Safing/Arming Device)
- AGM-114D/E Hellfire — модифікація AGM-114B/C з цифровим автопілотом. Проєкт
- AGM-114F Hellfire перехідна модифікація з дальністю 7000 м, лазерним наведенням, тандемною боєголовкою HEAT масою 9 кг. Вага ракети 48,5 кг, довжина 180 см.
- AGM-114G Hellfire — модифікація AGM-114F з запобіжною системою SAD. Проєкт
- AGM-114H Hellfire — модифікація AGM-114F з цифровим автопілотом. Проєкт
- AGM-114K Hellfire II — модифікація з цифровим автопілотом, лазерна боєголовка з можливістю захвату цілі після втрати лазерного наведення, новий запобіжник SAD. Дальність 9000 м. Тандемна кумулятивна боєголовка HEAT масою 9 кг. Вага 45 кг, довжина 163 см (1993)
- AGM-114M Hellfire II — модифікація з осколково-фугасною боєголовкою для застосування проти кораблів, укриттів, цілей в урбаністичному середовищі, об'єктів ППО. Маса 48 кг.
- AGM-114R Hellfire II — модифікація багатоцільового застосування, що має можливості головок K/M/N та може запускатися з армійських вертольотів і платформ БПЛА.
- AGM-114N Hellfire II — модифікація з термобаричною боєголовкою для застосування проти будівель, укриттів, живої сили ворога.
- AGM-114L Longbow Hellfire — протитанкова модифікація з системою радарного наведення, стійкою до перешкод. Дальність 9000 м, боєголовка HEAT масою 9 кг, маса 49 кг, довжина 176 см
- AGM-114R-4 — випробувана в 2022 році версія з істотно більшою дальністю ураження. Точні цифри названі не були, але за оцінками, ефективна дальність оновленої ракети може становити до 33 км[6].
Станом на 2018—2020 рр., версії K, M, та N більше не вироблялися.
- Призначення: Ракета «повітря — поверхня» з лазерним наведенням
- Прийняття на озброєння — 1985
- Швидкість — M 1,17 = 1235 км/год
- Дальність (HELLFIRE II AGM-114R):
- Пряме ураження — 7,1 км
- Непряме ураження — 8 км
- Мінімальна відстань — 0,5-1,5 км
- Вага — 46 кг
- Довжина — 163 см
- Діаметр — 18 см
- Розмах стабілізаторів — 33 см
- Боєголовка
- Модель К — 9 кг, тандемний боєприпас
- Модель М — бронебійна
- Модель N — боєголовка з додаванням металевого заряду, що використовується для ураження міських споруд, бункерів, радіолокаційних майданчиків, комунікаційних установок і мостів
Гелікоптери
- Sikorsky UH-60 Black Hawk
- Sikorsky HH-60H/MH-60R «Seahawk»
- Eurocopter Tiger
- Eurocopter AS 350
- McDonnell Douglas AH-64 Apache
- Boeing-Sikorsky RAH-66
- Boeing AH-6
- Bell AH-1 Cobra
- Bell OH-58 Kiowa
- Agusta A129 Mangusta
Літаки
- Air Tractor AT-802
- Cessna 208 Caravan[en]
- Beechcraft T-6 Texan II (проєкт)
- Lockheed C-130 Hercules
- North American Rockwell OV-10 Bronco[en]
Дрони
Кораблі
- Combat Boat 90
- P 6297 Hellfire Missile Boat
- Portable Ground Launch System
Автомобілі
2022 році Україна отримала від Швеції та Норвегії наземні ракетні комплекси RBS 17 (Robot 17, також відомий як Hellfire Shore Defense System) на базі американської ракети AGM-114 Hellfire. Система призначена передусім для берегової оборони проти малих і середніх надводних цілей, але ЗСУ застосовують її проти наземних цілей російських військ.[7]
За словами операторів ЗСУ, комплекс складається з двох підкомплексів: лазерного цілевказівника та пускової установки. Розрахунок працює у складі п'яти осіб (двоє на лазер, троє на пускову). Лазерний навідник розташовується на передовій для забезпечення прямої видимості цілі, а пускова установка — за кілька кілометрів у глибині позицій. Пуск здійснюється за командою оператора лазера. Система може працювати як удень, так і вночі.[8]
Дальність ураження становить до 8 км. Ракета летить на висоті 100–400 метрів і уражає ціль зверху. Оператори повідомляють про високу точність — усі випущені ракети в підтверджених випадках влучили в ціль. Основні цілі — вогневі позиції, бліндажі, легкоброньована техніка противника. Використовуються боєголовки осколково-фугасного, термобаричного та кумулятивного типів. Комплекси застосовуються на східному та південному напрямках.[8]
У січні 2026 року мобільний зенітний ракетний комплекс ПС ЗСУ, озброєний ракетами AGM-114 Hellfire, збив щонайменше 21 ударний безпілотник Shahed-136 / «Герань-2» за одну ніч. Про цей рекордний результат повідомив командувач Повітряних сил генерал-лейтенант Микола Олещук. Мобільний ЗРК на колісному шасі (TEMPEST) продемонстрував високу ефективність під час відбиття масованої нічної атаки російських дронів.[9]
Використання ракет Hellfire у ролі зенітних засобів стало одним з ефективних імпровізованих рішень для боротьби з великою кількістю повільних повітряних цілей.
 | Цей розділ потребує доповнення. |
Hellfire стоїть на озброєнні армій багатьох країн світу, спочатку ракета була розроблена в якості протитанкової зброї, але згодом її можливості розширили для боротьби з іншими типами цілей на полі бою.
8 вересня 2022 року уряд Норвегії оголосив передачу Україні близько 160 ракет Hellfire термін експлуатації яких добігає завершення. Згідно з офіційним повідомленням, пакет допомоги також включає пускові та блоки наведення[10].
30 травня 2023 року міністр оборони Польщі Маріуш Блащак повідомив про закупівлю ракет Hellfire[11], що будуть використані для озброєння багатоцільових гелікоптерів AW 149 і ударних AH-64E Apache Guardian, плани на придбання яких Польща оголосила минулого року.[12]
Варшава звернулася до Вашингтона із запитом на придбання 800 ракет AGM-114R2 Hellfire і чотирьох навчальних ракет M36 Hellfire Captive Air Training Rissiles (CATM).
Орієнтовна загальна вартість замовлення становить 150 мільйонів доларів. Поставки ракет розпочнуться в цьому році та триватимуть до 2029 року.
7 липня 2023 року Уряд США ухвалив рішення про можливий продаж Франції ракет Hellfire і супутнього обладнання орієнтовною вартістю 203 мільйона доларів.[13] На цю суму Франція планує придбати 1515 ракет AGM-114R2 Hellfire. У вартість контракту входять технічна підтримка, документація, допомога в інтеграції та логістичні послуги.
2 лютого 2024 року Управління з питань оборонної співпраці та безпеки Департаменту оборони США повідомило про погодження можливого продажу Нідерландам ракет Hellfire і супутнього обладнання.[14] Орієнтовна вартість замовлення становить — 150 мільйонів доларів. Раніше Амстердам звернувся до Вашингтона з проханням придбати 386 ракет AGM-114R2 Hellfire.
Основним підрядником постачання ракет AGM-114R2 буде корпорація Lockheed Martin.
У вартість потенційного замовлення входить технічна підтримка з боку американської сторони, документація, допомога в інтеграції та інші елементи матеріально-технічного і програмного забезпечення та логістичної і програмної підтримки.
- ↑ Назва також позначає англ. hellfire — пекельний вогонь
Абревіатура в чинній системі позначень авіації та ракет містить такі індекси:
- A (air), G (ground) — «повітря — поверхня»
- M (missile) — керована ракета
- ↑ Ultimate Guide on AGM-114 Hellfire Missile: Capabilities, Variants, and Cost. The Defense Post. 22 березня 2021.
- ↑ Weapon Systems (англ.). Department of the Army, Office of the Deputy Chief of Staff for Research, Development, and Acquisition. 1998. с. 125, 215. ISBN 978-0-16-049429-1. Процитовано 19 вересня 2023.
- ↑ Parsch, Andreas. Boeing/Lockheed Martin (Rockwell/Martin Marietta) AGM-114 Hellfire. Directory of U.S. Military Rockets and Missiles.
The AGM-114B also introduced the Thiokol TX-657 (M120E1) reduced-smoke rocket motor.
- ↑ Spring 2014 Industry Study (PDF), National Defence University, Fort McNair, Washington, DC, с. 10, архів (PDF) оригіналу за 9 жовтня 2022,
The component that ... propels the Hellfire is the Thiokol TX-657.
- ↑ Jen Judson (27 червня 2018). Hellfire missile replacement cleared for production. Defense News.
- ↑ Emma Helfrich, Tyler Rogoway (8 жовтня 2022). Hellfire Missile With Roughly Three Times More Range Tested By MQ-9. The War Zone. The Drive.
- ↑ Українські військові застосували RBS-17 по наземних цілях. Мілітарний (укр.). Процитовано 14 серпня 2023.
- 1 2 «Пекельний вогонь для ворога»: воїн ЗСУ про роботу ракетного комплексу AGM-114 Hellfire. Армія Inform. Процитовано 20 червня 2026.
- ↑ Мобільний ЗРК Повітряних Сил збив щонайменше 21 «Шахед». Мілітарний. 13 січня 2026. Процитовано 20 червня 2026.
- ↑ Defence, Ministry of (8 вересня 2022). Will donate Hellfire missiles and night vision equipment to Ukraine. Government.no (брит.). Процитовано 8 вересня 2022.
- ↑ Польща купує ракети Hellfire. Мілітарний (укр.). Процитовано 4 лютого 2024.
- ↑ Польща надіслала запит на закупілю гелікоптерів AH-64E Apache. Мілітарний (укр.). Процитовано 4 лютого 2024.
- ↑ Франція купує ракети Hellfire. Мілітарний (укр.). Процитовано 4 лютого 2024.
- ↑ Нідерланди купують ракети Hellfire. Мілітарний (укр.). Процитовано 4 лютого 2024.
- Norman Friedman — World Naval Weapons Systems, 1997/98, Naval Institute Press 1997 (англ.)
- Christopher Chant — World Encyclopaedia of Modern Air Weapons, Patrick Stephens Ltd. 1988 (англ.)
- Hajime Ozu — Missile 2000 — Reference Guide to World Missile Systems, Shinkigensha 2000 (англ.)
- Robert Wall — Cobras in Urban Combat, artykuł w Aviation Week & Space Technology 14 kwietnia 2003 (англ.)
- Introduction of the Hellfire — A Revolutionary Weapon to defeat the Soviet Armor Threat (англ.)
- Boeing/Lockheed Martin (Rockwell/Martin Marietta) AGM-114 Hellfire [Архівовано 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- AGM-114 Hellfire Modular Missile System (HMMS) [Архівовано 11 лютого 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
 |
Це незавершена стаття про ракетну зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |