Прощавай, зброє!
| «Прощавай, зброє!» | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. A Farewell to Arms | ||||
 | ||||
| Жанр | воєнний романd | |||
| Тема | Перша світова війна | |||
| Автор | Ернест Гемінґвей | |||
| Мова | англійська | |||
| Опубліковано | 1929 | |||
| Країна |
.svg){kind=small} США | |||
| Видавництво | Charles Scribner's Sons | |||
| Переклад | Володимир Митрофанов | |||
|
| ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
«Прощавай, зброє!» (англ. A Farewell to Arms) — автобіографічний роман американського письменника Ернеста Гемінґвея, що побачив світ 1929 року. Тема роману — кохання під час трагічних подій Першої світової війни. Роман багато в чому є автобіографічним — Гемінґвей служив на італійському фронті, був поранений і лікувався в госпіталі в Мілані, де у нього був роман з медсестрою[1].
Сюжет[ред. | ред. код]
Американський архітектор Фредерік Генрі потрапляє добровольцем в італійську армію (що воює проти Австро-Угорщини) на фронт Першої світової війни. Він служить командиром транспортного відділення санітарної частини в званні лейтенанта.
Все, що побачив Генрі на передовій, змінює його ставлення до війни. Його ставлення до життя також змінюється після того, як він вперше в житті закохується — в англійку Кетрін Барклі, з якою його познайомив його друг Рінальді. Під час бою Фредерік отримує поранення в коліно і потрапляє до госпіталю, де за ним доглядає Кетрін.
Зрештою, після серії поразок союзницьких армій і відступу Генрі дезертирує з армії, щоб не стати жертвою безглуздих звинувачень італійської польової жандармерії в шпигунстві через свій американський акцент. Він разом із коханою нелегально тікає до Швейцарії, де, як їм здається, знаходиться порятунок від жорстокості світу і безглуздих вбивств. Там вони знаходять спокій і притулок від жахів війни.
Але омріяне щастя виявляється недовгим — Кетрін Берклі, яка ще в Італії завагітніла від Фредеріка, помирає від пологового ускладнення у швейцарському госпіталі. Їхній хлопчик народився мертвим.
Роман закінчується тим, що Фредерік попрощавшись із тілом коханої, прямує до готелю.
Персонажі[ред. | ред. код]
- Фредерік Генрі — американський доброволець в італійській армії
- Кетрін Барклі — кохана Генрі, медсестра
- Рінальді — італійський військовий хірург
Екранізації[ред. | ред. код]
Переклади українською[ред. | ред. код]
- Ернест Хемінгуей. Прощавай, зброє. Старий і море. Пер. з англ. В. Митрофанов. Київ: «Дніпро». Серія Вершини світового письменства, том 17. — 1974. — 576 стор.
- Ернест Гемінґвей. Прощавай, зброє / пер.з англ. Віктора Морозова ; іл. Творчої майстерні «Аґрафка». — Львів : Видавництво Старого Лева, 2018. — 424с. —
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Sparknotes.com. A FAREWELL TO ARMS
Посилання[ред. | ред. код]
- Повний текст Прощавай, зброє! в онлайн бібліотеці www.ukrlib.com.ua
- «Прощавай, зброє!» пер. В. Митрофанова [Архівовано 16 серпня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Е-бібліотека «Чтиво»
|
| |||||