Ab esse ad posse valet, a posse ad esse non valet consequentia

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ab esse ad posse valet, a posse ad esse non valet consequentia (З дійсності можна зробити висновок про можливості, з можливостей про дійсність зробити висновків не можна) – схоластична сентенція латиною, яке виражає засади модальної імплікації. Вона твердить, що з асерторичних (ствердних, від лат. assertorius, від assero – визнаю) суджень, які ґрунтуються на фактах, можуть випливати проблемні судження, що ґрунтуються на можливостях, але не навпаки. Зміст сентенції підтвердив сучасний розвиток модальної логіки. Водночас, вона є одним із першоджерел логіки і філософії середньовіччя. Сьогодні стверджуюча частина цього принципу становить тавтологію модальних висловлювань (, ab esse ad posse).

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Chagrov A., Zakharyaschev M. Modal Logic.— Oxford University Press, 1997
  • Blackburn P., de Rijke M., Venema Y. Modal Logic.— CambridgeUniversity Press, 2002
  • Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. – М.: Наука, 1976. – 720 с
  • Jacek Jadacki, Spór o granice języka, Warszawa 2002.
  • Stanisław Kamiński , Ab esse ad posse valet, a posse ad esse non valet consequentia, В: Encyklopedia katolicka, t. 1,Lublin 1989.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]