Перейти до вмісту

Acacia aphylla

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Acacia aphylla
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Клада: Mimosoideae
Рід: Акація (Acacia)
Вид:
A. aphylla
Біноміальна назва
Acacia aphylla
Maslin

Acacia aphylla — вид квіткових рослин з родини бобових, що зростає в Австралії: Західна Австралія[1][2]. Вид зазвичай зустрічається у відкритих лісових угрупованнях, де панують Eucalyptus marginata та Eucalyptus calophylla, або в лісах, де панує Eucalyptus loxophleba. В основному він росте на піщаних, суглинних, глинистих або гравійних ґрунтах коричневого або жовтого кольору. Рослини здебільшого гинуть від пожежі, але популяції будуть відновлюватися з насіннєвого банку ґрунту. Це широко розгалужений кущ із сизими, гострозагостреними гілочками, квітками, розташованими в кулястих світло-золотистих головах, і шкірястими лінійними стручками.

Морфологічний опис

[ред. | ред. код]

Acacia aphylla — широкогіллястий, колючий, сизий, голий кущ, що досягає висоти 0.9–3 метри і не має ні листя, ні філодіїв. Квітки зібрані в кулясті голови по 20–30 штук, яскраві, світло-золотисті. Цвіте з серпня по жовтень. Шкірястий лінійний біб 30–90 × 3–4 мм, містить довгасте насіння завдовжки 4.0–4.5 мм[3][4][5][6].

Використання

[ред. | ред. код]

Він зустрічається в садівництві в Новому Південному Уельсі та Вікторії, де його іноді продають у розплідниках під назвою «Оленячий кущ»[7].

Загрози й охорона

[ред. | ред. код]

Цей вид в основному росте на неглибоких ґрунтах, тому вразливий до тривалих літніх посух. Зі зміною клімату інтенсивність і частота теплових хвиль у Західній Австралії зростає, що також збільшує ймовірність погоди, сприятливої для пожеж[7].

Вид зустрічається в чотирьох заповідних територіях: національному парку Білу, національному парку Джона Форреста, заповіднику Мокін і природному заповіднику Варранін. Проте більш, ніж половина популяції зростає на незахищених територіях[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Acacia aphylla. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 06.02.2025.
  2. Acacia aphylla. Catalogue of Life. Процитовано 06.02.2025.
  3. "Acacia aphylla". FloraBase. Western Australian Government Department of Biodiversity, Conservation and Attractions
  4. Maslin, Bruce R. (1974). Studies in the genus Acacia - 2 - Miscellaneous new phyllodinous species. Nuytsia. 1 (4): 320—321. doi:10.58828/nuy00018. Процитовано 05.10.2024.
  5. Acacia aphylla. World Wide Wattle. Процитовано 05.10.2024.
  6. Maslin, Bruce R.; Kodela, Phillip G. Acacia aphylla. Flora of Australia. Australian Biological Resources Study, Department of Climate Change, Energy, the Environment and Water: Canberra. Процитовано 05.10.2024.
  7. а б в Williams, E. (2017). Acacia aphylla. The IUCN Red List of Threatened Species. Процитовано 06.02.2025.