Acanthodactylus boskianus
| Acanthodactylus boskianus | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Гребнепала ящірка Боска (Біосферний заповідник Дана, Йорданія)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Acanthodactylus boskianus (Daudin, 1802) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Lacerta boskiana Lacerta aspera Scapteira inaequalis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Acanthodactylus boskianus (гребнепала ящірка Боска) — вид ящірок родини ящіркових (Lacertidae)[2]. Мешкає в Африці та на Близькому Сході[3]. Вид названий на честь французького натураліста Луї Боска[en][4].
Опис[ред. | ред. код]
_juvenile.jpg)
Acanthodactylus boskianus — ящірка середнього розімру, довжина якої (без врахування хвоста) становить 5-8 см. Самці є дещо більшими за самиць. На лапах тонкі довгі пальці з характерними "гребінцями". Верхня частина тіла оливково-сіра, на спині 5 поздовжніх смуг, з яких середня розділяється на шиї. Нижня частина тіла білувата, у самиць нижня частина хвоста стає червоною під час сезону розмноження. У молодих ящірок хвіст синій.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють три підвиди:
- Acanthodactylus boskianus asper (Audouin, 1829) — від Західної Сахари і Мавританії до Еритреї, південної Туреччини і ОАЕ;
- Acanthodactylus boskianus boskianus (Daudin, 1802) — Дельта Нілу, Синай;
- Acanthodactylus boskianus euphraticus Boulenger, 1919 — Ірак, захід Ірану.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Гребнепалі ящірки Боска мешкають в Західній Сахарі, Мавританії, Малі, Буркіна-Фасо, Нігерії, Нігері, Чаді, Марокко, Алжирі, Тунісі, Лівії, Єгипті, Судані, Еритреї, Ізраїлі, Йорданії, Лівані, Сирії, Саудівській Аравії, Ємені, Омані, Об'єднаних Арабських Еміратах, Кувейті, Туреччині, Іраці та Ірані. Вони живуть в піщаних і глинистих пустелях і напівпустелях, зокрема в Сахарі та в Аравійській пустелі. в степах, зокрема на півночі Сахелю, серед скель, у ваді і оазах та на прибережних дюнах. На Синаї зустрічаються на висоті до 1500 м над рівнем моря. Живляться комахами, відкладають яйця. Самці демонструють територіальну поведінку[5][6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Acanthodactylus boskianus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 16 жовтня 2023
- ↑ Acanthodactylus boskianus у Reptarium.cz Reptile Database
- ↑ Baha el Din, Sherif (2006). A Guide to the Reptiles and Amphibians of Egypt. Oxford University Press. с. 149—152. ISBN 978-977-424-979-2.
- ↑ Beolens, Bo; Watkins, Michael; Grayson, Michael (2011). The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. xiii + 296 pp. ISBN 978-1-4214-0135-5. (Acanthodactylus boskianus, p. 33).
- ↑ Seifan, M.; Gilad, A.; Klass, K.; Werner, Y.L. (2009). Ontogenetically stable dimorphism in a lacertid lizard (Acanthodactylus boskianus) with tests of methodology and comments on life-history. Biological Journal of the Linnean Society. 97 (2): 275—288. doi:10.1111/j.1095-8312.2009.01200.x.
- ↑ Khannoon, Eraqi R.; Mohammed, Kamar K.H.; Dakrory, Ahmed I. (2016). Skin-derived semiochemicals of the lacertid lizard Acanthodactylus boskianus. Amphibia-Reptilia. 37 (4): 427—436. doi:10.1163/15685381-00003074.
|
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Червоний список МСОП видів із найменшим ризиком (LC)
- Справжні ящірки
- Тварини, описані 1802
- Фауна Західної Сахари
- Плазуни Мавританії
- Плазуни Малі
- Плазуни Буркіна-Фасо
- Плазуни Нігерії
- Плазуни Нігеру
- Плазуни Чаду
- Плазуни Марокко
- Плазуни Алжиру
- Плазуни Тунісу
- Плазуни Лівії
- Плазуни Єгипту
- Плазуни Судану
- Плазуни Еритреї
- Плазуни Ізраїлю
- Плазуни Йорданії
- Плазуни Лівану
- Плазуни Сирії
- Плазуни Саудівської Аравії
- Плазуни Ємену
- Плазуни Оману
- Плазуни Об'єднаних Арабських Еміратів
- Фауна Кувейту
- Плазуни Туреччини
- Плазуни Іраку
- Плазуни Ірану