Acer whitebirdense

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Acer whitebirdense
Період існування: середній міоцен
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина: Сапіндові (Sapindaceae)
Рід: Клен (Acer)
Секція: Acer sect. Rubra
Вид:
A. whitebirdense
Біноміальна назва
Acer whitebirdense
(Ashlee) Wolfe & Tanai, 1987
Синоніми

Viburnum whitebirdense

Acer whitebirdense — вимерлий вид клена, описаний на основі ряду викопних листків і самарів. Вид відомий з міоценових відкладень, відкритих в Айдахо, Орегоні та Вашингтоні в США. Це один із кількох вимерлих видів, що належать до живої секції Rubra.

Опис[ред. | ред. код]

Листки A. whitebirdense прості за будовою, з ідеально актинодромною жилковою структурою та мають округлий контур. Листя п'ятилопатеві з верхньо-середніми бічними частками, довжина яких становить три чверті середньої частки. Листки мають загальний розмір приблизно від 7 см до приблизно 20 см, а ширина коливається від 7.0 до 29.0 см. Листки мають п'ять первинних жилок, п'ять-сім вторинних жилок, які відходять від самих верхівкових первинних жилок, і шість-вісім пар середніх вторинних жилок. Жилки третього порядку розташовані на відстані 0.2–1.0 см одна від одної, а жилки четвертого порядку утворюють структуру з неправильних багатокутників. Жилки п'ятого порядку, що відходять від жилок четвертого порядку, утворюють чотирикутні ареоли[1].

Плоди — самара з горішком біля основи і крилом, що йде вгору від горішка. Еліптичний горішок коливається в довжину від 1.0 до 2.7 см із рубчиком прикріплення довжиною 0.2–0.7 см уздовж основи крила. П'ять-сім жилок поширюються від шраму прикріплення через горішок, а потім злегка сходяться на кінчику горіха, перш ніж поширитися на крило. Крила мають довжину від 1.0 до 4.0 см і мають широко загнуту верхню сторону. Довжина горішка становить близько третини довжини всієї самари, а співвідношення горішка до крила становить 1:2. Через це крила могли мати центр маси занадто близько до основи крила. Це змусило Вулфа і Танаї припустити, що плоди, можливо, були розсіяні тваринами і впали прямо на землю, а не оберталися на вітрі[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Wolfe, J.A.; Tanai, T. (1987). Systematics, Phylogeny, and Distribution of Acer (maples) in the Cenozoic of Western North America. Journal of the Faculty of Science, Hokkaido University. Series 4, Geology and Mineralogy. 22 (1): 1—246.